Цьогорічна зима видалася тут не тільки біднуватою на опади, а ще й із вражаючими перепадами температур більш як у десять градусів за Цельсієм. І це на користь культурним рослинам не пішло — частина посівів значно постраждала.
— Озиму пшеницю торік сіяли наприкінці вересня, ячмінь — у середині та наприкінці жовтня. Але дощів не було, тож зерно просто лежало у сухій землі, а вегетація почалася із кількатижневим запізненням порівняно зі звичними строками. Відтак сходи до настання серйозних холодів встигли хіба що по три листочки викинути, та й ячмінь лише на початковій стадії кущування. Тож морози до мінус 12, а на півночі до мінус 19, ще й без захисту снігового покрову, не могли не зашкодити. Моніторинг показує, що подекуди на полях озимий ячмінь змінив колір з зеленого на рудуватий, а 60 відсотків його посівів перебувають у слабкому та зрідженому стані, і лише до 5 відсотків — у доброму, решта — у задовільному. З озимою пшеницею справи помітно кращі: слабкими та зрідженими є сходи на 22—25 відсотках поля, а на 61—63 відсотках площ їхній стан задовільний, — зазначив завідувач відділу рослинництва та неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор сільськогосподарських наук Сергій Заєць.
Температурні «гойдалки» у сезон холодів на Херсонщині взагалі стали прикметою останніх десятиліть: відлига може змінювати морози двічі-тричі на місяць чи ще частіше. Та найдошкульніша проблема для аграріїв — це малосніжні зими. Без снігової «ковдри» рослини вразливіші для дії низьких температур, та й вологи через це у продуктивному шарі ґрунту меншає. Тож аграріям залишається просто чекати, якими будуть наступні місяці: що триваліші морози без снігу, то швидше «тануть» надії на гарний урожай озимих влітку.
