Тилігульский лиман має хорошу перспективу стати бальнеологічним курортом.

Не розкручені курорти Закарпаття та Прикарпаття, а саме південний край. Такий майже сенсаційний висновок зробили науковці, які досліджували курортно-рекреаційний потенціал територіальних громад області. Результати свого дослідження вони презентували саме громадам. Для більшості з них висновки були вкрай неочікуваними.

Невикористаний ресурс

Традиційно туристичний сезон на півдні країни триває лише три літні місяці. Якщо кількість місць у засобах розміщення поділити на 12 місяців, то заповнюваність баз відпочинку становить не більш як 25 %. Але в тих санаторіях та пансіонатах, де пропонують лікування грязями або водою, цей показник перевищує 90 %. Такий приклад наводить заступник голови Миколаївської облдержадміністрації, спеціаліст у галузі економіки туризму Микола Маринов. Він каже: «90 % і 25 %. Це втричі скоріша окупність інвестицій та їхня вигідність за рахунок використання того, що нам дарує природа. Миколаївщина має величезний курортний потенціал, який поки що реалізується лише частково. А інвестиції в туристичну інфраструктуру завжди будуть досить вигідними. І допоможуть туристичному комплексу працювати цілорічно. Якщо як мінімум продемонструвати ті природні лікувальні ресурси, які маємо. І потенційним інвесторам, і територіальним громадам».

Продемонструвати є що. Результатом роботи ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України» стало видання збірки «Миколаївська область: природні лікувальні ресурси та курортно-рекреаційний потенціал розвитку територіальних громад». Це не просто серйозна наукова праця, а й практичний дороговказ з висновками та порадами спеціалістів. Наприклад, представники Казанківської громади були вкрай здивовані, коли дізналися, що в Казанці є унікальна мінеральна вода, аналогів якій немає взагалі в Україні. Тепер керівництво територіальної громади активно займається тим, щоб створити навколо цього водного ресурсу інвестиційні проекти.

І таких здивувань було чимало. Заступниця директора з наукової роботи ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України» Тетяна Безверхнюк розповіла про саме дослідження. Вона зазначила, що найперспективнішими для розвитку санаторно-курортної та рекреаційно-оздоровчої діяльності є території, на яких розвинута рекреаційна та спортивно-оздоровча інфраструктура; важливо, коли ці території розташовані на узбережжі водойм та поблизу крупних грязьових родовищ; мають сприятливі кліматичні та ландшафтні умови; віддалені від промислових центрів і забезпечені транспортною мережею.

Представлені результати першого масштабного дослідження природних лікувальних ресурсів області.

Фото з відкритих джерел.

Виявилося, що Миколаївська область характеризується такими природними лікувальними та курортно-рекреаційними ресурсами: мінеральні води; лікувальні грязі (пелоїди) та ропа лиманів та озер; морське узбережжя; природні об’єкти і комплекси зі сприятливими для лікування, оздоровлення та медичної реабілітації кліматичними умовами.

На території Миколаївської області розвідано приблизно 123 проявів природних мінеральних вод різного хімічного складу та мінералізації. До Державного кадастру природних лікувальних ресурсів внесено дані про 36 видів природної мінеральні води. Перспективними для вивчення є 87 проявів мінеральних вод, переважно лікувально-столових, і вісім лікувальних з метою використання в санаторно-курортній сфері. Крім того, Миколаївський регіон володіє значними запасами лікувальних грязей. Основу потужного туристично-рекреаційного та оздоровчо-лікувального комплексу Миколаївщини становлять рекреаційні території таких населених пунктів, як Коблеве, Рибаківка, Чорноморка, Морське, Лугове, Кінбурнська коса та Очаків. Як повідомив «Голосу України» Микола Маринов, до облдержадміністрації вже звернулися реальні перспективні інвестори, які готові вкласти кошти в будівництво та реконструкцію наявних баз та перетворити їх на бальнеологічні центри.

