Одразу ж після Різдвяних свят, коли ціни на продукти різко злетіли, уряд схвалив постанову, яка передбачає державне регулювання цін на гречку, борошно, цукор, яйця, молоко та деякі інші харчові продукти. Адже за даними Держстату, з грудня 2020-го по листопад 2021 року середня споживча ціна на гречану крупу зросла на 23,8%, цукор — на 34,9%, пшеничне борошно — на 15,4%, макаронні вироби — на 18,4%, молоко — на 9,2%, соняшникову олію — на 48%, яйця — на 11,5%, м’ясо куряче — на 26,9%, вершкове масло — 12,3%. І це без врахування значного цінового удару, який припав на грудень 2021-го та продовжувався в січні цього року.

Відповідно до цієї постанови, на період карантину граничний рівень надбавки на вищезгадані продукти не повинен перевищувати 10 відсотків.

Раніше, наприкінці грудня 2021 року, уряд також встановив цінові обмеження на житньо-пшеничний хліб та батон.

Крім того, Кабмін доручив Державній службі статистики проводити моніторинг цін на деякі інші категорії товарів та щодня звітувати про це Міністерству економіки. З продуктів під цей моніторинг підпадають харчові продукти (борошно, макарони, батон, хліб, олія, масло, гречка, вівсянка, пшоно, свинина, яловичина, курка, молоко, сметана, яйця, цукор, капуста, цибуля, буряк, морква, картопля), медикаменти (медичний спирт, імпортні та вітчизняні жарознижувальні препарати, імпортні та вітчизняні антибіотики, одноразові медичні маски), пальне (автогаз, бензин марки А-95, дизпаливо).

Щоб допомогти підприємствам, які виробляють соціальні харчові продукти, стримати зростання цін, 30 грудня 2021 року Кабмін ухвалив Постанову «Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках», яка зобов’язує газовидобувні компанії реалізувати на біржі 20% газу, видобутого в Україні у період дії карантину, але не довше, ніж до 1 травня 2022 року. Також ця постанова обмежує націнку на український газ у межах 24%. До перших торгів було допущено 108 виробників різної форми власності, а з кінця січня купувати газ власного видобутку зможуть майже 260 підприємств, які виробляють соціально значущі продовольчі товари. «Майже 260 компаній, які виробляють продукти споживання, що мають соціальну значущість, мають можливість закуповувати газ на біржі по цінах від 11 000 до 18 000 гривень за кубометр», — повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, зауваживши, що така ціна дає змогу виробникам не підвищувати ціни на свою продукцію.

На початку січня уряд схвалив постанову про деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я, яка передбачає збільшення зарплат медичних працівників. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що дія цього документа поширюється на всі державні і комунальні медзаклади, а також установи та підприємства, які уклали договір із Національною службою здоров’я України. «Постанова передбачає підвищення базового рівня зарплат лікарів та медичних сестер. З 1 січня 2022 року зарплата лікаря повинна становити не менш як 20 тисяч гривень, а медичної сестри — 13,5 тисячі гривень», — сказав міністр, нагадавши, що забезпечення такого рівня оплати праці передбачене держбюджетом на 2022 рік, у якому для медичної галузі закладено рекордні 232 мільярди гривень. Зокрема, для фінансування програми медичних гарантій на цей рік передбачено понад 157 мільярдів гривень, що на 34 відсотки більше, ніж торік.

Також уряд підтримав постанову, яка розширює використання коштів «єПідтримки» на купівлю ліків. «Уряд надав можливість людям віком від 60 років спрямувати кошти на придбання ліків, бо саме ця вікова категорія є групою ризику та має супутні хронічні захворювання, які потребують придбання додаткових лікарських засобів», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Найближчим часом вакциновані пенсіонери також зможуть спрямувати тисячу гривень на оплату комунальних послуг. Програму «єПідтримка» буде розширеною на підлітків віком від 12 до 17 років, які зможуть витратити тисячу гривень на послуги у сфері освіти, проходження ЗНО, придбання книжок чи на спорт.

Раніше Міністерство охорони здоров’я вже спростило доступ підлітків до вакцинації від COVID-19.

Коментуючи реалізацію програми з підтримки людей та бізнесу в умовах пандемії, Д. Шмигаль зазначив, що станом на кінець січня вже 7,5 мільйона вакцинованих українців подали до «єПідтримки» заявки на отримання 1 000 гривень, на рахунки яких перераховано 7,35 мільярда гривень. Нині громадяни витратили майже 2 мільярди гривень. Зокрема, починаючи з 24 січня тільки на придбання лікарських засобів за програмою єПідтримка було спрямовано понад 88 мільйонів гривень. А загалом з початку запуску програми найпопулярнішими за видами витрат стали: книжкові магазини (705 мільйонів гривень), кінотеатри (488 мільйонів гривень), театри, концерти та розважальні послуги (249 мільйонів гривень), залізничні та авіа пасажирські перевезення (242 мільйони гривень), спорт (222 мільйони гривень) та ліки (88 мільйонів гривень).

Нагадаємо, що кошти «єПідтримки» надаються повністю вакцинованим громадянам, які потрібно використати упродовж чотирьох місяців з моменту отримання, бо інакше їх буде повернуто до бюджету.

До речі, за прогнозами Національного банку, за рік ВВП країни внаслідок дії програми виплати вакцинованим українцям 1 000 гривень має зрости на 0,1—0,15%. Водночас НБУ очікує, що реальний ВВП України за підсумками 2022 року збільшиться на 3,4%, що нижче за передбачені цьогорічним держбюджетом 3,8%. Також Нацбанк переглянув прогноз інфляції на 2022 рік із 5% до 7,7% та розраховує, що до 5-відсоткової інфляції ми зможемо повернутися у 2023 році.

На думку Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, попри складну ситуацію сьогодні не варто піддаватися паніці, адже золотовалютні резерви та підтримка іноземних партнерів гарантують Україні стабільне проходження важкого періоду. За його словами, те, що держбюджет-2021 був повністю виконаний, на Єдиному казначейському рахунку перебуває понад 55 мільярдів гривень, а на валютних рахунках — понад 35 мільярдів доларів, дає можливість уряду спільно з НБУ чітко управляти ситуацією та стабільністю валютного курсу.

Водночас усі розуміють, що після завершення опалювального сезону, коли припиниться дія рішення уряду про фіксацію вартості електроенергії та газу для низки споживачів, світові ціни на енергоресурси не лише тиснутимуть на виробничі витрати бізнесу, а й змусять уряд думати про поступове збільшення тарифів на житлово-комунальні послуги.