Огляд вантажу на посту «Центральний» Сумської митниці. Серпень 2021 року.

Хто вирушає за кордон, того першими в іншій державі зустрічають прикордонники та митники. Вони перевіряють, чи законно ви перетнули міждержавний рубіж. Іноді може здатися, що службовці дублюють одне одного, але насправді в них різні функції. Тоді як прикордонники контролюють переміщення людей, митники — їхніх речей та вантажів. Серед останніх чимало такого, чого не можна вивозити з держави чи ввозити на її територію, а експортно-імпортне переміщення дозволених вантажів коштує учасникам цього ланцюжка чималих грошей. Їх перераховують до державного бюджету, і частка митниці у сукупних надходженнях до нього податків і зборів чи не найвагоміша.

Може бути більше

Митні платежі стабільно із року в рік формують приблизно третину дохідної частини держбюджету. У 2021-му за планового завдання у 454,7 млрд грн митники залучили 484,9 млрд грн, виконавши його на 106,7%. Минулого року порівняно з позаминулим надходження від роботи Держмитслужби збільшилися на 126,3 млрд грн. Це — 35% зростання, яке втричі перекриває інфляцію. Тим часом про значні успіхи говорити ще зарано: ні для кого не секрет, що на митниці втрачаються мільярди — причому не гривень, а доларів. Експерти називають суми від 3 до 5 млрд дол., які щороку не потрапляють до бюджету «завдяки» контрабандистам, непрофесіоналам, відсутності сучасної митної інфраструктури тощо. Можемо додати до цього ще й елементарну безгосподарність — вона також має місце.

Де ховаються резерви, можемо дослідити на прикладі Сумської митниці. Ось один із порівняно нещодавніх випадків. Підприємство завезло в Україну вантаж, який «легалізувало» в Сумах. Згідно з поданою митною декларацією та іншими документами це були тканини із синтетичних штапельних волокон. Ставка ввізного мита на такий товар становить 0%. Після цього робиться уточнювальна експертиза, і згідно з нею визначається сума митного платежу, який необхідно здійснити протягом 45 днів. Однак підприємство примудрилося мінімізувати збір і замість 738 тис. грн заплатило 384 тис. Отже, недоплата становила 354 тис. грн. Сумські митники цієї «економії» не проґавили і нарахували на неї штрафні санкції, передбачені відомчим кодексом — 300% від недоплаченої суми. Так, лише за одним епізодом до бюджету надійшов понад мільйон гривень, який міг і не надійти.

У 2018—2019 роках, коли мало місце «пікове» завезення в Україну «євроблях», на Сумщині розмитнили понад дві тисячі таких автомобілів. Із кожного бюджет отримав 1—2 тис. дол. Загалом у період із 25 листопада 2018 року по 19 лютого 2019-го в Україні було розмитнено 124 тис. автомашин на єврономерах, і за них власники заплатили до бюджету понад 7,6 млрд грн.

А ось приклад. Місяць тому Держмитслужба України поінформувала, що на Львівській митниці затримали мікроавтобус із Польщі, у якому між лантухами із секонд-хендом виявили брендовий одяг вартістю 1,3 млн грн. «Бізнесмени» використовують безліч витончених схем, аби не робити обов’язкових і передбачених законом платежів або їх мінімізувати, а бюджет втрачає через це колосальні кошти.

Реформування назріло і перезріло

Митниця існує в Україні з перших місяців незалежності і за кілька десятиріч пережила чимало реорганізацій. До 2012 року вона була самостійним структурним підрозділом виконавчої влади, а пізніше входила спочатку до Міністерства доходів і зборів, а потім до Державної фіскальної служби. З 2019-го це знову самостійне відомство — Державна митна служба України.

Сумська митниця як один з регіональних структурних підрозділів Держмитслужби пройшла приблизно такий самий шлях, що й інші. Кілька років тому вона опинилась в епіцентрі кількох скандалів, що через свою екзотичність вийшли далеко за межі області. Спочатку це була партія конфіскованих контрабандних айфонів у кількості більш як сто штук, які «розсмокталися» між «своїми» людьми й так і не потрапили до соціально незахищених сумчан, котрим їх розподілили.

