Дайте мені точку опори,
і я зрушу Землю.
Архімед
Усе ж добре, що точку опори великому вченому не дали: рухати Землю на власний розсуд — ідея кепська. Утім, Архімед просто хотів сказати: коли в руках людини опиняється засіб, що улягає законам устрою Всесвіту, він є надпотужним важелем впливу. Тож уся справа в тому, щоб такий важіль винайти.
Міжнародна клініка відновного лікування «ІнтерМедікалЕкоСіті».
Момент істини
У те, що все дійсне — розумне, вірив, здається, лише Гегель. А ось те, що навколишній світ живе згідно з непорушними законами Природи, сумніву не викликає. Наука ці закони вивчає невпинно й всебічно. Адже прогрес людства знаходить себе саме в здатності перевести нове знання в те, що покращує людське життя — тобто технології, пристрої, матеріали та методи. Метод у цьому ряду — продукт вищого інтелектуального засягу, бо твориться на основі фундаментальних підвалин буття всього живого на Землі. Особливо це стосується методик у медицині, прямо покликаних допомагати людям. Так ось один з таких методів здійснив революцію в мануальній терапії в нас на очах, і вже 30 років формує порядок денний у цій сфері.
Світ його знає як The Koziyavkin’s Method. Повна назва рідною мовою — метод інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП). Методика авторська, унікальна й належить нашому співвітчизнику професору Володимиру Козявкіну. Доведено часом — вона найкраща у світі. Що ж до офіційного зовнішнього визнання, то аудит, здійснений німецькими фахівцями, які опрацювали документацію стосовно більш як 12 тисяч пацієнтів, що впродовж 12 років були задіяні в програмах відновного лікування в клініці Трускавця та Львівському реабілітаційному центрі «Еліта», підтвердив: методика Козявкіна сьогодні найефективніша.
Бо підсумок, отриманий мюнхенськими лікарями, їх же першими і вразив. Явне зниження спастики (здатності скелетної м’язової тканини єднати параліч і гіпертонус м’язів) у хворих було зафіксовано в 91 відсотку випадків, обсяг пасивних рухів зріс у 84 відсотків пролікованих. Неймовірні поліпшення було виявлено в дітей, що раніше не ходили, у тих, хто не міг стояти і навіть сидіти, як і в тих, хто зовсім не тримав голову. Безпрецедентний результат!
І ось тепер ключове питання, що вже добрий десяток років невідступно бентежить академіка Козявкіна — як охопити своїм методом якнайбільшу кількість недужих дітей? Адже треба вповні розуміти, про що саме йдеться.
Бо це явно не той випадок, коли, приміром, володар незмірного скарбу виявляє ласку до людства і згоден якусь дещицю капіталу віддати іншим. У нашому випадку в руках того, хто несе людям добро, не статок і навіть не делікатес — хліб для голодних і обійдених долею, і є можливість перетворити його на біблійні хліби, тобто наситити всіх стражденних. Що в перекладі на мову задуму команди професора Козявкіна означає створення єдиного терапевтичного фронту боротьби з наслідками ДЦП з якнайбільшим залученням медичних закладів цього лікувального профілю — як в Україні, так і за її межами. І саме нині на порядку денному фінальна стадія масштабної ланки цього грандіозного проекту — створення філії Міжнародної клініки відновного лікування Володимира Козявкіна на півдні України, що ніколи не була такою близькою до завершення. І про неї люди вже сьогодні мають знати предметно й детально. Про що йдеться?
Та спочатку варто нагадати, що партнерські реабілітаційні центри, які діють за «образом і подобою» клінік у Трускавці чи Львові, вже успішно працюють в Аль-Айні, Абу-Дабі та на Кіпрі, триває підготовча робота до розширення профільної мережі в Малайзії та Алжирі. Але проект «ІнтерМедікалЕкоСіті» («ІМЕС»), що реалізується в Генічеському районі на Арабатській стрілці, воістину не знає собі рівних! І ось чому.
Геній методу і місця
Там, на узбережжі Азовського моря, вже збудовано вісім головних споруд новітнього центру загальною площею 15 тисяч квадратних метрів. Розрахункова потужність зведеного комплексу — 15 тисяч пацієнтів на рік! В основі діяльності геотермальної реабілітаційної зони «ІМЕС» — система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації хворих з дитячим церебральним паралічем, хронічними захворюваннями нервової системи, опорно-рухового апарату, гінекологічними недугами. І кращого місця для такого проекту, вочевидь, сьогодні не існує. Нагадаю, що регіон Арабатської стрілки має на диво вдале поєднання сприятливих кліматичних умов, теплого мілкого моря, природних лікувальних тваней і ропи озера Сиваш та родовищ термальних мінеральних вод. Купальний сезон там триває 140 діб. Одне слово — своєрідний флеш-рояль природних позитивних чинників, мабуть, краща з комбінацій лікувальних і дозвільних складових в Україні!
Та це — разом з методом Козявкіна, лише базис системного задуму. Бо з часом тут буде створено ще й повноцінний науково-дослідний університет з вивчення проблем ДЦП, де, крім іншого, навчатимуться і стажуватимуться студенти з різних країн за спеціалізаціями лікування та реабілітації цих важких недуг. Так відновний центр стане ще й науково-освітнім.
Загалом же планується будівництво приміщень різного призначення площею майже 33 тисячі квадратних метрів, що і передбачає роботу вже згаданого науково-дослідного і навчального закладу, діагностичного центру, реабілітаційної клініки, басейнів з мінеральними водами, ванних кімнат для бальнео- та гідротерапії, готелю для проживання пацієнтів, зимового саду, ігрових дитячих майданчиків. Пишу — «будівництво планується», бо саме сьогодні на черзі початок робіт другої черги проекту, і команда професора Козявкіна перебуває в стадії пошуку і активних перемовин з потенційними вітчизняними і зарубіжними інвесторами. Адже згідно з дебютною ідеєю, залучені інвестори навпіл з українською стороною будуть не лише фінансувати розвиток проекту, а й забезпечать хворим на ДЦП своїх країн доступ до лікування в програмах The Koziyavkin’s Method.
