Резервісти бригади ТрО Вінниччини восени 2021-го посіли перше місце у змаганнях на кращий стрілецький взвод Сухопутних військ, команду сформували переважно учасники бойових дій на Донбасі.

У батальйонах тероборони (ТрО) Вінниччини ще приблизно половина вакантних місць. Ті, хто вже підписав контракт, розпочали заняття. Особливість регіону в тому, що він має кордон з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою, де розміщується російська армія.
На якому етапі формування і комплектування підрозділів ТрО, кого беруть на службу, скільки платитимуть — на ці та низку інших питань «Голосу України» відповів командир бригади ТрО області підполковник Юрій Парадюк.

З 1 січня у нашій державі розпочато розгортання сил територіальної оборони. Така вимога Закону «Про основи національного спротиву». Його ще називають законом про територіальну оборону. В області формуються бригада і сім батальйонів ТрО.

Сім батальйонів і одна бригада

Як пояснив підполковник Юрій Парадюк, у кожному із шести районів області сформовано по одному батальйону, ще один аналогічний підрозділ створили у Вінниці. Всі вони об’єднуються у бригаду. Бригада та батальйони входять до структури Збройних Сил України.

Штаб бригади розташовується в обласному центрі, штаби батальйонів — на території районів, але не обов’язково в райцентрах. Місця дислокації вже визначено. Презентували їх під час наради у керівника області з головами райдержадміністрацій та ОТГ. Нині тривають процедури з надання приміщень, оформлення земельних ділянок. Переважно це місця, де у радянські часи розташовувалися військові частини. Є також інші об’єкти державної та комунальної власності, які нині не використовуються. Щоправда, значна частина таких приміщень потребує ремонту.

Про граничний вік, стать і зарплату

Не припиняється комплектування названих підрозділів. За словами підполковника Парадюка, понад половина особового складу вже є у всіх підрозділах. З ними проводять заняття, не чекають, коли буде повний комплект військовослужбовців.

На запитання, що таке батальйони ТрО, співрозмовник відповідає, що вони схожі на мотопіхотні підрозділи. У їхньому розпорядженні буде колісна техніка і стрілецька зброя. Вони допомагатимуть основним силам ЗСУ охороняти важливі об’єкти або кордон, чергувати на блокпостах, протидіяти диверсантам чи іншим незаконним групам агресора.

«Передбачено два види служби у батальйонах, — уточнює співрозмовник. — На постійній основі і в резерві. В обох випадках охочі служити укладатимуть контракт. Різниця в тому, що контрактники приходитимуть на службу в частину щоденно, тобто служитимуть на постійній основі, а резервістів викликатимуть у разі загострення військової ситуації. Як каже підполковник, у час «Ч».

Офіцери укладають контракт на п’ять років, сержанти, солдати — на три роки.

— Який вік контрактників? — запитую у підполковника.

— Від 35 до 60 років для сержантів і солдатів, — каже Юрій Парадюк. — Для офіцерів початкової межі вікових обмежень не встановлено. Але старших за 60 років на службу не беруть. Стать не має значення. У нас уже служать жінки. Для тих, хто перебуватиме в резерві, також передбачено обмеження у віці до 60 років.

Щоб підписати контракт, необхідно звертатися у колишні військкомати за місцем проживання, нині це територіальні Центри комплектування та соціальної підтримки. Там з охочими служити проведуть співбесіду, далі їм запропонують вакантні спеціальності у штатному розписі. Ще одна співбесіда буде у командуванні батальйону. Нарешті заключний етап — це проходження військово-лікарської комісії.

— Кожного цікавить зарплата...

— Вона така само, як у військових у діючих військових частинах, — каже Юрій Парадюк. — У солдатів початкова зарплата — 10—11 тисяч, в офіцерів — залежно від вислуги, звання тощо. Заплатять також і резервістам. Але це буде разова плата за рік. Її отримають ті, хто пройшов усі передбачені за цей час навчання, заняття з підготовки тощо, склав відповідні нормативи тощо.

— Якщо офіцер нині служить в іншому регіоні, але має бажання перебратися на службу в рідну область у батальйон ТрО, він може це зробити?

