Торги за підприємство виграла компанія «Рудомайн». Лот викуплений за 451 мільйон гривень. Такою склалася ціна на українську частку довгобуду.
За інформацією на сторінці компанії у Фейсбуці, першу чергу добудови ГЗК планується запустити до 2023 року і за два роки вивести його на повну потужність, щоб переробляти 12,5 мільйона тонн залізної руди та випускати до 3 мільйонів тонн готової продукції на рік. Для цього буде залучено понад 100 мільйонів доларів. Тут планують створити 1500 нових робочих місць не лише для місцевих жителів, а й для залучених спеціалістів. Скарбниця може розраховувати на додаткові надходження 37 мільйонів доларів податків та зборів. Понад мільйон доларів спрямують на відновлення житлового фонду міста та його соціальний розвиток.
«Тепер ми відповідальні за успіх цього підприємства. І я переконаний, що наші інвестиції приведуть до його розвитку і процвітання. Але це не тільки бізнесовий, а й соціально орієнтований проект, який дасть поштовх до розвитку міста», — пообіцяв директор «Рудомайна» Володимир Колос.
«Розпочинається нова цікава сторінка в історії міста. І це історія про майбутнє, яке створюватимуть наші діти. Дуже хочеться, щоб вони народжувались, вчились, росли, залишались жити, народжувати своїх дітей та працювати в Долинській, не покидали місто в пошуках кращої долі в інших краях», — зауважив директор зі зв’язків з громадськістю та органами державної влади долинського ГЗК Олег Подкопаєв.
Нагадаємо, КГЗКОР розпочали будувати ще в радянські часи, орієнтовно в 1985 році. Будівництво мало стати ще однією показовою рисою результативності міжнародного співробітництва СРСР з країнами так званого соціалістичного табору. Згодом до будівництва промислового гіганта долучилися крім Союзу Чехословацька Соціалістична та Німецька Демократична Республіки, а також Народна Республіка Болгарія. Загальна вартість будівництва озвучувалась в обсягах 2,4 мільярда доларів.
За даними Вікіпедії, загалом на його спорудження було витрачено 1,649 мільярда доларів. Станом на 2018 рік готовність будівництва становила 70 відсотків. Щорічні витрати на забезпечення життєдіяльності недобудованого підприємства — п’ять мільйонів доларів.
До відома
За даними Фонду держмайна України, заборгованість країни по КГЗКОРу, станом на 1 січня 2007 року, перед Румунією становила 353 млн дол., Словаччиною — 115,1 млн дол., Болгарією — 1,4 млн дол., Німеччиною — 47,34 млн дол.
Загальний обсяг інвестицій, необхідних для завершення будівництва і введення в експлуатацію комбінату, за попередніми даними, тоді оцінювався в 800 млн дол.
За деякими джерелами, станом на 1 січня 2017 року вартість української частки незавершеного будівництва становила понад 884 мільйони доларів.
Повернення до добудови підприємства анонсувалося державою Україна не раз. Зокрема, в 1994 році вийшла постанова Кабінету Міністрів України № 270 «Про заходи щодо фінансування будівництва КГЗКОРу». А також було підписано угоди між Україною, як правонаступницею СРСР, та Словаччиною, як правонаступницею ЧССР, і між Україною та Румунією, як правонаступницею СРР. Україні належить 56,4 відсотка об’єкта (Румунії — 28, Словаччині — 15,6 відсотка).
Приймалися відповідні нормативні документи. Проте знайти можливість залучити необхідні кошти так і не змогли. Тож 2005 року було підписано доручення Президента України № 1-1/1209 від 03.10.2005 року «Про заходи щодо продажу державної частки майна КГЗКОРу та забезпечення проведення відповідного конкурсу». Відтоді тривали пошуки інвесторів.
Фото з відкритих джерел.
