Слова вдячності країнам, які підтримують нашу державу в нинішній складний час, під час виступів із заявами від двох фракцій висловили народні депутати Ігор Гузь, Іван Крулько, Софія Федина та інші народні депутати. «Ми, українські парламентарії, хочемо щиро подякувати кожній країні, яка в тяжкий для нашої країни час не залишилася осторонь. А головне, допомагає нашій державі зброєю, щоб окупант знав — ми будемо зустрічати його в кожному селі, в кожному районі, в кожному місті. І кожна країна, яка сьогодні протягує руку допомоги — це наші брати і сестри», — наголосив Ігор Гузь.

Після реєстрації народних депутатів Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук запросив до сесійної зали Президента України Володимира Зеленського. Повідомивши, що на пленарному засіданні присутні також Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та члени Кабінету Міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, керівники судової гілки, посадові особи, яких Верховна Рада обирає, призначає та надає згоду на призначення на посаду, представники церков та релігійних організацій України, глави дипломатичних представництв іноземних держав, інші офіційні особи, представники засобів масової інформації, Руслан Стефанчук відкрив сьому сесію Верховної Ради дев’ятого скликання. В сесійній залі пролунав Державний Гімн України і Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук надав слово для виступу Президенту Володимиру Зеленському (читайте текст виступу). Прямо в сесійній залі Президент підписав Указ «Про зміцнення обороноздатності держави і привабливості військової служби».


Під час засідання.

Далі Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко надав слово для виступу Голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку (читайте текст виступу).

Із заявами та повідомленнями виступили представники депутатських фракцій та груп, після чого парламентарії перейшли до розгляду проекту постанови про порядок денний сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 6575). Представники депутатських фракцій та груп висловили свої пропозиції та претензії до пропонованого проекту порядку денного сесії, після чого головуючий оголосив перерву. Після її завершення Руслан Стефанчук повідомив, що під час формування порядку денного сьомої сесії вкралася технічна помилка щодо включення до нього двох законопроектів. У зв’язку з цим він доручив апарату та комітету під час перерви о 12-й годині з’ясувати це питання, а щоб парламент міг продовжувати роботу, запропонував затвердити порядок денний вівторкового пленарного засідання.

Однак наступні голосування і за порядок денний на вівторок, і за розгляд окремих запропонованих народними депутатами законопроектів результатів не дали, оскільки парламентарії за жодну з цих пропозицій не дали необхідних 226 голосів. Враховуючи це, головуючий нагадав комітету про необхідність зібратися під час обідньої перерви на засідання та розібратися із помилковим включенням до порядку денного сьомої сесії двох законопроектів.

За результатами наради з представниками депутатських фракцій та груп Голова Верховної Ради повідомив, що дав доручення апарату включити до проекту порядку денного сьомої сесії законопроекти, на яких наполягали парламентарії під час обговорення, а також виключити з нього помилково включені законопроекти № 2765 та № 5891-1. «Давайте підтримаємо проект постанови про порядок денний сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, щоб ми мали підґрунтя для формування щотижневих та щоденних порядків денних», — закликав Руслан Стефанчук.

Оскільки й цю пропозицію не було підтримано («за» — 203 голоси), то глава парламенту висловив думку, що народні депутати можуть перейти до розгляду питань, які не потребують включення до порядку денного, зокрема, про створення низки Тимчасових слідчих комісій Верховної Ради.

Проте згодом парламентарії таки підтримали пропозицію головуючого про включення до порядку денного та розгляд проекту постанови про внесення зміни до пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 1 грудня 2021 року     № 1919-IX «Про присудження щорічної Премії Верховної Ради України найкращим учасникам зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, за 2021 рік» (№ 6524). Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив, що в цьому документі йдеться про виключення із переліку стипендіатів студента, який забрав свої документи з українського вишу, що було одним із критеріїв визначення лауреатів премії Верховної Ради. Проект постанови № 6524 підтримали 263 народні депутати.

Також парламентарії розглянули та відхилили проект постанови про скасування рішення Верховної Ради від 26.01.2022 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту закону про внесення змін до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про публічні закупівлі» щодо особливостей застосування переговорної процедури закупівлі (№ 6273-П).

