Комбінат «Запоріжсталь».
Фото: zaporizhzhia.city.
Схоже, роки високих цін на українську металургійну продукцію минають. Галузь очікують економічні шторми та втрата накопичень.
«Голос України» проаналізував ситуацію в металургійному секторі Запоріжжя — одному з найбільших промислових центрів України.
Запоріжжя недарма називають «містом металургів». Тут розміщено з десяток вельми великих металургійних підприємств. Багато з них широкому загалу невідомі. Але це не означає, що ці заводи надто дрібні, і не заслуговують на увагу.
Наприклад, згідно з відкритими даними маловідомий «Запорізький завод кольорових металів» у 2020 році отримав дохід у 1,7 мільярда гривень. З яких майже 280 мільйонів — виручка від експортних операцій.
Комбінат «Запоріжсталь».
Фото Дмитра СМОЛЬЄНКА.
Не мастодонтами єдиними
Також у місті працює «Запорізький ливарно-механічний завод», заснований «Запоріжсталлю». За рік підприємство, що перебуває у тіні свого засновника, отримало майже 1,1 мільярда гривень доходу.
Наведені цифри — дуже великі навіть для промислового Запоріжжя, у якому багато великих підприємств. Для порівняння: набагато відоміший в Україні (на жаль, через потрапляння у численні скандали) «Запорізький алюмінієвий комбінат» у 2020 році отримав лише 300 тисяч гривень доходу — за боргів у 6,8 мільярда!
Але все-таки основними — і найбільш іменитими — металургійними майданчиками Запоріжжя є три великі заводи: «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь» та «Запорізький завод феросплавів».
Сталеве падіння
У 2020 році попит на сталь у світі знизився на 4,3 відсотка — і це після двох років активного зростання (2018 рік — 4,0 відсотка, 2019 рік — 3,9 відсотка). Експерти галузі вважали винною у спаді пандемію коронавірусу. І прогнозували, що вже до кінця 2021 року попит піде вгору — після подолання епідемії.
Але «не так сталося, як гадалося». Пандемія за рік нікуди не поділася. До того ж найбільший виробник і споживач сталі у світі — Китай — у 2021 році почав обмежувати житлове будівництво, для якого сталь — один з основних будматеріалів.
Тож нині експерти галузі прогнозують зниження і попиту, і ціни на українську сталь і 2022 року. І не тільки на сталь — для всього сировинного сектору світової економіки настають не найкращі часи.
Проте фінансові звіти запорізьких промгігантів за минулі роки вселяють надію, що місцеві заводи накопичили певний матеріальний резерв і здатні без особливих проблем пройти крізь кризові часи.
Фінанси поки що не співають романси
Щоб продемонструвати сказане, наведемо відкриті дані зі звітності трьох «китів» промисловості Запоріжжя.
ВАТ «Дніпроспецсталь»:
Завод спеціалізується на випуску спецсталей: сортового прокату, підшипникової, безнікелевої, хромонікелевої сталі тощо.
За 2020 рік підприємство отримало 7,1 мільярда гривень чистого доходу та 900 мільйонів гривень чистого прибутку.
Розмір фінансово-боргових зобов’язань підприємства істотно не змінився (майже 2,5 мільярда гривень), але змінилась структура заборгованості.
Завод у 2020 році експортував продукції на два мільярди гривень.
ВАТ «Запорізький феросплавний завод»:
Основна продукція: марганець металевий, марганець азотований, феромарганець, феросиліцій, феросилікомарганець, металургійне вапно.
За 2020 рік підприємство отримало 5,3 мільярда гривень чистого доходу та 680 мільйонів гривень чистого прибутку.
Заборгованість підприємства за поточними зобов’язаннями за цей період скоротилась на чверть — з 800 до 600 мільйонів гривень.
Завод у 2020 році експортував продукції на 1,3 мільярда гривень. Основна продукція: сталевий гарячекатаний рулон і лист, рулон з вуглеродистих та низьколегованих сталей, чорна жерсть.
За 2020 рік підприємство отримало аж 45 мільярдів гривень чистого доходу та 3,6 мільярда гривень чистого прибутку.
Поточні борги підприємства зросли на три мільярди гривень. Але 13 мільярдів нерозподіленого прибутку підстраховують комбінат від різних «чорних лебедів».
Завод у 2020 році експортував продукції на 16 мільярдів гривень.
Проблем вистачало і без кризи
«Голос України» поцікавився у представників «ДСС», «ЗФЗ» та «Запоріжсталі» думками про недавнє минуле та очікуваннями від майбутнього.
Керівник «Запорізького заводу феросплавів» Павло Кравченко вважає минулі кілька років не дуже вдалими:
— Упродовж 2019—2020 років у роботі підприємства склалася непроста ситуація: зниження попиту на феросплавну продукцію, падіння цін на внутрішньому і світовому ринках феросплавів при неодноразовому підвищенні вартості електроенергії та зростанні витрат на залізничні перевезення.
Очікування на 2021 рік у пана Кравченка були оптимістичні: керівник планував не лише зберегти рівень виробництва, а навіть і наростити його. Для оптимізму були всі підстави: на початку 2021 року ЗФЗ істотно наростив пакет замовлень на свою продукцію.
Плани Павла Кравченка були втілені в життя лише частково: станом на вересень минулого року завдання з виплавлення феросплавів було перевиконано на 2,54 відсотка, з виробництва товарних феросплавів — на 0,57 відсотка.
Але загалом 2021 рік вдалим для ЗФЗ не назвеш. На підприємстві поскаржилися на «суттєве зниження попиту на нашу продукцію і зменшення обсягів її реалізації».