Реалізація такого масштабного медичного модуля загалом створить передумови для залучення інвестицій у розвиток інфраструктури тамтешнього, все ще депресивного регіону, запровадить послуги з медичного туризму та надання допомоги з реабілітації профільних хворих на світовому рівні. Введення в експлуатацію «IMEC» має велике соціально-економічне значення для півдня країни, тож палко підтримується Херсонською обласною державною адміністрацією. Адже за розумно достатніх затрат цей украй потрібний відновний центр своїх перших пацієнтів, зокрема військовослужбовців, поранених під час війни на сході України, зможе прийняти вже наступного року. Це потужно розширить загальну медичну спроможність в Україні, на порядок збільшить кількість пролікованих. І це справді велично надихаюча перспектива.
Проект масштабний і готувався ретельно. Досить сказати, що перший генеральний план розвитку регіону Арабатської стрілки було розроблено ще в 1971 році. А заходи і роботи з формування мультифункціональної геотермальної реабілітаційної зони «ІМЕС» розпочалися з 2005-го. Тож проект дійсно вперше в Україні втілить комплексний підхід до рекреаційного освоєння території, забудови та функціонування європейського типу містечка-курорту та впровадження унікальних медичних розробок.
Крім того, реабілітаційний центр зможе забезпечувати наступність та взаємозв’язок у роботі з поліклініками та лікарнями, що спрямовують хворих на відновне лікування — як і закладами медико-соціального забезпечення, фондами, громадськими та іншими організаціями. Він також здійснюватиме своєчасну та обґрунтовану госпіталізацію пацієнтів у відділення відповідного профілю, планово запровадить у практику відділень клініки новітні методи і засоби відновного лікування на основі принципів доказової медицини. Не остання перевага проекту — запланована вартість медичних послуг у «ІМЕС» буде суттєво нижчою, ніж у схожих зарубіжних структур.
Краще, ніж скрізь, але доступніше — не спритний маркетинговий хід, а свідоме гуманістичне рішення команди Козявкіна, що усвідомлює: медицина в соціально орієнтованій країні має бути співмірною сімейним бюджетам хворих.
І ще одне — безумовно, посутнє. Не секрет, що медицина з кожним роком дедалі більше втрачає не лише престиж фаху, а й лікарів і середній медичний персонал. А без свіжого поповнення лікарських лав очікувати підйому галузі не доводиться — спеціалістів певних профілів не вистачає вже й на окремі проекти. Професора Козявкіна, до якого їдуть учитися з Європи та Азії, Сходу й країн Середземномор’я, категорично не влаштовує динаміка підготовки кадрів для потреб відновного лікування в рідній Україні. Хоч клініка в Трускавці і Центрі «Еліта» працюють в цьому сенсі як постійно діючий семінар. Вони регулярно проводять вебінари, тренінги, дистанційні лекції та науково-практичні конференції, онлайн-школи. Та задовольнятись окремими, розрізненими, хай і, безсумнівно, корисними заходами Володимир Ілліч вже не може. Він прагне системи підготовки кадрів і з цією метою настійливо розширює співпрацю своїх центрів з Тернопільським і Львівським медичними університетами. І майбутній університет на Арабатській стрілці стане повним втіленням його бачення методів і якості підготовки лікарів — мануальних терапевтів для реабілітації хворих з ДЦП. Це, на думку Володимира Козявкіна, відчутно змінить агрегатний стан фаху, а отже, життя сотень дітей поліпшиться кардинально. А реально змінені на краще долі юних землян — краща з місій у цьому світі.
Є в науці таке поняття — квантовий стрибок. Це такий фазовий перехід якості речовини чи стану явища, коли, накопичивши характеристики, що доповнюють одна одну, система в один момент сягає на нову, діалектично вищу ступінь чинності й розвою. А отриманий ефект від дії її складників є не сумою її окремих параметрів, а принципово вищим енергетичним рівнем, виявом синергії компонентів у процесі завершеного системогенезу. Так діє в природі філософська теза: «Ціле більше простої суми своїх частин».
Що це практично означає стосовно майбуття «ІнтерМедікалЕкоСіті»? А ось що — таку науково-дослідну, клінічну, лікувальну, освітню та підготовчо-кадрову взаємодію всіх підрозділів, структур і відділень проекту після запуску обох його черг, що піднесе «ІМЕС» до рівня закладу вищого національного рангу. А участь у його діяльності зарубіжних інвесторів забезпечить йому статус міжнародної медичної інституції з подолання наслідків ДЦП. І нічого схожого у світі за лікувальним ефектом годі буде й шукати: таке поєднання ексклюзивних відновних чинників в одному місці є неповторним і недосяжним — визнано, яким і є метод професора Козявкіна, на якому проект засновано.
Що ж стосується Володимира Козявкіна безпосередньо, то у вересні цього року Володимира Ілліча було обрано дійсним членом Національної академії медичних наук України. Тобто згідно з традицією Французької академії наук, тепер він — «безсмертний». Певен — у цьому разі опитування є зайвим: діти, які вже лікувалися в клініці професора Козявкіна, ті, що нині там лікуються, як і ті, що будуть лікуватися в подальшому, а з ними їхні батьки і рідні — «безсмертя» академіка Козявкіна будуть лише вітати.
Матеріал підготували Олександр САКВА та Петро ПРИХОДЬКО (знімки).
