Пленарне засідання 25 січня
Народні депутати 282 голосами підтримали проект постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського парламенту, урядів та парламентів іноземних держав, парламентських асамблей міжнародних організацій щодо неприйнятності військового шантажу стосовно України з боку Російської Федерації, який вона здійснює з метою недопущення реалізації європейських та євроатлантичних прагнень України (№ 6543).
«Нічим не виправдані агресивні геополітичні амбіції Російської Федерації, яка, порушуючи всі міжнародні домовленості, намагається силовими методами задовольнити свої імперські апетити на пострадянському просторі, стали реальною загрозою мирному поступальному демократичному розвитку, суверенітету і територіальній цілісності України та інших країн колишнього СРСР, прямою загрозою країнам Центрально-Східної Європи й усього світу», — зазначив співавтор проекту постанови Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук (на знімку).
Цим проектом постанови, зокрема, пропонується визнати, що вимоги Російської Федерації до міжнародних партнерів щодо недопущення реалізації європейських та євроатлантичних прагнень України є порушенням цілої низки міжнародних договорів, принципів і норм міжнародного права, а також невідкладно надіслати текст звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського парламенту, урядів і парламентів іноземних держав, парламентських асамблей міжнародних організацій.
«Запропоновані проектом постанови заходи сприятимуть консолідації міжнародних правових зусиль з метою недопущення розширення агресивних дій Російської Федерації проти України та всієї центрально-східної Європи», — наголосив Руслан Стефанчук.
Заступник голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Марина Бардіна зауважила, що Україна прагне досягти миру дипломатичним шляхом, тож насамперед йдеться про спроможність нашої країни оборонятися. «Тому ми продовжуємо наполягати на європейському та євроатлантичному майбутньому нашої країни, що закріплено в Конституції України», — зазначила вона, наголосивши, що оскільки Російська Федерація всіляко намагається завадити нашим євроатлантичним прагненням, маємо, як один, стояти на захисті нашого європейського майбутнього.
У першому читанні 249 голосами підтримано законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень стосовно вчинення нотаріальних та реєстраційних дій у процесі набуття прав на земельні ділянки (№ 6199).
Також у першому читанні підтримано законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження
(№ 6287). За словами голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва, сьогодні лише 8 відсотків українців читають книжки, що часто пов’язано з їхньою недоступністю. «Якщо німець купує в середньому 5,5 книжки на рік, поляк — 3,5 книжки, то українець до початку пандемії купував лише 0,57 книжки», — сказав він, додавши, що нині на всю країну залишилося лише 200 книгарень.
У цілому ухвалено законопроект про внесення зміни до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України» щодо вдосконалення електронної форми документообігу у Верховній Раді України (№ 6528).
«Верховна Рада України дев’ятого скликання тривалий час готувалася до використання автоматизованої системи як єдиного засобу використання всіх документів, що створюються в парламенті. Досі здійснювалася дослідна експлуатація зазначеної системи, з огляду на вимоги Регламенту Верховної Ради», — повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, звернувши увагу, що нині робоча група напрацьовує комплексні законодавчі зміни з питань парламентського права, а також зроблено висновок, що в нинішній безпековій ситуації залишати електронний документообіг як єдину форму провадження діяльності Верховної Ради передчасно. У зв’язку з цим законопроект № 6528 передбачає відтермінування на рік переходу на єдину електронну форму, щоб парламент протягом цього часу продовжував паралельно використовувати електронну та паперову форми документообігу.
Також у цілому ухвалено законопроекти: про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо повноважень вищих спеціалізованих судів з розгляду справ про адміністративні правопорушення (№ 5490); про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, № 4278); про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оподаткування митними платежами товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, та порядку їх декларування (№ 4279); про внесення змін до Закону «Про вищу освіту» щодо оприлюднення щорічного звіту керівника закладу вищої освіти та цільових показників діяльності закладу вищої освіти (№ 5685-д).
За основу підтримано законопроекти: про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про житлово-комунальні послуги»
(№ 6103); про внесення змін до деяких законів України з питань позашкільної освіти (№ 5450); про внесення змін до Закону «Про освіту» щодо встановлення відповідальності за передачу академічних творів із порушенням принципів академічної доброчесності (№ 5461-1).
Законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за підробку документів, що стосуються проведення профілактичних щеплень, (№ 6084) відхилено.
Народні депутати не підтримали проект постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань перевірки можливих фактів порушення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини присяги (№ 6322).
Також не знайшлося достатньої кількості голосів для підтримки проекту постанови про внесення змін до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання
(№ 5895-18).
Народні депутати 239 голосами підтримали пропозицію головуючого щодо ухвалення рішення про усунення неузгодженостей в ухваленому 16 грудня 2021 року проекті закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» (щодо дати набрання чинності цим законом).
Із заявою від двох фракцій виступила народний депутат Юлія Тимошенко, яка звернула увагу, що біля парламенту знову зібралися представники малого бізнесу, які вимагають скасувати обов’язковість застосування касових апаратів для ФОПів. «Вимагаємо негайно прийняти їхню делегацію та поставити на розгляд законопроекти № 5866 та № 5866-1, щоб дати можливість людям, по яких і так вдарили локдауни, жити, працювати та забезпечувати свої родини», — заявила вона.
Головуючий привітав з днем народження Президента України Володимира Зеленського та народну депутатку Роксолану Підласу.
Олександр Федієнко, Володимир Ватрас.
