По завершенні зимових канікул в усіх школах країни запроваджують оновлене меню. Адже в 2022 році реформа шкільного харчування, ініційована дружиною Президента України Оленою Зеленською, має запрацювати на повну силу. З 1 січня сплив перехідний період з оновлення системи закупівель і опанування нових технологічних карт та набули чинності давно очікувані й такі потрібні зміни.

За словами голови Держпродспоживслужби України Владислави Магалецької, ця структура «контролюватиме впровадження нових норм і дотримання санітарних вимог закладами освіти». Як це відбувається на практиці, ми розпитали в. о. начальника головного управління Держпродспоживслужби у Закарпатській області Сніжану Локес (на знімку).

Зменшено кількість солі, цукру та жирів

— Нинішнього навчального року в області діють 638 закладів загальної середньої освіти разом з філіями, 515 закладів дошкільної та тридцять — професійно-технічної. У 268 закладах запроваджено майже сто нових рецептів страв за збірником Євгена Клопотенка й інших авторів, — розповідає очільниця управління. — Маю також зазначити, що у школах дітей годують у власних харчоблоках — у 364 закладах; суб’єкти господарювання орендують харчоблоки (аутсорсинг) — у 133; за кейтерингом годують у 48; лише буфетну продукцію пропонують у 67.

До оновленого меню шкільних їдалень мають входити 160 страв. У ньому обмежено кількість солі та цукру, жирів рослинного й тваринного походження та субпродуктів. Натомість збільшено кількість молока та кисломолочних продуктів, м’яса, риби, свіжих овочів і фруктів.

Усі шкільні заклади з 1 січня зобов’язані на один прийом їжі зменшити: кількість цукру у 2—2,5 разу — до 7,5 грама та хліба з 60—80 грамів до 30—50 й натомість збільшити кількість молочних продуктів; фруктів — до 100 г; м’яса птиці так, щоб протягом п’ятиденного робочого тижня при одноразовому харчуванні забезпечити дві порції по 70, 100 або 120 г кожна залежно від віку дітей.

Важливо також, що приблизно 75 відсотків продуктів у їдальнях мають бути рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди. Картоплю як окрему страву можна пропонувати не більш як двічі на тиждень у разі п’ятиденного перебування в школі або не більш як тричі на тиждень у разі 6—7-денного перебування. Відварювати овочі, щоб приготувати салати на наступний день, не можна, салати треба заправляти перед видаванням, а крім того, надавати перевагу продуктам із вищим вмістом харчових волокон — обирати гречку замість рису, надавати перевагу цільнозерновим хлібобулочним виробам із високим вмістом клітковини з додаванням висівок, насіння. М’ясні страви (очищені від волокон курку, індичку, нежирну свинину, телятину) треба якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами. За новими вимогами насичені жири, зокрема вершкове масло, не мають становити понад 10% від загальної кількості калорій, у стравах можуть бути очищені горіхи або насіння. Але все це треба вказувати в меню, щоб інформувати дітей, котрим набридають алергії. Горіхи або насіння також можна пропонувати в окремій упаковці, але без глазурі й додавання цукру.

— Діти приходять до школи ще на світанку. Що їм мають у цей час запропонувати?

— Сніданок, обід та вечеря мають містити по одній порції зернових продуктів або картоплі, овочів, фруктів, м’ясних чи рибних страв, молочних чи кисломолочних продуктів. Плавлений сир не дозволяється.

Мені приємно, що мої двоє дітей-школярів дуже задоволені новим меню. Наввипередки хвалять і кажуть, що всі їхні друзі приємно здивовані. Це не може не радувати!..

— Як розв’язуватимуть проблему браку йоду, притаманну нашому регіону?

— Сіль можна використовувати тільки йодовану і, до речі, лише для приготування їжі.

— А як щодо популярних соусів?

— Соуси і майонези заборонені, крім кетчупу з високим вмістом томатів на 100 грамів продукту.

— Питна вода, яку споживають школярі, особливо в містах, теж має бути кращої якості.

