Секретар комітету Іван Чайківський, голова комітету Микола Сольський та заступник Павло Халімон.

Більш як 70 функціональних можливостей програмного забезпечення Державного земельного кадастру необхідно розробити з нуля чи допрацювати задля реалізації законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (від 28 квітня 2021 р. № 1423-ІХ), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» (від 17 червня 2020 р. № 711-ІХ), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (від 10 липня 2018 р. № 2498-VIII) та інших законодавчих актів. Про це знову йшлося під час засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики наприкінці січня.

Новий функціонал, відповідно до змін у земельному законодавстві, має передбачати, приміром:

— внесення відомостей до ДЗК про об’єкти на підставі містобудівної документації, зокрема про межі територій, де розташовані ділянки, щодо яких може здійснюватися примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності;
— забезпечення можливості для органів місцевого самоврядування відображати на картографічній основі ДЗК орієнтовне місце розташування земельної ділянки тощо.

До того ж безперервна робота автоматизованої системи Державного земельного кадастру потребує періодичного оновлення основних засобів та постійної технічної підтримки.

Але на шляху створення та вдосконалення єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, як завжди, бракує грошей.

І це «впливає на роботу кадастру вже цього року», зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

«Критично не вистачає фінансування... Більше сімдесяти позицій по функціоналу (не вирішено), за обладнання вже навіть мови немає. Фінансування на 2021 рік — 50 мільйонів гривень, цього недостатньо ні на що... На нинішній рік фінансування дещо більше, але його також критично не вистачає», — наголошував перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко.

На його думку, нестачу коштів можна компенсувати за рахунок підвищення адміністративного збору за надання відомостей з Державного земельного кадастру.

«Пропонується передбачити незначне збільшення плати за адміністративні послуги, — приблизно на 20 відсотків і запровадити плату (0,15 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у грошах це 372 грн) за таку адміністративну послугу, як державна реєстрація земельної ділянки...»

«Незначне збільшення» адміністративного збору, відповідно до представленого народним обранцям розрахунку, забезпечуватиме майже 26 млн грн додаткових коштів, зокрема видача витягів з ДЗК про земельну ділянку — 24 млн, довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) — 680 тис.

Але найбільше — понад 107 млн грн річно — приноситиме нова послуга «Реєстрація земельної ділянки+витяг з ДЗК». «Що, — зазначив Анатолій Мірошниченко, — в принципі дасть змогу нам претендувати на вирішення... нагальних потреб Держгеокадастру, включно і з матеріальним забезпеченням, і з зарплатами, які низькі й немає простору для маневру наразі через фонд економії зарплати. У ДКРів (державних кадастрових реєстраторів) зарплата 7 тисяч гривень, ну, це несерйозно просто, при тому, що людина може переписати одним кліком 100 гектарів, як у Києві там десь на Совських ставках — або туди, або сюди...».

Розв’язати порушені проблеми, на думку Анатолія Мірошниченка, мають якнайшвидше подання до парламенту та ухвалення двох законопроектів: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ведення Державного земельного кадастру» та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», концепцію яких, власне, і було презентовано на засіданні комітету.

«Добре, якби ці законопроекти «зайшли» від Кабміну...» — зауважив Микола Сольський.

«Це час... Ми дуже розраховували на те, що... (потрібні законопроекти подадуть народні депутати)», — пояснював Анатолій Мірошниченко.

«Пам’ятаєте, перед новим роком я вас сам «накручував» за цю історію, — нагадував Микола Сольський. — Якби ви минулого року внесли це від Кабміну, це виглядало б нормально...»

«Ми дійсно постійно обговорювали, що внесемо... — підтвердив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький. — Якщо навіть завтра «зашлемо» (розроблені Держгеокадастром законопроекти) на центральні органи виконавчої влади, все рівно це чотири-п’ять місяців (займуть по часу необхідні погодження)».

Чи виступлять народні депутати на підтримку додаткового фінансування ДЗК за рахунок підвищення вартості державних послуг, стане зрозуміло найближчим часом. За кадром залишається питання, як вплине таке здорожчання на рішення окремих громадян зареєструвати свої сотки чи гектари і цим посприяти наповненню кадастру. Можливо, законотворці також зацікавляться, наскільки досконала і надійна єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, на створення якої витрачено чималі ресурси, зокрема кредит Світового банку, і котра, якщо вірити запевненням не одного «покоління» чиновників «від землі», «успішно діє і відповідає найкращій світовій практиці».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.