У 2017 році спалахнув інший скандал. На засіданні комісії, яка розподіляє вилучені в контрабандистів товари, надійшла пропозиція списати харчові продукти, які «осіли» на складах Сумської митниці і через надто тривале зберігання зіпсувалися. Виявилось, що серед тих харчів — дві тонни лущених волоських горіхів. Представники громадськості, присутні на засіданні комісії, запропонували їх не списувати, а відвезти до дитячих будинків або бійцям у зону АТО. Однак представник митниці поінформував, що горіхів де-факто немає: усі дві тонни з’їли миші. Ця історія і досі обігрується журналістами у заголовках їхніх публікацій: за останні роки «миші з’їли» багато чого, зокрема і 2700 вагонів зерна Держрезерву. Останню історію у 2020-му оприлюднив у Фейсбуці радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол.

У 2017 році Сумська митниця, яка тоді ще входила до складу Державної фіскальної служби, передала розміщеній у Конотопі військовій частині три позашляховики. Здавалось б, позитивна новина, котра однозначно заслуговує на аплодисменти. Якби не одне «але». Автомобілі простояли на Сумській митниці... вісім років. Вони надійшли з-за кордону як гуманітарний вантаж, але його отримувач упродовж кількох років так і не зміг той вантаж розмитнити. Аби передати автомобілі військовослужбовцям і при цьому дотриматись букви закону, знадобилося втручання Сумської облдержадміністрації і народних депутатів.

Усе вищезазначене свідчить про одне: реформування митної служби в Україні назріло і перезріло, і якщо його не здійснити, держава й надалі втрачатиме колосальні ресурси.

Запровадити європейські стандарти

Із 1 липня 2021 року Сумська митниця працює як відокремлений підрозділ Державної митної служби. У відомстві відбулися організаційно-структурні зміни, а регіональні філії націлили на запровадження принципів і механізмів, що діють у державах ЄС. До таких з них, як режим спільного транзиту або використання програми авторизованого економічного оператора, ще тільки підступаємось, а от система митних спрощень, котра давно діє в Європі, запроваджується вже і в нашій державі. Митниці економічно розвинених держав нині не захищають місцеві ринки, а відіграють роль ланок міжнародного торгового ланцюга, і саме такий механізм поступово створюється в Україні.

Станом на сьогодні із 515 працівників, передбачених штатним розписом, на Сумській митниці працюють 465. Середній розмір заробітної плати на рівні 22,6 тис. грн дає змогу набирати висококласних фахівців, які забезпечують ефективну роботу. Витрати на одного працівника впродовж липня—листопада минулого року становили у середньому майже 174 тис. грн, а економічна віддача від кожного —
4 млн 165 тис. Коефіцієнт ефективності Сумської митниці загалом ще вищий. Тоді як на її утримання витрачено 89,4 млн грн, до бюджету залучено 2 млрд 175 млн грн — майже у 24 рази більше.

У липні 2021 року (а це перший місяць роботи Сумської митниці в режимі відокремленого підрозділу) до держбюджету було перераховано 385,3 млн грн. Надалі цей показник щомісяця зростав: у серпні заробили 390,17 млн грн, а в листопаді — вже 510 млн грн. Митниця ніби бере розгін, призвичаюючись до нових правил гри та розвиваючи перспективні напрями. Загалом за півроку, протягом липня—грудня, Сумська митниця перерахувала до держбюджету 2,7 млрд грн. Порівняно із другим півріччям 2020-го це на 43,5% більше.

До зони діяльності Сумської митниці входять сім постів із тринадцятьма пунктами пропуску. Станом на кінець листопада тут було оформлено 3 млн 243 тис. тонн вантажів. За порушення порядку їх проходження і декларування, а також приховування від митного контролю на суб’єкти господарювання наклали 4,3 млн грн штрафних санкцій. Товари сукупною вартістю 2,7 млн грн були конфісковані.

Начальник Сумської митниці Юрій Азаров вважає: робота могла б бути ефективнішою, якби на кордоні побільшало пунктів пропуску та контролю. На сьогодні не працюють такі з них, як «Катеринівка», «Рижівка», «Велика Писарівка» і «Зернове». Робота була припинена на виконання розпорядження Кабінету Міністрів від 13 березня 2020 року, але це ускладнило як діяльність підприємств Сумщини, котрі здійснюють експортно-імпортні операції, так і життя мешканців прикордонних населених пунктів.

Сумська область.

Фото надано прес-службою Сумської митниці.