Під час засідання.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп
Кіра РУДИК, фракція «Голос»:
— За останні кілька місяців українці стали звертати увагу на політиків. Сьогодні, я впевнена, багато хто з них дивиться засідання Верховної Ради, щоб за нашими виступами, нашими словами, читаючи між рядків, отримати для себе відповіді на запитання: що буде далі, чи буде ескалація і, головне, чи ми готові. Люди згадують, за кого вони голосували, щоб зрозуміти, чи здатні ми виконати те єдине завдання, яке перед нами стоїть, — укріпити нашу обороноздатність та захистити та зберегти нашу країну. Це єдине завдання, незалежно від того, у владі ми чи в опозиції. Це завдання номер один, бо єдиний розумний крок українського політика нині — відкинути всі можливі політичні амбіції, протиріччя і працювати на виконання цього завдання.
Давид АРАХАМІЯ, фракція «Слуга народу»:
— Усіх нині турбує питання безпеки нашої держави, наших родин. Війна, яка триває з 2014 року, є гібридною. З жовтня 2021 року ми відчули, що таке гібридний компонент — інформаційний. Така інформаційно-психологічна спецоперація давно не була в Україні, ви знаєте, як нагнітається паніка, як багато людей на це реагують. Тому наше з вами завдання як народних депутатів — демонструвати стійкість і холодний розум. Жодної паніки та дестабілізації! Якщо ми піддамося панічним настроям, ми фактично ризикуємо поставити під загрозу всю економіку України. Навіть якщо не буде жодної ескалації, Росія виконає своє завдання. Тому зберігаємо спокій і працюємо!
Юрій БОЙКО, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Вперше за 30 років незалежності наша країна має так багато викликів: воєнний конфлікт на сході, енергетична небезпека, зростання цін, боротьба з епідемією. Впевнений, що головне завдання сьогоднішнього парламенту — це принести мир у країну. Наша фракція зареєструвала постанову Верховної Ради щодо невідкладного втілення в життя Мінських угод і припинення бойових дій. Це відповідальний політичний крок, який одразу дасть змогу знизити напруження і в країні, і зовні. Якщо цей парламент не здатен на такі політичні кроки, яких чекає вся країна, то треба мати політичну та людську совість саморозпуститися і дати можливість народу України обрати новий склад парламенту.
Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Гадаю, що сьогодні немає інших розмов у жодній родині, окрім як про війну. Мені здається, що люди, які були заведені у вкрай тяжку економічну та соціальну ситуацію, сьогодні отримали ще один удар — страх, невизначеність, нерозуміння того, що відбувається навколо кордонів України. Зранку відбулася зустріч лідерів фракцій з міністром оборони та іншими високопосадовими особами, які мали розповісти лідерам фракцій про те, наскільки серйозною є загроза повномасштабного вторгнення. Ми почули заспокійливі слова, але це нічого не означає. Бо ми як країна не маємо права покладатися на випадок, нам потрібно було, а особливо нині, готуватися за всіма напрямами, як захищати Україну. Але перше, що ми сьогодні побачили, — наша армія фундаментально недофінансована. І коли сьогодні під час зустрічі постало питання, де брати ресурси для того, щоб забезпечити армію, ми почули від влади, що у нас є необхідність ремонтувати та будувати дороги.
Володимир АРЕШОНКОВ, група «Довіра»:
— Новий політичний рік ми розпочинаємо у дуже непростих умовах. З одного боку — ускладнення економічного характеру, загрози стабільного функціонування сектору енергетики при зростанні цін на продукти та товари. З іншого — ситуація з концентрацією поруч із нашими кордонами багатотисячної російської армії, зростання інформаційних та кібератак на Україну. І все це, на жаль, відбувається на тлі чергового політичного загострення всередині країни. Тому наша група вкотре звертається до представників та керівників усіх політичних фракцій, груп у Верховній Раді припинити з’ясування відносин, спори і чвари й об’єднатися навколо ідеї, яка є надважливою сьогодні, — нормальні спокійні умови для життя країни, створення безпеки. Маємо говорити про те, як посилити свої кордони, забезпечити всім необхідним нашу армію, створити дієві сили територіальної оборони. У цьому контексті нарада, яка відбулася під головуванням Голови Верховної Ради, підтверджує те, що ми всі розуміємо, чим потрібно займатися, які законодавчі акти необхідно приймати, щоб забезпечити стабільну ситуацію в країні.
Тарас БАТЕНКО, група «Партія «За майбутнє»:
— Як казав Вінстон Черчилль, який успішно боровся з двома імперіями — нацистською та червоною, будь-яка криза — це нові можливості. Головне, щоб ми самі не породжували у себе вдома цю кризу. Тому наша група постійно і вкотре звертається до всіх політичних сил, які є у парламенті та поза парламентом, з потребою єдності політичних еліт та партій. Необхідності відкинути свої амбіції, думати про Україну і заради України. І не лише у контексті нещодавнього святкування Дня Соборності. Ми переконані, що можлива агресія Російської Федерації, про яку ми нині чуємо, зумовлена ще й тим, що Україна у свідомості Росії ніколи вже не стане Росією і не повернеться у лоно нового Радянського Союзу, якщо хтось марить відновленням такого... Тут важлива місія українського парламенту. Маємо шукати додаткові фінансові можливості, щоб підтримати українську армію, щоб підтримати військовослужбовців. Ми почули від Міноборони про необхідність додаткових 2,7 млрд грн на підсилення територіальної оборони. Вважаю, що ми негайно маємо прийняти відповідні зміни до державного бюджету.
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, фракція «Європейська солідарність»:
— Партія «ЄС» та наш лідер Петро Порошенко твердо вимагають від українського парламенту негайно виділити 50 млн грн на підтримку української армії. Армія просила 39 млн грн у бюджеті, але цього не було зроблено. Ми вимагаємо негайно припинити політичні переслідування і зробити все, щоб Україна утвердилась як демократична країна. У зв’язку з цим наша партія підтримує звернення Національного круглого столу під егідою Київського безпекового форуму, який було скликано за ініціативою Фонду Арсенія Яценюка.