Сила лиманів

Фактично готові до освоювання природних ресурсів громади, на території яких розташовано найперспективніші водойми: Тилігульський та Бейкуський лимани. Це Коблевська та Чорноморська територіальні громади. Вони мають більш-менш розвинуту інфраструктуру, бази для розміщення відпочивальників, земельні ділянки і головне — бажання розвивати свої території.

Найбільша водойма північного Причорномор’я — Тилігульський лиман — розташована на межі Миколаївської та Одеської областей. Безцінним ресурсом лиману є лікувальні грязі, запаси яких перевищують 14 мільйонів тонн і є найбільшими не лише в Україні, а й у країнах Східної Європи. Ці грязі можуть широко використовуватись для лікування захворювань опорно-рухового апарату, шкіри, нервової системи тощо.

Ще 43 роки тому ДУ «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України» провів бальнеологічну оцінку грязьового родовища Тилігульського лиману та підрахунок запасів грязі. Висновок і тоді, і нині вкрай позитивний. Лиман має запасів на сотні років. Сьогодні рекреаційний потенціал лиману використовується дуже слабко.

Щоправда, ситуація змінюється. За останні роки та протягом уже цього року на цю територію зайшли серйозні інвестори. Будується потужний вітропарк; збудована устрична ферма; нещодавно відкрито комплекс з виробництва королівської креветки. До того ж Коблеве широко відоме як курорт та винний бренд, а Коблевська територіальна громада — одна з найбільш успішних та прогресивних в області. Тому ймовірність, що інвестори зацікавляться розвитком бальнеологічного напряму в цій місцевості, досить висока.

Не менш перспективним може стати Бейкуський лиман (Бейкуська затока), що розташований на території Чорноморської територіальної громади. На північному березі Чорного моря, від якого відділяється Чорноморською (Лагерною) косою і впадає в Березанський лиман. Про цілющі властивості грязей Бейкуської затоки було відомо здавна. Люди приїздили на Бейкуш для відпочинку і лікування ще в XIX столітті. Сучасна історія лиману розпочата інститутом в 1962 році, коли вперше були виконані роботи щодо вивчення умов формування лиману та його донних відкладів, фізико-хімічний склад грязей та ропи. Експлуатаційні балансові запаси лікувальних грязей Бейкуського лиману сьогодні становлять 270 тисяч квадратних метрів. Проте розвідана ділянка досі не експлуатується.

Висновки науковців для «Голосу України» прокоментувала голова Миколаївської обласної ради Ганна Замазєєва. З точки зору керівника обласного рівня, бізнесмена та людини, яка щиро переймається перспективами краю. «Волею долі наша область щедро обдарована природними скарбами: мінеральною водою, лікувальними грязями та водоймами, морськими курортами, історичними місцями, ландшафтними парками та заповідниками, — зазначила вона. — Що ми можемо від цього отримати: нові інвестиції, гарну екологію, розвиток туризму, здорове населення, економічне зростання області і (відповідно) підвищення рівня життя нашого населення, впізнаваність у всьому світі. Однак з цим потенціалом потрібно працювати. Адже ці унікальні ресурси має бути збережено».

Співрозмовниця висловила побоювання. Зокрема з приводу того, що існує ризик у зв’язку із земельною реформою. Оскільки землі, які багаті природними лікувальними ресурсами, віддають для сільськогосподарського призначення. Через це унікальні мінеральні джерела можуть бути знищені пестицидами. Галина Замазєєва запропонувала зібрати стратегічну сесію з членами екологічної комісії та головами райрад і ТГ. «Разом ми визначимо стратегічно важливі лікувальні ресурси кожної громади та створимо з цими даними карту Держгеокадастру. Це дасть змогу окреслити подальші напрями роботи та завдання туристичного розвитку кожної територіальної громади, — зазначила вона. — Я впевнена, що спільними зусиллями і продуктивним діалогом нам вдасться розвинути туристичний потенціал Миколаївщини та досягти великих результатів у цій сфері».

Що ж, залишається сподіватися на те, що миколаївські води та грязі допоможуть «вийти в князі».

Миколаївська область.

Фото Олега ДЕРКАЧА.