Голова парламенту Руслан Стефанчук оголосив про закриття шостої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання. «Чергова сьома сесія дев’ятого скликання розпочне свою роботу у вівторок, 1 лютого 2022 року, о 10-й годині», — повідомив та закрив останнє пленарне засідання шостої сесії. У сесійній залі пролунав Державний Гімн України.
Година запитань до уряду розпочалася з доповіді міністра оборони Олексія Резнікова (на знімку) щодо ситуації на україно-російському кордоні.
Він подякував народним депутатам за ухвалені напередодні рішення, зокрема, за ратифікацію кредитної угоди з Великою Британією, кошти від якої підуть на розвиток військово-морських сил, а також за внесення уточнень до закону про основи національного спротиву.
«Ратифікація угоди запустить практичну фазу її виконання, а Міністерство оборони вже активно готується до цього, — зауважив урядовець. — Зокрема, весь минулий тиждень в Одесі тривали перемовини з британською стороною і ми узгоджували деталі чотирьох контрактів, пов’язаних із цією рамковою угодою. Вони стосуються двох військово-морських баз у Бердянську та Очакові, будівництва восьми сучасних ракетних катерів, придбання двох тральщиків та ракет. Реалізація цієї угоди дозволить протягом двох-трьох років суттєво підвищити спроможності українського флоту».
З огляду на епідеміологічну ситуацію, О. Резніков поінформував, що нині в Міністерстві оборони та в Збройних Силах України вакциновано понад 96 відсотків військовослужбовців та працівників та розпочався процес бустерної вакцинації.
Утім, основну увагу доповідач зосередив на темі загроз з боку Російської Федерації. Нині не спостерігається жодних явищ чи дій військового характеру, які помітно відрізнялися б від того, що відбувалося навесні минулого року перед Великоднем, наголосив урядовець. Єдина відмінність у військовому плані, за якою уважно стежать, — це ситуація в Білорусі. Водночас, кардинально відрізняється інтенсивність гібридних заходів. Передусім інформаційних. А також вплив цих засобів на макроекономічну ситуацію. Українська розвідка перебуває в постійному контакті з міжнародними партнерами, кажуть в уряді. «Ми володіємо усією повнотою інформації, — підкреслив О. Резніков, — і в деяких моментах уточнюємо дані наших іноземних колег. Відмінність у цифрах щодо концентрації російських військ, які інколи лунають у публічному просторі, особливо міжнародних ЗМІ, пов’язані з відстанню і трактуванням цієї відстані. Хтось вказує цифри щодо присутності російських військ на відстані до 200 кілометрів від державного кордону України, а хтось — до 400 кілометрів. Ми використовуємо дані щодо зони до 200 кілометрів, тому що вони більш точно відображають тенденції».
РФ напала на Україну вісім років тому, акцентував міністр оборони. І ні для кого в нашій країні це не секрет. Ми знаємо, що з її боку велика армія, але виходимо з того, що війна вже триває. О. Резніков, зокрема, прокоментував інформацію про те, що Росія стягнула до наших кордонів на 300 танків більше, аніж навесні минулого року. «Але кількість сучасних протитанкових засобів, які нині є в наших військових, на порядок більша, ніж кількість потенційних мішеней», — сказав він. Урядовець зауважив, що не може назвати точну цифру наданої допомоги, але повідомив, що «вона більш оптимістична, ніж та, що лунала у ЗМІ».