На «Дніпроспецсталі» проблеми схожі з проблемами «ЗФЗ» — фактично, ці два металургійні підприємства працюють на одному виробничому «полі». Але завод спецсплавів більше потерпає від гострого браку кадрів.
Проблема досягла такого масштабу, що керівництво підприємства вирішило навіть преміювати робітників, які приведуть своїх товаришів на роботу в «ДСС».
Якщо робітник працевлаштував одну людину, отримує за це тисячу гривень. «Протеже» пропрацював один місяць — отримай ще тисячу гривень. Якщо ж працевлаштований утримається на посаді півроку, той, хто його привів на підприємство, збагатиться ще на дві тисячі гривень.
Особливих проривів — і у виробництві, і в комерційній площині — торік на «Дніпроспецсталі» не спостерігалося. Найбільш значуще досягнення — проходження міжнародного аудиту для підтвердження відповідності нинішньої системи менеджменту якості на заводі стандарту ISO 9001:2015.
Кисень сталеварів — проти пандемії
На тлі своїх «менших металургійних братів» «Запоріжсталь» має вигляд набагато активнішого підприємства. Представники заводу, на відміну від «ЗФЗ» та «ДСС», значно частіше виступають з публічними ініціативами та проводять соціальні заходи.
Наприклад, у рамках боротьби з пандемією коронавірусу «запоріжсталівці» лише за жовтень 2021 року безоплатно відвантажили 1200 тонн рідкого кисню до лікарень у Запорізькій, Дніпропетровській, Київській, Житомирській, Харківській, Херсонській, Донецькій областях.
Також публічно і активно «Запоріжсталь» бере участь у різноманітних екологічних акціях.
Що стосується змін стану виробництва за останній рік, тут відповіді на запитання «Голосу України» були скромніші. «Запоріжсталь» групи «Метінвест» зберіг виробництво, а з ним відрахування до бюджетів країни стабільними», — ось і вся відповідь.
Хоча в квітні 2021 року одна значна виробнича подія на заводі таки відбулася: було завершено великий капітальний ремонт доменної печі № 4, на який підприємство витратило 140 мільйонів гривень.
Під час екомітингу «Маю право дихати».
Фото з сайту actual.today
Екологічні сльози
Якщо перефразувати класика, то вийде «говоримо заводи — маємо на увазі екологію». Справді, проблеми з чистотою довкілля властиві кожному місту, в якому є великі промислові підприємства, особливо — металургійної сфери.
На жаль, «Голосу України» не вдалося дізнатися про якісь значимі екологічні ініціативи на «Дніпроспецсталі» та «Запорізькому феросплавному заводі» за останній рік. Висадження дерев, прибирання території заводських баз відпочинку чи проведення нарад-круглих столів на природоохоронну тематику навряд чи можуть глобально змінити ситуацію з якістю повітря у Запоріжжі.
Натомість на «Запоріжсталі» нам видали перелік різних екологічних ініціатив заводу окремо та групи «Метінвест» (куди входить «ЗС») загалом. Якщо виключити з нього різні «виїзні засідання» (за якими не було реального ефекту), можна виокремити дві серйозні події, які в подальшому істотно вплинуть на поліпшення екологічної обстановки в Запоріжжі.
«У 2021 році «Запоріжсталь» завершив реконструкцію аспіраційної системи хвостових частин агломашин. Інвестиції становили понад 235 мільйонів гривень. Реконструйовані газоочистки на хвостових частинах агломашин забезпечують очищення повітря у точках вивантаження спеченого агломерату на транспортувальні стрічки», — ідеться у відповіді прес-служби комбінату на запит «Голосу України».
Також «ЗС» першим з промислових підприємств розпочав передавати дані онлайн-моніторингу викидів у відкритий доступ на офіційний сайт комбінату. Систему екологічного моніторингу викидів «Запоріжсталь» впроваджує в рамках комплексної програми екологічної трансформації виробництва: всі модернізовані об’єкти підприємства оснащені датчиками контролю на джерелах викидів.
«Голос України» запитав у запорізьких екологічних активістів: якої вони думки про турботу місцевих промгігантів і про стан навколишнього середовища?
Микола Ралик, керівник громадської ініціативи «Запоріжжя без амброзії»:
— Найбільше забруднення в місто дає металургія.
Упродовж 2021 року запорізькі металурги турбувалися про довкілля, висаджуючи дерева. Але людей більше турбує забруднення повітря.
За 2019 рік промисловість міста викинула 69 673 тонни шкідливих речовин. Отже, викиди треба знизити фактично вдвічі. Якщо ж щорічно зменшувати викиди на 936 тонн (це обумовлено меморандумом, укладеним торік між запорізькою міськрадою та представниками найбільших забруднювачів), містяни отримають відносно чисте повітря лише через 190 років.
Отже, перспектива 190 років життя в забрудненому повітрі й характеризує турботу металургів Запоріжжя про довкілля.
Олеся Крамаренко, керівник ГО «Дзиґа», екологиня:
— Щодо конкретних екологічних заходів — треба запитувати на промислових підприємствах. Публічно ними були висвітлені акції з озеленення та публічний доступ громадськості до даних про забруднення повітря пилом від ПАТ «Запоріжсталь». Ці дані розміщені на сайті підприємства і вони постійно в нормі. Зрозуміло, що ці дані — це не пряме відображення з датчиків контролю викидів у реальному часі. Цю інформацію вносить на сайт адміністратор.
За всієї такої турботи істотного підвищення якості повітря в житловій забудові ми (екоактивісти), на жаль, не спостерігаємо.
Запоріжжя.