— Звісно. Дитина повинна мати доступ до якісної води. Торік нами досліджено 522 проби питної води. З них 129 зразків у загальноосвітніх навчальних закладах досліджено на мікробіологічні показники. Тоді лише десять проб не відповідали вимогам. Маю констатувати, що на Закарпатті загалом вода придатна до вживання.

— Діти, особливо молодші класи, полюбляють соки...

— Так, сік можна пропонувати в обмеженій кількості, але без додавання цукру та підсолоджувачів.

— А які існують заборони? Це також цікавить батьків.

— У шкільних буфетах заборонено продавати солодкі хлібобулочні вироби, продукти з високим вмістом цукру і солі, консервантів, барвників та ароматизаторів. Також — газовані напої, зокрема й солодкі, м’ясні та рибні продукти промислового і кулінарного виробництва, непастеризовані соки та молочні продукти, каву і гриби.

За цим усім ретельно стежать наші фахівці. Ми здійснюємо контроль за безпекою харчових продуктів, їх відповідністю санітарним нормам, перевіряємо постачальників.

Мета перевірок — покращити якість

— Протягом минулого року проведено сотні перевірок. Що побачили інспектори?

— Справді, фахівцями головного управління проведено 61 планову перевірку в освітніх закладах. У тому числі — щодо організації харчування учнів у школах. Виявлено порушення в 25 закладах. А ось з 247 здійснених заходів державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів у загальноосвітніх навчальних закладах недоліки виявлено в 103 випадках; стосовно постачальників харчів проведено 150 перевірок, виявлено 23 порушення. Крім того, фахівці брали участь у 733 комісійних обстеженнях навчальних закладів.

Безумовно, наша мета насамперед — якість харчів. Додам, що у 136 загальноосвітніх навчальних закладах перевірено асортимент продуктів, у 21 виявлено порушення (реалізацію в буфетах заборонених продуктів). З 171 перевіреного дитсадка порушення виявили у шести. За це керівникам надано 20 приписів, сім пропозицій і проведено роз’яснювальну роботу.

Найчастіше трапляються такі порушення: не стежать за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму харчоблока; меню-розклад складається без урахування чотиритижневого періоду, погодженого з територіальним органом Держпродспоживслужби; відсутні термометри в холодильниках; неналежне ведення журналів (бракеражу, здоров’я працівників харчоблока); відсутні добові проби кожної страви на момент перевірки; немає технологічної документації на страви та вироби; серед буфетної продукції реалізуються заборонені продукти; використовується непомаркований технологічний інвентар. За виявлені порушення застосовувались заходи адміністративного впливу: на посадових осіб складено сім протоколів (в Ужгородському і Рахівському районах), керівникам надано 47 приписів і пропозицій про усунення недоліків. За результатами проведених вибіркових раптових перевірок на харчоблоках в органи влади підготовлено 18 листів, керівникам закладів передано 21 лист, проведено 16 нарад. Виконуємо й санітарно-освітню роботу: прочитано 14 лекцій, проведено 102 бесіди.

Це я перелічую, здається, такі марудні й типові заходи. Але недотримання їх може призвести, не дай Боже, до великої біди — масових отруєнь тощо. Тому нами спрямовано відповідну інформацію в облдержадміністрацію, ініційовано та проведено засідання регіональної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

— А чи надходять до служби скарги?

— На адресу територіальних органів Держпродспоживслужби щодо порушень надійшло три скарги: у двох факти не підтвердились, одна ще на розгляді. Також до обласної і районних держадміністрацій, ОТГ спрямовано 155 листів, а керівникам освітніх закладів — ще більше.

Перед початком нового 2021—2022 навчального року в усіх територіальних громадах були створені комісії для комплексних обстежень шкіл і садків. У серпні обстежено всі загальноосвітні навчальні заклади з проведенням лабораторних досліджень води. Найпоширеніші порушення: немає витяжної вентиляції у харчоблоках, відсутні внутрішні санвузли, недостатня кількість технологічного і холодильного обладнання, посуду тощо. За виявлені порушення керівникам та власникам закладів підготовлено 289 приписів і пропозицій.

Словом, робимо все можливе, щоб діти харчувалися якісною, калорійною і здоровою їжею.

Розмовляв Василь НИТКА.

Ужгород.

Фото надано автором.