Наші військові прораховують усі можливі сценарії розвитку подій, в тому числі й найгірші, запевнив міністр. Будь-яка інформація, яка озвучується, це лише один із можливих, але не обов’язкових сценаріїв. «Наше завдання — сконцентруватися на підготовці спільної з міжнародними партнерами відповіді на ці виклики», — наголосив О. Резніков. Він подякував США, Великій Британії, Канаді, Швеції, Данії, Литві, Латвії, Естонії, Чехії, Нідерландам, Іспанії, польським та турецьким друзям, керівництву ЄС та японським партнерам. А також Прем’єр-міністру Хорватії Андрею Пленковичу особисто за його позицію. «Ми дуже цінуємо допомогу Німеччини у лікуванні наших поранених воїнів, — сказав міністр. — В України є багато друзів у Німеччині. Але ми не сприймаємо офіційну позицію щодо поставок озброєння та інших рішень, які підривають безпеку Європи і де-факто заохочують агресора». Якщо Німеччина не змінить свій кут зору на ситуацію, то в перспективі їй доведеться мати справу не з розв’язання ситуації в ОРДЛО, чи в Криму, а з проблемою «Німецької демократичної республіки», припустив О. Резніков. Мовляв, матеріальна основа для цього вже закладена і це не тільки «Північний потік-2», а й представники німецького істеблішменту на російських зарплатах. Мета Кремля — не так Україна, як підрив НАТО та ЄС, зазначив міністр оборони.
Окремо О. Резніков зупинився на білоруському питанні. «Разом із колегами із МВС, прикордонниками та СБУ ми уважно спостерігаємо за північним напрямом. Сьогодні немає жодних спроб атакувати Україну мігрантами чи інших подібних загроз», — констатував він. Російські війська, які прибувають на навчання до Білорусі, за своїм складом більше схожі на окупаційний контингент, аніж на ударну групу. А тому представляють більшу загрозу Мінську, аніж Україні, сказав міністр. «У нас дуже теплі почуття до білоруського народу і будь-які силові дії проти Білорусі суперечать інтересам України, — акцентував він. — Хочу, щоб у Мінську це теж почули».
Напередодні народні депутати проголосували за те, щоб змінити формат п’ятничного пленарного засідання і на спілкування з представниками Кабінету Міністрів виділили дві години. Тож парламентарії встигли заслухати також доповідь міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка (на знімку) щодо подолання пандемії коронавірусу. Поява вакцини і прагнення всіх країн досягнути високих показників щеплення надає можливість оптимістично сподіватися на те, що 2022 рік стане останнім для пандемії COVID-19, зазначив він. Але поки що до України дійшла чергова хвиля спалаху цієї недуги. Останнім часом кількість нових випадків захворювання в нашій країні подвоюється щотижня. Щоправда, кількість госпіталізованих зросла тільки на третину. А частка госпіталізованих серед інфікованих нині вдвічі менша, аніж під час останньої дельта-хвилі. За оцінками МОЗ, найближчими тижнями Україна вийде на пікові значення захворюваності. Прогнозується, що кількість випадків інфікування сягатиме рівня 40—60 тисяч осіб на добу.
Утім, до цієї ситуації ми підійшли у найвищому стані готовності, бо навчилися діяти на випередження, ефективно прогнозувати та вчасно реагувати і посилювати слабкі місця в системі, запевнив В. Ляшко. Так, до кінця цього місяця усі медзаклади отримають контракти за програмою медичних гарантій і вчасно отримають виплати за січень. Це дозволить на постійній основі забезпечити стабільність роботи ключових закладів інфекційного профілю, незалежно від фази розвитку епідемії, вважає міністр. На цей напрям у програмі медичних гарантій на 2022 рік передбачено 2,5 мільярда гривень. Кожен заклад за цим пакетом отримає понад мільйон гривень на місяць за саму готовність приймати пацієнтів та надавати їм належну допомогу. Ще майже 17 мільярдів гривень передбачено за пакетом лікування для медзакладів, які госпіталізуватимуть пацієнтів у період пікових навантажень на систему охорони здоров’я. Це покриє витрати на заробітну плату, на забезпечення необхідними лікарськими засобами та медичними виробами, необхідними для лікування пацієнтів із коронавірусом, сказав міністр. Він також нагадав, що в бюджеті на цей рік передбачено базовий рівень зарплати для медичної сестри в розмірі 13,5 тисячі гривень, а для лікаря — 20 тисяч гривень.
