Жила якось у кишені у хлопчика одна монетка. Вона жила там недовго, бо хлопчик подарував її своїй мамі. Монетці подобалося жити в кишені у хлопчика, тому що там було тепло. Мама віднесла монетку на ринок, натомість отримавши свіже молоко.
Монетка, усвідомивши, що її передали, спочатку засмутилася, а потім стала мислити позитивніше та чекала з нетерпінням наступної передачі, адже так вона подорожувала по всій країні, побувала на всіх великих ринках, у магазинах, побачила на своєму шляху різних людей та багато інших монет.
Але одного разу вона потрапила до рук відомого колекціонера. Це був дуже розумний чоловік, у нього була велика колекція монет зі всієї планети.
Монетка спочатку злякалася, адже тепер їй було не вибратися, тож про подорожі доведеться забути. Колекціонер відмив її, вона стала чиста та блищала, як новенька, що не могло її не тішити. Ніхто раніше так дбайливо до неї не ставився. Вона більше не поневірялася по брудних гаманцях, її більше не впускали в бруд на ринку.
Монетці сподобалося жити в окремій оксамитовій коробочці. По сусідству з нею жили так само й інші монети, якими колекціонер дуже пишався. Він беріг їх від тертя, протирав пил, а найголовніше — нікому не віддавав. Він став для них справжнім господарем. Так монетка знайшла свій дім, де тихо, спокійно і так само добре, як колись у хлопчика в кишені.