У першому читанні підтримано законопроект про внесення змін до Закону «Про повну загальну середню освіту» щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі та захисту прав учасників освітнього процесу (№ 6554) та в цілому — законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності (№ 6445).

Народні депутати підтримали проекти про створення низки Тимчасових слідчих комісій Верховної Ради: з питань розслідування фактів, які сприяли тимчасовій окупації Автономної Республіки Крим (№ 4657); з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, установах та організаціях, що перебувають у віданні Національної академії аграрних наук України (№ 5196); з питань розслідування вбивства судді

Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Лободенка Олександра Станіславовича та міського голови міста Кременчука Полтавської області Бабаєва Олега Мейдановича — кримінальне провадження № 2014170110000192, внесене до ЄРДР 11.02.2014 (№ 6428).

Із заявою від двох фракцій виступив народний депутат Олег Воронько, який звинуватив владу у тиску на тих парламентаріїв, «які мають власну точку зору на те, що відбувається в країні та вирішили підтримати об’єднання «Розумна політика». Згодом головуючий оголосив заяву про вихід Олега Воронька із фракції «Слуга народу».

Заяву від двох фракцій (на знімку) щодо важливості підтримки політв’язнів Кремля виголосили народні депутати Марія Мезенцева та Рустем Умєров. «Маємо постійно нагадувати всьому світу, що на тимчасово окупованій території Криму та в тюрмах Росії незаконно утримують 121 людину — українців та кримських татар», — наголосила М. Мезенцева, закликавши знати та пам’ятати прізвища в’язнів Кремля.

Рустем Умєров, у свою чергу, зазначив, що саме з цією метою було випущено футболки з прізвищами українських політв’язнів, яких незаконно позбавили свободи у тимчасово окупованому Криму. «За кожним прізвищем політв’язня — їхні сім’ї, дружини, матері, діти, на яких вони чекають роками», — сказав він, зауваживши, що для політв’язнів кожна звістка про підтримку є важливим сигналом, що за їхню свободу борються та що про них не забули.

Із днем народження вітали народного депутата Анатолія Остапенка.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.  

Більше фото тут

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп

Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:
— У суспільстві активно обговорюється тема безпеки на наших кордонах. Тому дуже важливо, щоб усі сили об’єдналися навколо захисту нашої держави і продемонстрували справжній патріотизм. Ще одне важливе питання -це енергетична безпека. Бізнес особливо занепокоєний величезним тарифом на електроенергію для промисловості. Тариф майже шість гривень за кіловат створює практично нереальні умови для роботи. В умовах російської агресії нам потрібна працююча економіка. Тому закликаємо керівництво держави врегулювати цю ганебну ситуацію. Звертаю увагу і на те, що останні зміни в агрооподаткуванні призвели до того, що виробників птиці виключили з єдиного сільськогосподарського податку. Але більшість аграріїв мають змішане виробництво. Тож, найпевніше, вони відмовляться від птахівництва. А це призведе до скорочення робочих місць.

Сергій ВЛАСЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Третій місяць, використовуючи зброю і всі інші можливості, Путін намагається примусити Україну виконати мінські «договорняки». Це може призвести до абсолютного зростання впливу країни-агресора на зовнішню та внутрішню політику нашої країни. Це неприйнятно і ми повинні шукати інші шляхи. Один із таких — це імплементація положень Будапештського меморандуму, про що дедалі більше заявляють іноземні політики найвищого рівня. Додатково ми повинні приймати рішення, які зроблять наше військо значно сильнішим. Але в сьогоднішньому порядку денному немає обіцяних змін до бюджету для збільшення фінансування Міноборони. Так само немає змін, які стосуються ФОПів і відтермінування введення касових апаратів. Вимагаємо ухвалення цих законів.

Вадим РАБІНОВИЧ, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:
— Від жовтня минулого року ми постійно отримуємо повідомлення про можливий напад Путіна. Потрібно зрозуміти, кому це вигідно. Хочу запевнити, що вигоду отримують дві сторони. Передусім — Захід. Політична криза в США та Великій Британії не може вирішитися зсередини, тому увагу намагаються переключити на нас. Залякуючи нас щодня, іноземні партнери переслідують свою мету, яка не має нічого спільного з інтересами України. Але ще тиждень тому таку ж істерію розхитували наші «друзі» у владі — щоб відпали питання до тарифів, до злиденних зарплат, невиплачених пенсій, знищення економіки, розграбованого ковідного фонду... Це було зручно, доки не зрозуміли, що більше втратять, ніж придбають. Під шумок про агресію після трьох діючих каналів знищено ще два незалежних телеканали. Тривають переслідування опозиції.

