Що таке казка і як її втілити в життя! Цей секрет знає журналістка Наталія Калюжна (на знімку). Успішна сценаристка і редакторка українських телеcтудій після своїх 40 «вийшла з телекадру» і здійснила казкову мрію. Почала читати і писати історії для малечі! І вже понад рік Наталія працює в студії звукозапису «Так Треба Продакшн», озвучує й дублює фільми та мультфільми.
Протягом 20 років глядачі і слухачі зі всього світу, а Наталія ще й вела рубрику новин з України на радіо UBN (США), навряд чи здогадувалися, що журналістка із ніжним харизматичним голосом насправді його... соромилася і недолюблювала. «Давним-давно, коли я записувала на радіостудії якусь рекламу, то з усіх сил намагалася читати низьким і солідним голосом. Але, почувши експромти, звукорежисер безапеляційно заявив: «Мені не потрібен якийсь інший голос, мені потрібен твій!» — почала Наталія свою історію і зізналася, що ніколи серйозно не сприймала компліменти. І сподівалася, що коли-небудь від роботи й у неї від задоволення бігатимуть мурахи.
Від розчарування до Книги рекордів Гіннеса
З останніх спроб освоїти щось нове для впевненості Наталія Калюжна записалася на курси озвучки і дубляжу. І після їх закінчення, окрилена новими знаннями та похвалою викладачів, журналістка почала проситися на проби. Але вони принесли велике розчарування. Бо, як виявилося, «на озвучку» запрошували акторів з досвідом. Простенький китайський мікрофон став наступним етапом у саморозвитку. Вона почала читати казки. Вдома і вголос. І тільки через півроку її раптом покликали на проби з озвучки аудіокниги і запросили читати польські народні казки для додатку АБУК, які створювали на «Фоннації продакшн». «Часто подумки дякую їм за те, що взяли «з вулиці» — просто послухали і побачили в мені оповідачку-казкарку. Невдовзі мене долучили до створення мобільного додатку «Аудіоказки Українською», де я стала однією із засновниць і однією з перших акторів озвучення казок», — каже пані Наталія.
Пізніше над проектом стали працювати й інші волонтери, і разом створили понад 750 аудіоказок — це найбільша колекція казок українською мовою у світі. Плани теж казкові — озвучити тисячу й одну казку і потрапити до Книги рекордів Гіннеса.
Для кого Котик так чепуриться?
Першим і головним рецензентом вечірніх віршиків для дітей став Ярослав — чоловік Наталії, який казку про дідуся Дрімайла одразу ж санкціонував міцним сном. «Подіяло, як заспокійлива цукерка, — гам і спиш», — зраділа тоді Наталія.
Фанати добрих оповідок одразу ж дали про себе знати. Одна мама написала: «Вчора, читавши сину другий раз віршик, замінила «ляльки» на «машинки». Синок запитав: «А де поділися ляльки? Читай ще, хочу щоб були ляльки!». І так я читала віршик ще чотири рази:
Чом так тихо пада сніг,
Замітаючи поріг? —
В хаті спить
мале дитятко,
А ще киця й кошенятко,
І маленький павучок
Умостився на бочок.
Спить каструля,
спить люстерко,
Спить надгризена цукерка,
Сплять ляльки
і книги сплять,
У дві дірочки соплять.
Спить товста велика шафа
Й намальована жирафа,
І жаринка в грубці вмить
Робить вигляд, наче спить.
Всі вляглись, закрили очі, —
Їх сніжок будить не хоче,
Тихо-тихо далі йде,
Поки свій сон не знайде...».
Якось з Тайваню(!) прийшов лист з проханням надіслати більше аудіоказок для малят Ніни і Вані. Їхня мама зізналася: діти слухають тільки українські казки і тільки у виконанні Наталії. І ледь чують її унікальний голос — плескають у долоні, садять поруч свої іграшки і слухають.
Такі відгуки спонукали журналістку створити свій канал на Ютубі «Добра Казка» та групу у Фейсбуці для українських родин з дітками «Добра Казка». Наталія одразу ж долучила до проекту свою сестру — Ірину Браун, яка живе в Німеччині. «Ми дуже сумуємо одна за одною, а тут спільна справа нас ніби зблизила в думках, відчуттях, планах. Ми обидві з радістю працюємо над цим, наповнюємо сторінку історіями, кулінарними та творчими ідеями, радіємо, що сторінка цікава, — усміхається жінка. — А зовсім нещодавно я підкинула сестрі ідею спробувати написати коротенькі казочки, щоб я могла їх озвучити. І вона, хімік-лаборант, це зробила!
Перша її казка — це спокійна, заколисувальна історія про Котика, який любив умиватися на пухнастій хмаринці, чим дуже дивував усіх, хто спостерігав за цим незвичайним дійством. Щоправда, ніхто не міг зрозуміти, для чого чи для кого Котик так чепурився? Ця аудіоказка — не просто оповідь: під час прослуховування і засинання діткам можна робити легенький масаж, поглажування (там є повторюваний текст про те, як умиває себе котик, і услід за котиком можна гладити дитинці ручки, ніжки, щічки, животик). Так малята швидше розслабляються і засинають».
Про українську світлу й чисту душу
Cама Наталія, якій подобаються казки скандинавів, британців, балтійців з давньою магією і легендами, обожнює ніжні назви в українських казках. Приміром, кривенька качечка, рукавичка, сестричка, братик, зайчик, сонечко, зіронька, лисичка. «Це — про українську світлу й чисту душу, відкриту до всіх і всього. Такий народ може нести лише добро. Він ніколи першим не почне ворогувати. Він з пелюшок виховує у своїх дітях любов до ближнього, до природи, повагу до старших, готовність допомогти другу в біді. Ще подобається в українських казках момент згуртованості — вона часто є ключовою в подоланні різних напастей. І це також про нас, українців», — поділилася добра казкарка.
А взагалі, як каже Наталія, у її родині цілий бомонд казкарів. Ще з дитинства Наталія та її сестричка ставали свідками нічного дійства, коли їхня мама Світлана, вчителька, розмальовувала лаком для нігтів різні грушки-яблучка, їжачків, щоб дітям цікавіше було вчити букви і цифри з казковими героями. Ії уроки завжди були непередбачуваними, а шкільний клас — країною фантазій.
Творчий у дружному сімействі і тато Анатолій Мовчан, який писав вірші, і свекор — тато чоловіка, Віталій Калюжний, твори якого увійшли до патріотичної збірки з нагоди 30-ї річниці незалежності «Наш край». А коли його троє синів були маленькими, переписав у віршованому вигляді казки «За щучим велінням», «Курочка ряба», «Колобок», «Кривенька качечка» та інші, ще й з гарним українським смачним гумором і закрученим сюжетом.
Тож як казку втілити в життя? Сестри-казкарки знають: треба не тільки мріяти. А діяти! Адже саме так роблять усі казкові герої.
Ірина Браун (Мовчан) і Наталія Калюжна (Мовчан)
Фото із сімейного архіву Наталії Калюжної.
