Нещодавно до Чоповицької громади Коростенського району завітали гості з Республіки Казахстан.
Селищний голова Михайло Філоненко з особливим трепетом у душі зустрічав 82-річну колишню суддю та прокурора Айшагуль Кузембаєву, котра разом із донькою та журналісткою прилетіла з далекого міста Кизилорда, щоб вшанувати пам’ять батька Айшагуль, солдата 143-ї стрілецької дивізії Адильбека Кузембаєва, який загинув на війні у грудні 1943 року.
Айшагуль було всього півтора року, коли у 1941-му батька призвали до армії та відправили на фронт. Жодного листа сім’я від нього не отримала, не отримала і похоронки. Після війни дружина довгі роки чекала чоловіка і сподівалася, що він ось-ось повернеться додому. Свою віру, надію і любов жінка передала дітям, які, ставши дорослими, почали пошуки хоч якоїсь вісточки про батька. У родині зберігаються пожовклі папки безрезультатного листування з військкоматами й архівами...
Врешті-решт вісімдесятирічна Айшагуль звернулася на програму казахського радіо «Де ти, моя рідна людино?» і телепрограму «Дорогі нам люди». І яке було її здивування, коли редактор цих програм Асель Аскардизи повідомила, що волонтери з України знайшли місце останнього спочинку її батька.
Виявилося, що Адильбек Кузембаєв був тяжко поранений у жорстокому бою біля села Липляни на Малинщині в листопаді 1943 року, і загиблого бійця поховали у братській могилі. Його прізвище та ім’я викарбуване на гранітній плиті Меморіалу слави, розташованого у центрі села Йосипівка Чоповицької громади.
«Батьку, ми зустрілися через 80 років...» — крізь сльози шепотіла сивочола жінка, схиляючись над плитою меморіалу.
Разом із гостями з Казахстану вшанували пам’ять полеглого воїна керівник апарату Чоповицької селищної ради Валентина Шевченко, староста Йосипівського старостинського округу Галина Шоботенко, директор місцевої гімназії Аркадій Петровський, а також вчителі, учні й жителі села.
Наприкінці зустрічі гості щиро подякували всім, хто долучився до організації цього заходу, а також усім, хто доглядає за могилою, де похований батько й дідусь, та навколишньою територією. Діти отримали в подарунок солодощі, а директор гімназії та голова громади — казахський національний верхній одяг.
До Казахстану взяли й грудочку української землі з могили рідної людини, що нагадуватиме про подвиг воїна, який ціною свого життя наближав перемогу.
Житомирська область.
Фото з сайту громади.
