Малюнок Олексія КУСТОВСЬКОГО

Час від часу не легше! Одразу в кількох містах України комунальні служби запровадили абонентську плату за вивезення сміття, гарячу, холодну воду та опалення. Через це рахунки збільшились майже на 100 гривень. Про це інформує експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко.

Виявляється, відповідно до Закону «Про житлово-комунальні послуги», абонентська плата прив’язана до прожиткового мінімуму і регулярно підвищується та платиться незалежно від сезону.

Експерт повідомляє, що нині абонплата, яка обчислюється за спеціальною формулою, може коштувати 111,7 гривні. А якщо помножити ці цифри на кількість сімей, що платять комуналку, то виходить чималенька сума в понад два мільярди гривень!

Нагадаємо, прожитковий мінімум зростає кілька разів на рік. Разом із ним зростатиме і абонентська плата. За неї, переконують нас, комунальні служби буцімто мають ремонтувати й обслуговувати мережі та обладнання!..

А що інтереси надавачів комунальних послуг ревно охороняються законом, то і долею споживачів чиновники від ЖКГ час від часу переймаються. Пригадуєте, як на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Платіжка» ще у лютому цього року міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов мріяв, мовляв, Житлово-комунальна інспекція (ЖКІ) в разі її створення стежитиме за якістю комунпослуг, а також оцінюватиме технічний стан мереж та системи комунальних об’єктів!

«ЖКІ стане арбітром у відносинах споживача з виконавцями послуг. Позитивний ефект від її роботи відчує передусім кінцевий споживач. До прикладу, інспекція зможе перевіряти економічне обґрунтування тарифів на житлово-комунальні послуги. А головне — стежити за якістю цих послуг: теплопостачання, водовідведення, поводження з ТПВ, управління багатоквартирними будинками, а також об’єктивно оцінювати технічний стан мереж та системи комунальних об’єктів», — сказав тоді Чернишов.

«Сьогодні ніхто не оцінює правильність нарахування монополістами плати за житлово-комунальні послуги. Сподіваюся, що Верховна Рада проголосує за створення такої інспекції якомога швидше», — додав міністр.

Поки що не проголосувала! На думку експертів, прийняття законопроектів щодо змін у регулюванні сфери ЖКГ несе низку загроз для стабільної роботи житлово-комунальної галузі України та виконання зобов’язань у рамках

Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС... Негоже нам через споживачів комунпослуг сваритися з ЄС!

Насамкінець про ціни. В Українському союзі промисловців і підприємців наполягають на поверненні державного регулювання цін на соціально значущі товари. Це скоригує розрив між офіційно встановленим прожитковим мінімумом та фактичною вартістю продуктового кошика. Нині він відрізняється щонайменше вдвічі.

За даними Держстату, співгромадяни витрачають на продукти 42 відсотки своїх доходів. У США, Канаді, Австралії — лише 10, у сусідніх Польщі, Румунії, Словаччині — від 16 до 25 відсотків.

«Ціни на хліб упродовж року зросли на 18,2 відсотка, яйця — на 32,4, олію соняшникову — на 57,4, цукор — на 48,3 відсотка. Проблемою є те, що в оптових і роздрібних продажах встановлюється чимала націнка, іноді економічно невиправдана. Тому УСПП пропонує повернутися до державного регулювання цін на соціально значущі продукти і вироби.

Як бачимо, надія, що ринок сам себе врегулює, так і залишилася надією. Відтак повноваження Держпродспоживслужби щодо контролю ціноутворення на ринку продовольства, схоже, варто переглянути. І що швидше, то краще.

Підсумовував Віктор БОНДАР.