Станіслав Мовчан (на знімку) — начальник відділення радіаційної та хімічної розвідки групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Луганській області. Він служить шостий рік і не уявляє себе в якійсь іншій професії.

Майже 260 разів із початку цього року виїжджали на виклики фахівці-хіміки АРЧ АРЗ СП Луганщини. Завдання, що були покладені на них, стосувались ліквідації різних надзвичайних подій, пов’язаних із загрозою небезпеки хімічного, радіаційного, біологічного забруднення територій, об’єктів, техніки чи особового складу.

За час своєї служби Станіслав вже звик працювати в екстремальних умовах. Посміхається, коли питаєш його про небезпеку, з якою стикається щодня: «Якщо завжди діяти згідно з інструкцією, — нормальна безпечна робота. Комбіновані фільтруючі коробки дають можливість виконувати завдання в будь-яких осередках забруднення без ризику для власного здоров’я». Проведення радіаційної розвідки ділянок місцевості за допомогою дозиметрів чи то демеркуризація (очищення від парів ртуті) приміщення, чи хімічна розвідка, — Мовчан і його колеги спокійно та впевнено роблять свою справу.

Виїжджають і на замовлення з протипожежної обробки: горішні поверхи лікарень, учбових закладів та інших приміщень з масовим перебуванням людей фахівці обробляють спеціальним розчином, а металеві конструкції — спеціальною фарбою. Така «косметика» дає змогу впродовж щонайменше трьох років захищати від грибка чи корозії, а у разі пожежі заважатиме вогню поширюватися далі.

З самого початку епідемії коронавірусу бійці РХБЗ — на передньому краї боротьби з цим невидимим ворогом: починаючи з перевезення перших хворих до пунктів обсервації й закінчуючи дезінфекцією будівель, приміщень, місць масового перебування людей. Оскільки й досі ця ланка їхньої роботи є затребуваною, то на санітарні обробки вони виїжджають щодня.

Є ще одна важлива місія у Станіслава Мовчана та його колег. З дезінфікуючим душовим автомобілем вони виїжджають на передову і допомагають бійцям Збройних Сил України підтримувати чистоту і охайність. Адже в польових умовах не завжди є можливість добре помитися гарячою водою, а тут у будь-яку пору року — будь ласка, душ. Майже, як вдома, у власній ванній!

«Також під час минулорічних лісових пожеж ми забезпечували санітарні умови для рятувальників, які цілодобово боролися з вогняною стихією, — згадує молодий офіцер. — Тож бійці, змінившись з важкої вахти, мали змогу змити з себе кіптяву та втому...»

Згадавши про сумнозвісні масштабні пожежі 2020-го, Станіслав розповів історію, як саме під час такої «санітарної години» вийшов з ладу насос, що качав воду. «Треба було діяти тут і зараз, на тривалі ремонтні роботи часу не було. Тож один із наших хлопців, Євген Бородавко, придумав, як полагодити механізм. Ми впоралися швидко, і рятувальники були нам вдячні. Взагалі, у нас неймовірна, згуртована команда!»

Сам Станіслав Мовчан вважає, що з ранньої юності вже знав, що його майбутня робота буде пов’язана з допомогою людям. Колись, ще підлітком, він врятував на річці дівчину, що потопала. Тоді вперше відчув ту емоцію щастя, коли завдяки тобі хтось вижив чи вберігся від смертельної небезпеки. Закінчивши школу, вступив до Вищого професійного училища Львівського держуніверситету безпеки життєдіяльності, на нову тоді спеціальність «радіаційно-хімічний захист». А пізніше, вже працюючи, заочно отримав диплом Харківського Національного університету цивільного захисту. Він — звичайна молода людина з невеличкого шахтарського містечка Привілля поблизу Лисичанська. У вільний від роботи час займається боксом, допомагає мамі поратися по господарству, з цікавістю вивчає історії успіху видатних особистостей. І щоранку із задоволенням заступає на нову зміну, назустріч новим викликам.

Тетяна ДЕМЧЕНКО, прес-служба ГУ ДСНС України у Луганській області.