Присвятили її 550-річчю від дня народження німецького живописця і графіка.
Загалом на виставці представлено 11 творів майстра, що належать до різних етапів його творчості та виконані у трьох техніках: гравюра на дереві, гравюра на міді та офорт. Ще в одному залі можна побачити твори учнів Альбрехта Дюрера та художників, які розвивали його теми, а інколи й просто копіювали. Адже не секрет, що ще за життя твори Дюрера користувалися величезним попитом: їх копіювали і підробляли, а авторські дерев’яні дошки активно використовувалися до ХІХ століття включно. Утім, в автентичності перших сумніватися не доводиться, адже науковці музею разом з Бюро науково-технічної експертизи АРТ-ЛАБ провели дослідження творів, що підтвердило їхню справжність.
Про те, як твори опинилися в музеї, відомо лише, що свого часу їх передали до Києва з Житомирщини, а от дослідити, як вони потрапили туди, поки що не вдалося, кажуть у музеї.
Загалом роботи графіка Альбрехта Дюрера (1471—1528) — це суцільний символізм. Так, на одній із найвідоміших гравюр різцем «Прогулянка» (приблизно 1496 рік) хтиві наміри чоловіка видає зброя попереду, яка б мала висіти збоку; а головний убір панянки — це ознака її заміжжя. Проглядається символізм і в «Великій Фортуні, або Немезиді». Немезида — це крилата богиня-месниця, яка оберігає суспільний порядок та правила моралі. У неї в руках — вуздечка. А Фортуна — покровителька хиткого щастя й успіху. Їй Дюрер «вручив» чашу, з якої, мабуть, мають випити все до дна. Сама ж богиня, в якій поєднані два полярні смисли, стоїть на досить хиткій основі — на кулі.
Представлена на виставці і майже мініатюра «Малий кур’єр». Саме вона дає розуміння, наскільки ювелірною була робота майстра.
Помилуватися творами Дюрара можна до кінця лютого 2022 року.
