У рамках робочого візиту Володимира Зеленського до США НАЕК «Енергоатом» і американська компанія «Westinghouse Electric» підписали меморандум про будівництво п’яти атомних енергоблоків в Україні. Йдеться про ядерні реактори проекту АР1000 з потужністю майже 1,1 ГВт кожен. Обсяг інвестицій становитиме приблизно 30 мільярдів доларів. Про перспективи такої співпраці ми попросили розповісти завідувача кафедри атомних електростанцій ГУ «Одеська політехніка», доктора технічних наук Володимира КРАВЧЕНКА (на знімку).

— За рівнем розвитку енергетики можна судити про рівень розвитку економіки і про ступінь незалежності держави, — каже Володимир Петрович. — Атомна енергетика сьогодні забезпечує нас найдешевшою електроенергією. Вона втричі дешевша за вироблену на теплових станціях і в сім разів дешевша за електроенергію, яку отримують від сонячних і вітрових станцій. У багатьох країнах спробували відмовитися від розвитку атомної енергетики в надії, що її замінять відновлювані джерела. Але досвід Каліфорнії в США та Німеччини в останню зиму показав, що в разі різкого падіння виробництва через погіршення погодних умов альтернативні види енергетики забезпечити  потребу, що зростає, не можуть. Тому сьогодні у світі знову спостерігається підвищення інтересу до розвитку АЕС — надійного джерела енергії, що не залежить від добової та сезонної нерівномірності виробництва.

Річ у тім, що встановлення нових реакторів дасть потужний поштовх розвитку вітчизняної атомної енергетики. Це не тільки нові робочі місця, а й підвищення культури виробництва, розвиток нашого машинобудування. На мій погляд, треба починати з використання наявних майданчиків на чотирьох українських АЕС — Запорізькій, Рівненській, Південно-Українській та Хмельницькій. Наявність інфраструктури, доріг і кадрів значно здешевить будівництво.

Програма співробітництва з американцями включає також будівництво АЕС малої потужності. Мається на увазі використання реакторів потужністю до 300 МВт. У світі нині розробляється понад 60 проектів таких установок.

Найбільш просунутими і близькими до впровадження є проекти американських фірм NuScale Power і Holtec International. У разі підземного розташування реакторної установки істотно підвищується безпека і знижується вартість, оскільки можна відмовитися від цілої низки систем безпеки. Наземні реактори треба встановлювати з герметичною й дуже міцною оболонкою, здатною витримати падіння літака. Високий ступінь безпеки дає змогу розміщувати сучасні реактори поблизу великих міст. Роботи з монтажу реакторів зазвичай ведуться країною-інвестором, тобто фахівцями зі США, а наземну частину бажано взяти на себе Україні. Дві третини необхідного устаткування сьогодні може бути вироблено на вітчизняних підприємствах. Це теж дуже важливо, тому що йдеться про випуск сучасного високотехнологічного обладнання.

Крім того, коли розвиток атомної енергетики у світі трохи загальмувався, багато країн втратили фахівців, традиції, налагоджені зв’язки поставок усього необхідного для нормальної роботи АЕС. У Великій Британії, наприклад, спостерігається істотна втрата компетенцій, що призводить до збільшення строку й, відповідно, здорожчання будівництва блоків АЕС.

Україна поки що зберегла кадри атомників. Це найцінніший людський потенціал. І тому за правильного підходу, виконуючи умови підписаного меморандуму, ми можемо дуже ефективно працювати і стати країною, що забезпечує електроенергією, виробленою на АЕС, не тільки себе, а й інші держави.

Саме так веде сьогодні свою політику на енергетичному ринку Франція. Вона поставляє електроенергію в Італію, Швейцарію, Німеччину, Велику Британію на три мільярди євро щорічно.

Готова експортувати електроенергію на європейський ринок і Білорусь. Там підготовку кадрів для АЕС відповідно до державної програми зосередили в чотирьох вузах. Усі студенти до введення Білоруської АЕС в експлуатацію проходили виробничу практику на об’єктах, розташованих в інших країнах. Наприклад, знайомилися з дослідницьким реактором у Відні. Наш потенціал у цьому напрямі не поступається французькому й набагато перевершує білоруський.

При МАГАТЕ створена Регіональна мережа «Освіта й підготовка фахівців в галузі ядерних технологій» STAR-NET». До неї входить 15 університетів з восьми країн, у тому числі Казахстану, Білорусі, Узбекистану, Польщі, Азербайджану. Україну в цій мережі представляє Одеська політехніка. Діяльність мережі базується на прагненні до вироблення погоджених підходів до ядерної освіти й реалізації конкретних проектів. Один з головних моментів — ознайомлення студентів практично з усім спектром реакторів, що працюють у світі, щоб, отримавши диплом, вони мали можливість знайти роботу в будь-якій країні, де працюють відомі їм реактори.

В Україні студенти вирушають на практику на ту АЕС, де, швидше за все, буде їхнє перше місце роботи. Керівництво департаменту соціальної й кадрової роботи НАЕК «Енергоатом» запросило в нас списки студентів, які будуть випускатися за всіма енергетичними спеціальностями. Тобто на державному рівні є розуміння того, що реалізація меморандуму, підписаного з «Westinghouse Electric», потребуватиме залучення додаткових кадрів, здатних вирішувати дуже серйозні завдання. А це означає, що більше фахівців треба готувати на кафедрах, орієнтованих на підготовку фахівців для ядерної енергетики.

Варто сказати, що перспектива розвитку атомної енергетики, що відкриває згадана серйозна міжнародна домовленість, дасть відчутний поштовх розвитку вищої освіти — ті, хто працює сьогодні на АЕС, агітуватимуть дітей та онуків продовжувати сімейні династії і ставати інженерами-атомниками. Адже робота на АЕС сьогодні добре оплачується, є можливість кар’єрного зростання. Але хочеться, щоб наші випускники трудилися все-таки на благо своєї батьківщини, а не чужої країни.

Фото надано автором.