— Так. Комплектуємо підрозділи і з тих, хто нині в запасі, і з тих, хто ще проходить службу. Для цього потрібно звернутися у частину, де бажає служити військовий, дізнатися, чи є там відповідна посада. Якщо так, йому дають лист на ім’я командира частини, де служить. Підтверджується можливість переведення з однієї частини в іншу. Військовий пише рапорт на переведення. Уже маємо такі приклади переходу військових з частин до батальйонів тероборони у нашій області.

— Як активно відгукуються охочі служити у підрозділах територіальної оборони?

— Можу сказати, що щодня до нас звертаються ті, хто має намір йти на службу. Ми ж почали формування підрозділів ще з 2014 року. Просто тоді не мали законодавчої бази. Тепер розширюємо кількісний склад у зв’язку із прийняттям Закону «Про національний спротив».

Чи дадуть добровольцям зброю?

До складу ТрО входитимуть також добровільні формування територіальних громад. За словами співрозмовника, така назва значиться у постанові Кабміну, який затвердив відповідне положення.

«У документі уточнюється, що членом добровільного формування може бути громадянин України віком від 18 років, який проживає на території громади, де створюється добровольчий підрозділ, — наголошує Юрій Парадюк.

— Записано, що охочий служити має пройти медичний огляд, психологічну перевірку, має виявити професійні здібності, зрештою, він зобов’язаний укласти контракт добровольця територіальної оборони. Такі загони створять у селах, селищах, містах».

Рішення про їх формування ухвалюватимуть територіальні громади за погодженням з командуванням місцевого батальйону і бригади. Охочі вступити до них мають звертатися до керівників громад.

Добровольчі загони підпорядковуватимуться батальйонам ТрО.

— Чи надаватимуть добровольцям можливість придбання зброї?

— З цього приводу є багато розмов, але поки що чинним законодавством це не передбачено, — уточнює співрозмовник. — Особиста мисливська зброя може бути застосована у разі необхідності, залежно від ситуації. З цього приводу також є документ Кабміну, яким передбачено усі випадки застосування власної мисливської зброї членами добровольчих формувань ТрО.

Командир бригади не має жодного сумніву, що усі підрозділи ТрО вдасться укомплектувати надійними кадрами. «Коли йдеться про захист своєї території, своєї сім’ї, своїх дітей, у більшості з нас, українців, з’являються додаткові сили і воля захищатися, — зазначає Юрій Парадюк. — Наше завдання — не пустити агресора на поріг, і ми його виконаємо».

Вінницька область.

Коротко про комбрига

Підполковник Юрій Парадюк — 43 роки, командир бригади територіальної оборони нашої області, кадровий військовий. Родом з Чернівецької області. Закінчив Національну академію прикордонних військ у Хмельницькому. Розпочинав службу на посаді командира взводу. Командував ротою, батальйоном, був начальником штабу полку і заступником командира полку.
У 2014 році у складі дев’ятого батальйону територіальної оборони нашої області виконував завдання у зоні АТО. Служив тоді на посаді начальника штабу батальйону. У 2018 році призначений командиром бригади територіальної оборони області.

Інформація до роздумів

Вінницька область має приблизно 50 кілометрів кордону з невизнаною Придністровською Молдовською Республікою, де розміщені російські війська.
Цей факт зобов’язує приділити обороні краю особливу увагу. На цьому наголошує голова Вінницької облдержадміністрації Сергій Борзов. За його словами, у разі створення умов дестабілізації у районах, що межують з Придністров’ям, за лічені години маємо розгорнути систему ТрО і взяти під контроль усі важливі об’єкти. «Вісім тисяч військових росіян по сусідству з нашою областю — це реальна загроза, до захисту від якої ми готуємося, — наводить слова керівника області сайт облдержадміністрації. — Не можу розкривати усіх подробиць, але на цьому напрямі вже задіяно цілу низку заходів, виконання яких продовжуємо далі». Сергій Борзов додав, що на ТрО буде своє фінансування, свої фонди, свої казарми і свої полігони...

Фото з сайту  АрміяInform.