І цей перелік, безперечно, далеко не повний. Історикам і пошуковцям краю є ще над чим працювати в цьому напрямі.
Юнкер 1-ї Київської юнацької школи імені Б. Хмельницького Матвій Данилюк (на знімку) з села Ватинець Луцького району став єдиним учасником бою під Крутами, який дожив до незалежності України. Його життя обірвалося в лютому 1994-го на 103-му році життя. Любов до України він проніс до останніх днів життя. Його правнук Володимир Іщук пішов добровольцем захищати Україну і загинув у серпні 2014 року під Іловайськом. Усі три сини Матвія Данилюка боронили рідну землю в роки Другої світової війни. Син Володимир був нагороджений двома орденами Слави.
У селі Ватинець, де поховано Героя Крут Матвія Данилюка, вже немає нікого з рідних. Проте його могила і могила дружини Марини, яка відійшла у засвіти на 101-му році, стараннями учнів і вчителів місцевої школи завжди доглянута.
Ось і цими днями світлій пам’яті Матвія Данилюка і його бойових побратимів січня 1918 року вклонилися учасники урочистостей у Луцьку. Перший заступник голови ОДА Сергій Мовенко, міський голова Ігор Поліщук, перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук та представники громадськості поклали квіти до пам’ятного знака, що розміщений на вулиці Героїв Крут.
Духовенство на чолі з митрополитом Луцьким і Волинським Православної церкви України Михаїлом відслужило панахиду за загиблими захисниками Української Народної Республіки. Присутні вшанували пам’ять Героїв Крут хвилиною мовчання.