Для штаму «Омікрон» властиве дуже швидке поширення, а тому він найчастіше уражає найактивніше населення — молодь та дітей. За даними досліджень, цей тип вірусу розмножується здебільшого у верхніх дихальних шляхах, що і є однією з причин його більш стрімкого поширення. За таких обставин особливої ваги набуває необхідність носити маску, щоб зменшити поширення під час кашляння та чхання, наголосив міністр. З початку року частка захворюваності дітей на коронавірус збільшилася майже вдвічі, повідомив він. Але тривалість перебування дітей у лікарні скорочується, вони значно рідше потребують кисневої підтримки. Нині середньодобове споживання кисню сягає 21 тонни, а під час попередньої хвилі цей показник сягав майже 400 тонн на добу.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль (на знімку) доповів про стан енергетичної безпеки нашої країни. Однак свій виступ він розпочав зі співчуття родинам та близьким загиблих під час трагедії, що сталася в Дніпрі. «Це неприпустима ситуація, яка буде належним чином вивчена, проаналізована на найвищому рівні, — сказав він. — МВС уже дано відповідне доручення — вивчити причину такої ситуації з метою запобігання таких трагедій у майбутньому. Неприпустимо, коли наші військовослужбовці в умовах російської агресії гинуть від рук своїх побратимів».
Доповідь очільника уряду складалася з двох частин. У першій він прозвітував про поточну ситуацію із проходження опалювального сезону, а далі окреслив стратегічні кроки, які наша країна здійснює для посилення енергетичної безпеки та задля трансформації української енергетичної системи. За словами Д. Шмигаля, нині всі споживачі стабільно забезпечені електроенергією, а жодних віялових відключень у 2021—2022 роках не було і не передбачається. Енергоресурсів достатньо для того, щоб пройти цей опалювальний сезон, запевнив прем’єр. В умовах безпрецедентних викликів цього опалювального сезону опинилася не лише наша країна, а й весь світ, наголосив Д. Шмигаль. Ціни на енергоресурси піднімаються до рекордних рівнів. І це супроводжується збільшенням споживання електроенергії. Тож основне навантаження несе атомна генерація. Але нині маємо на складах також майже 800 тисяч тонн вугілля, тоді як торік станом на цей час запаси були меншими, сказав очільник уряду. Водночас, збільшується видобуток українського вугілля, а в газосховищах міститься майже 11,5 мільярда кубометрів газу. За рахунок власного видобутку «Нафтогаз України» має намір додати ще 3,3 мільярда кубометрів газу.
Уряд в повному обсязі виконує та виконуватиме всі необхідні завдання для забезпечення стабільної роботи енергетичного сектору і цього, і наступного опалювального сезону, запевнив прем’єр.
Народні депутати мали можливість поставити запитання і до доповідачів, і до всіх членів Кабінету Міністрів. Після цього заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк оголосила низку депутатських запитів.
На початку засідання на вимогу двох фракцій («Опозиційна платформа — За життя» та «Європейська солідарність») із заявою виступив Дмитро Разумков. Народний депутат розпочав зі звернення до тих колег, які емоційно реагували на те, що він скористався підтримкою політичних сил, яких раніше називав своїми політичними опонентами. «Я на вашому місці так би не радів, — сказав він. — Тут не принципово, хто подав заяву про перерву із заміною на виступ. Коли до вас прийдуть із обшуками, тоді будете реготати». Таке обурення Д. Разумкова викликав факт обшуку, який провели вранці представники ДБР у його колеги по міжфракційному об’єднанню «Розумна політика» Олега Воронька. «Це повернення до принципів диктатури, узурпації влади та вибіркового правосуддя», — заявив парламентарій та звернувся до Голови Верховної Ради і правоохоронного комітету з вимогою взяти на особистий контроль це питання та запросити на пленарне засідання очільника ДБР Олексія Сухачова.
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що 28 січня відзначається 30-річчя з дня затвердження Верховною Радою Державного Прапора України. «Синьо-жовтий прапор уособлює любов українського народу до рідної землі й споконвічне прагнення до миру, праці та краси. Державний прапор є символом свободи, незалежності та державотворення, втіленням честі та єдності», — сказав він, завершивши свій виступ гаслом «Слава Україні»!
Із днем народження вітали народних депутатів Олександра Гайду та Івана Юнакова.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