Віктор БОНДАР, група «Партія «За майбутнє»:
— Для того, щоб в країні відбулися позитивні зміни, треба робити конкретні справи. Якщо є військові виклики, то правильно буде зміцнити армію. Але не просто збільшити склад, а дати гарні зарплати, соціальне забезпечення, новітнє озброєння. Якщо ми говоримо про енергетику, то треба втілювати потужні програми з енергозбереження. Якщо ми говоримо про незалежність від російського газу, то де та програма зі збільшення видобутку власного газу? Уряд неефективний, а керівництво «Нафтогазу», «Укргазвидобування» тощо продовжують витрачати наші кошти на «проїдання». З 15 квітня ми маємо закачувати в сховища мінімум 60 мільйонів кубів газу на добу. Де їх нині брати? Прямих контрактів із Росією немає, в Європі газу немає, Сполучені Штати не можуть забезпечити цю кількість, а власного палива не вистачає... Уряд має подбати про те, щоб до жовтня цього року було закачано 17 мільярдів кубів газу.

Андрій ШАРАСЬКІН, фракція «Голос»:
— Ми почули, що головним пріоритетом нашої країни є збільшення чисельності Збройних Сил. Хочу нагадати, що це робиться не указом, а за рішенням Верховної Ради. У нас нині некомплект існуючих бригад і відтік триває. Ми тішилися, що питання територіальної оборони тепер регулюватиметься окремим законом, але це було марно, бо існуючим законом регламентується тільки бойова компонента. Він не працює, бо ніхто не хоче виконувати навіть існуючий закон. Закону про виділення 2,7 мільярда гривень на облаштування обласних штабів у порядку денному чомусь немає. Окрім того, саботується процес формування первинних загонів добровольчих формувань. У низці областей начальники штабів територіальної оборони просто не приходять на зібрання тих, хто хоче вступити у добровольчі формування. Прошу вважати це офіційним зверненням.

Арсеній ПУШКАРЕНКО, фракція «Слуга народу»:
— Останніми тижнями ми спостерігаємо за нагнітанням ситуації. І от щойно ми чули про територіальну оборону. Хочу повідомити якраз про те, що відбувається на місцях і що реально робиться державою. Ще восени було проведено збори та навчання тих, хто висловив бажання бути в резерві груп територіальної оборони. Нині по всій країні формуються штаби. Переконаний, що протягом місяця ми будемо мати укомплектовану територіальну оборону по всій країні. У прикордонних областях вже 70 відсотків складу тероборони є. Закликаю всіх колег знаходити час і зустрічатися з командирами тероборони. Надавати їм допомогу та сприяння спільно з місцевою владою. Нагадую, що це частина Збройних Сил і нині це 130 тисяч людей, які мають відповідний досвід та бажання стати на охорону своїх громад.

Петро ПОРОШЕНКО, фракція «Європейська солідарність»:
— Криза — це не лише випробування, а й можливості. Концентрацією військ Путін досяг зворотного. Він хотів налякати світ і нас, а натомість загроза повномасштабного вторгнення російських військ на територію України мобілізувала весь світ на безпрецедентне збільшення допомоги, в тому числі й військової. Але сталося це не завдяки, а всупереч українській владі. Наші партнери, поки що через ЗМІ, дедалі частіше задаються питанням: для чого поставляти Україні зброю, якщо її керівництво публічно заперечує агресивні настрої Путіна і не докладає зусиль щодо посилення армії? Наша фракція ще з листопада вимагала у Президента Зеленського скликати Раду Безпеки ООН. Це засідання таки відбулося, але на вимогу наших партнерів — США. Нині маємо виступати єдиним фронтом із Заходом всередині України і самі маємо посилювати армію. А бездіяльність парламенту є неприпустимою!