Для багатьох людей середнього віку відзначення Нового року важливіше, ніж Різдво. Ситуація змінюється останніми роками. Завдяки небайдужим, які цінують народні обряди, відновлюють їх і навчають дітей та молодь.

У Державному архіві Миколаївської області збереглися документи та світлини про святкування Різдва понад півстоліття тому в Баштанці — за часів антирелігійної кампанії влади. Повідомлення про відзначення церковних свят регулярно надходили з різних районів та міст області. А зверху віддавалися розпорядження про посилення антирелігійної кампанії, особливо в школах, інститутах та на підприємствах. Утім, попри всі «кампанії» та настанови влади, українці півдня не втратили віру та зберегли народні традиції.

Нині на Миколаївщині дедалі частіше з’являються вертепні композиції як символи Різдва. В обласному центрі — у мікрорайоні Тернівка — вперше встановили такий вертеп рік тому. А вже цьогоріч його оновили, і він став окрасою місцевого парку поруч із стадіоном, скейтпарком та зеленою зоною. Як розповіла керівниця колективу «ДивоГрай» та ініціатор встановлення вертепу Олена Малинчик, «виступами з дітками прославляємо народження Ісуса Христа. Дуже хочеться, щоби люди бачили, що можна створювати самостійно красу, зберігати та примножувати наші традиції». Колектив висловив бажання взяти участь у щорічному 25-му Миколаївському обласному огляді Різдвяних вертепів, колядок та щедрівок.

Цей конкурс має на меті відроджувати на теренах краю звичаї та різдвяно-новорічні традиції українського народу і відбувається за ініціативи та підтримки Миколаївського фонду «Дітям України», обласної організації Народного руху України, органів місцевої виконавчої влади. Щороку до участі долучаються колективи шкіл, училищ та позашкільних закладів, вузів, будинків творчості та просто небайдужа і талановита молодь.

Про самобутні та яскраві традиції відзначення Святого вечора на Миколаївщині розповіла керівниця творчого об’єднання «Прибужжя» обласного центру народної творчості Валентина Кривцова.

«На Баштанщині прийнято було розтрушувати по хаті сіно, зібране влітку на Трійцю. На третій день Різдва, на сході сонця молоді неодружені парубки ходили селом, будили хазяїв, забирали сіно, яким була встелена домівка та спалювали його за воротами обійстя. Вважалося, що у такий спосіб родинна домівка очищується від усього поганого», — поділилася знавець народних традицій.

Старожили Миколаївщини зберегли й особливості прикрашення Дідуха. На Веселинівщині до нього додають ще сім маленьких снопиків, перев’язаних стрічками, які ставлять на краю столу. А в селі Інгулка Баштанського району, на радість дітлахам, прийнято «розцяцьковувати» Дідух цукерками, різнокольоровими стрічками та іншими прикрасами.

У деяких родинах села Зелений Яр на Святвечір по черзі ховалися під столом, імітуючи квоктання курки-квочки: щоби курчат вилупилося багато, щоби велася у дворі птиця, неслися яйця. У Новосергіївці Баштанського району на стіл ставлять капусняк, заправлений олією і пшоном, пісний борщ із рибою або грибами, вареники з капустою та картоплею, млинці або пампушки, голубці, різноманітні каші. Врадіївщина цього вечора смакує вареники, голубці з капустяним та виноградним листям, холодець із риби, паштет із вареної квасолі, пампушки з часником.

Миколаївська область.

На знімку: уже другий рік поспіль у Тернівці встановлюють вертеп.

Фото з відкритих джерел.