Проте, нагадаємо, документ уже проголосовано у Верховній Раді та підписано Президентом. Його основна мета — перевести облік газу з кубометрів у енергетичні одиниці. Це дасть змогу споживачам платити саме за використану енергію, а не за обсяги споживання.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, в Україні та країнах Європейського Союзу діють різні підходи до обліку природного газу. В Україні облік ведеться у кубічних метрах, а в країнах ЄС — в одиницях енергії. Тому, мовляв, виникають адміністративні труднощі під час оформлення імпортованого природного газу з країн ЄС або його закачування в газосховища у режимі митного складу.
Чому це заміна приладів обліку — наш клопіт?
Отож, хочемо того чи ні, а з 1 травня наступного року в платіжках співгромадян за газ кубометри використаного голубого палива замінять енергетичними одиницями — кіловат-годинами.
Для переходу на нову систему, наголошують у Міністерстві енергетики України, громадянам навіть не доведеться міняти газові лічильники.
Одразу зауважимо, що такий лічильник, як кажуть експерти, по-перше, коштує недешево. А, по-друге, хоч питання й риторичне, все-таки хотілося б на нього отримати відповідь. Чому це заміна приладів обліку — клопіт саме пересічних споживачів, а не постачальників? Утім, то таке...
Думки експертів розділилися...
Одні вважають, що споживачам доведеться обзавестися новими лічильниками, інші кажуть, що не обов’язково.
Як зазначив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, ініціатива є прогресивною. Щоправда, залишається одна проблема — перехід споживачів на новий облік стане для них надто затратною процедурою, оскільки їм доведеться встановлювати нові лічильники.
«На такий перехід у споживачів підуть великі суми. У державі навіть не всіх перевели на облік взагалі. У нас таких майже 15% домогосподарств. Їм розрахунок іде за формулою. Але за фактом рішення Ради — крок уперед», — наголосив Попенко.
В останню чергу (після компаній) до програми можуть підключитися побутові споживачі, які використовують газ для приготування їжі. «...таких у нас — мільйони. Але їм така процедура вкрай невигідна. Вони платять щомісяця в середньому по 50—60 грн. І встановлення спеціального лічильника за 20 тис. грн окупиться через десятки років...» — додає експерт.
Немає лічильника — платимо за формулою?
Утім, повернімося до безпосереднього предмета нашого дослідження! Споживач і надалі щомісяця передаватиме покази лічильника в кубічних метрах будь-яким зручним для нього способом. А їх нині, дякувати світлим головам від цифровізації, є величезна кількість! Від усного повідомлення на автовідповідач і аж до внесення всіх даних в особистому кабінеті своєї газорозподільної компанії.
Відповідальними за переведення спожитого газу в енергетичні одиниці, в один голос заявляють експерти та фахівці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) будуть, звісно, оператори газорозподільних мереж! А кому ще накажете довірити таку делікатну й відповідальну справу!
Далі — питання техніки: переведені в кіловат-години обсяги енергії — так само, як це відбувається зараз із кубометрами газу — передаватимуться постачальнику палива, який, виходячи з цього, сформує платіжку для споживача. Знай, плати акуратно та без затримок!
Ціна у квитанції виставлятиметься вже не за куби, а за енергетичні одиниці.
«...це справедливий підхід, оскільки газ відрізняється за кількістю виділеної енергії при згорянні... це залежить від родовища, на якому газ добули», — коментує заступник міністра енергетики України Максим Немчинов.
І він має рацію, адже, за твердженням експертів, різниця калорійності газу в різних регіонах України може сягати 4%, тому й місячні платіжки за газ у різних регіонах країни що? Так, справді, відрізнятимуться.
А метрологія мовчить...
А от те, як собі уявляють проведення розрахунків, приміром, у «Регіональній газовій компанії», не витримує жодної критики. Там кажуть, що розрахунок спожитої енергії здійснюватиметься «за формулою на підставі характеристик поставленого газу на кожному окремому маршруті, по якому він подається». І нагадують, що кількість спожитої енергії в кіловат-годинах, гіга-калоріях і джоулях у квитанціях споживачів вказується ще з 2016 року. Тобто помалу привчають нас... до формул. Але, даруйте! Споживач ще не оговтався від формули, за якою виводилися «морозні коефіцієнти»! Кошти людям досі не повернули і навряд чи повернуть! Тепер — нові формули?!
Тим часом у компанії пояснюють, що «...на сайті кожного облгазу є розділ, в якому публікуються фізико-хімічні показники щомісяця. Кожен споживач може бачити показники газу, що транспортується у квитанції або на сайті вже п’ять років...» — і наводять, як приклад, низку формул, за якими нібито і слід вираховувати енергетичну цінність газу!
Це у вік суцільної цифровізації й космічних швидкостей, комп’ютерів і калькуляторів нам пропонують повернутися до рахівниці, забувши, що у світі існують більш достовірні способи вимірювання калорійності енергоносія метрологічними приладами!
Проте голова асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк не виключає, що облгази на цьому тлі зможуть зловживати своїм положенням і маніпулювати даними. Адже не запроваджено жодних механізмів захисту споживача від неякісної послуги.
Хотіли заощадити 4%, втратимо всі 20!
Є ще один ризик. Згідно з формулою НКРЕКП, під час розрахунку платежів облгази використовуватимуть так званий вищий коефіцієнт теплоти згорання, а він на 20% більший, ніж нинішній середній показник згорання по країні — 8229 ккал/куб. м. Нині цей показник на вартість газу не впливає, але щойно нові правила запрацюють, він може збільшити рахунки споживачів на ті самі 20%, прогнозує експерт.
Знаючи жадібність облгазів до наживи, можемо сміливо прогнозувати, що у надії заощадити 4% ризикуємо втратити всі 20. Така арифметика.
Тим часом
Питання контролю якості газу, його справжньої енергетичної цінності — необхідне і промисловим споживачам, і пересічним громадянам. Якщо Україна піде шляхом розрахунку вартості газу в енергетичних одиницях не на підставі вимірювання метрологічними приладами, а спираючись на методику НКРЕКП — це фактично нівелює саму логіку модернізації обліку блакитного палива, наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП).
«...В ЄС давно вже мають саме таку систему вимірювання... в Україні оцінити позитивний ефект в цілому не дозволяє певна непрозорість оприлюднення даних щодо якості газу. Цим займається лише одна структура, дані оприлюднюються в кінці місяця за попередній період, що є вже не актуальним. Отриману інформацію постфактум важко перевірити, а підприємствам — складно переналаштувати своє обладнання. Необхідно покращити системи обліку на загальнонаціональному рівні...» — кажуть фахівці й додають, що кожному споживачеві інформація про якість газу має бути доступна оперативно, а не постфактум.
«...є лабораторії, потоковий облік на вході в ГТС тощо, але поки цього недостатньо, щоб робити висновки про справжню енергоцінність газу, що постачається, розподіляється і споживається в регіонах», — вважають у діловому союзі і наполягають, що «...закон № 2553 потребує додаткової роботи щодо зміни вторинного законодавства та вирішення технічних питань».