З 1 січня 2022 року законодавство передбачає обов’язкове використання касових апаратів або реєстраторів (програмних реєстраторів) розрахункових операцій (РРО/ПРРО) для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку другої-четвертої груп та обсяг доходів яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, що здійснюють діяльність у сферах із суттєвими ризиками ухилення від оподаткування.
У зв’язку з цим Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підготував узагальнюючу позицію щодо проблемних питань застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року та звернувся до Міністерства фінансів, Національного банку та Державної податкової служби з проханням враховувати її під час розгляду звернень платників податків.
Для яких фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року не є обов’язковим?
Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України РРО/ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Крім того, урядом прийнято постанову «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1336 від 23 серпня 2000 року, що передбачає умови та порядок ведення діяльності без застосування РРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО), а також 23 грудня 2021 року до цієї постанови внесено зміни, якими передбачено, що роздрібна торгівля на території села товарами (крім підакцизних товарів) ФОП, які сплачують єдиний податок, може здійснюватись без застосування РРО/ПРРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО). Цей пункт не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов: така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами; такими ФОП також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет; сільськими радами та радами ОТГ прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.
Але в разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у 167 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО/ПРРО стане обов’язковим.
Чи повинні ФОП, які є платниками єдиного податку, вести облік товарних запасів та підтверджувати походження товарів документами?
Фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами.
Продаж товарів з використанням мережі Інтернет. У якому випадку обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, а в якому ні?
РРО/ПРРО не застосовується в разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи-підприємця, крім карткового, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі IBAN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб — готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.
Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?
У разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через РРО/ПРРО може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо. За умови здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою і вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).
У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладний платіж) необхідність застосування РРО/ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві (частина 2 статті 664 Цивільного кодексу України). Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).
У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно з договором між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО/ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю шляхом надіслання на електрону пошту, мобільний телефон тощо.
Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товару з доставкою кур’єром продавця?
У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції. Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.
Докладніше з текстом роз’яснення можна ознайомитися за посиланням.