У громадах України триває становлення. Змінюються повноваження, пріоритети, напрями розвитку. І, звичайно, механізми співпраці за принципами «Влада — громада» і «Влада — людина».

Навіщо владі громади залучати людей до прийняття рішень? Чому не всі механізми працюють? Як публічність слугує мотивацією для ефективної роботи? Як збудувати отой «ідеальний механізм» залучення громадян? Сьогодні ці питання хвилюють представників органів місцевого самоврядування. І вони продовжують наполегливо шукати на них відповіді.

«Ми тут влада! Ми самі все знаємо...»

«Поширена помилка представників місцевої влади в тому, що вони наполегливо відмовляються від інструментів залучення громадян до прийняття рішень. Інколи посадовці вважають, що їм достатньо тієї інформації, яку отримують «через десять рук» і без думки людей вони точно знають, що робити. Проте завдання місцевої влади — надавати якісні послуги. А як без думки людей дізнатися, які послуги у громаді потрібні та чи якісно вони надаються? До того ж завдяки залученню мешканців влада громади може визначити напрямок руху, — вважає спеціалістка із залучення громадськості Програми USAID DOBRE Анна Товстуха. — Місцевій владі важливо розуміти, як вона бачить громадян: як клієнтів чи лише як «тих, хто наповнює наш бюджет».

Усвідомлення важливості думки людей — це хороший менеджерський підхід, який дозволяє побачити, як громада розвивається та куди їй треба рухатися. Ті посадовці, хто здатен змінити свій фокус, зрозуміти суть своєї роботи, показують значні результати. Крім того, завдяки механізмам залучення місцева влада розподіляє між собою і громадянами відповідальність за напрям розвитку громади. І має чітку відповідь на запитання: «Чому так, а не інакше?». Бо так вирішили люди».

Важлива не кількість, а якість

Механізмів залучення людей до прийняття рішень у сучасних громадах багато. Проте в цій справі важлива не кількість, а якість. Серед українських громад найпопулярнішими є бюджет участі, громадські слухання, публічні консультації. Цей перелік можна продовжувати. Понад те, громада може сама віднайти власний механізм або ж адаптувати наявний під себе. Проте важливо робити це системно та поступово: не потрібно запроваджувати все й одразу.

«Для громади найбільш зрозумілим і найменш затратним інструментом може бути публічна консультація з громадськістю. Проте важливо зважати, що коли збирається громада і намагається поговорити, то найчастіше це відбувається у форматі хаотичних претензій. Тож, щоб консультації були справді ефективними, необхідно залучити або знайти у громаді спеціаліста з навичками фасилітації, тобто — з навичками організації процесу колективного розв’язання проблем у групі, який допоможе провести конструктивну зустріч і це був справді діалог», — переконана Анна Товстуха.

Адже найкраще у громаді працюватиме той механізм, який вона обере для себе сама, свідомо. Результативність великою мірою залежить і від мотивації людей, і від виконавчої та представницької гілки в громаді — чи готові вони давати можливість такої участі людям.

Бюджет — як один із найефективніших механізмів

Важливо, коли з бюджету громади виділяють кошти на проекти, а переможець обирається шляхом голосування. Помилково вважати, що це «дороговартісний механізм», адже громада виділяє кошти залежно від своїх можливостей. Це може бути навіть кілька тисяч гривень.

Крім іншого, тут важливо забезпечити справедливе голосування і в контексті доступності, і можливостей, щоб проекти з центральної садиби і сіл мали більш-менш однакові можливості виграти.

Місцевій владі важливо розуміти, що довіра до цього механізму може не з’явитися одразу. Громадам треба бути готовими до того, що у перший рік заявок може бути не дуже багато. Людям треба побачити, що їхні проекти не залишаться на папірцях.

Децентралізація — це можливість конкурувати

У Дзвиняцькій громаді Івано-Франківської області зі старту вирішили урівноважити шанси всіх населених пунктів — виділили на громадський бюджет по 50 тисяч гривень на населений пункт. Під час першого відбору в 2020 році конкуренції фактично не було. Кожен населений пункт, що подавався на конкурс, отримав фінансування на свій переможний проект.

«Ми хотіли максимально залучити громаду. І з самого початку нам було важливо донести до населення: якщо вони візьмуть участь, то обов’язково отримають проект для свого села. Децентралізація — це можливість конкурувати. Якщо ти працюєш — відповідно й отримуєш. Із місцевого бюджету кожен населений пункт міг отримати фінансування на свої потреби. До децентралізації цього не було», — розповіла координаторка Програми DOBRE у громаді (2018 — 2020 роки) Богдана Беспалько.

У положенні громада одразу прописала, що автор має супроводжувати виконання проекту. Богдана Беспалько каже, що це було зроблено для того, щоб люди могли контролювати витрачання коштів. Щоб мешканці розуміли, що таке громадський бюджет, у громаді розповідали про нього у навчальних закладах та зняли навчальний відеоролик. Допомагали у впровадженні громадського бюджету молодіжна рада і місцева громадська організація «У ногу з часом».

Голосування відбувається в електронному форматі — це було одностайне рішення депутатів. Завдяки відмові від паперового голосування вдалося уникнути маніпуляцій, адже після авторизації система дозволяє віддати свій голос лише за один проект. За словами Богдани Беспалько, старшим людям, яким було складно голосувати, допомагала молодіжна рада та старости.

Якщо звітуєш, то довіряєш

Другим успішним механізмом Богдана Беспалько називає візуалізоване роз’яснення бюджету громади «Бюджет для громадян». Замість складної таблички люди наочно можуть побачити, звідки надходять кошти до бюджету і на що вони витрачаються. Найважливішим результатом є те, що, розуміючи, куди йдуть кошти, люди подають свої пропозиції. І їх громада бере до уваги під час формування бюджету на наступний рік.

«За сприяння Програми DOBRE і Центру Політичних Студій ми розробили буклети і презентували їх на бюджетних слуханнях. Запропонували людям подавати пропозиції до бюджету і люди повірили, адже реально бачили надходження, витрати. Почали подавати свої ідеї, розповідати про проблеми громади, які вони бачили зсередини. Ми зламали стереотип недовіри. Дуже важливо втілювати ці механізми, потрібно мати команду, відповідальну людину, яка втілюватиме ці механізми», — зауважує Богдана Беспалько.

Третій важливий механізм — моніторинг діяльності депутатів. Молоді активісти Молодіжної ради взялися перевірити відвідуваність депутатів на сесіях і опублікували матеріал, в якому назвали «прогульників» і «відмінників».

Коли активісти написали, що деякі депутати пропустили до 80 відсотків сесій, ті задумалися, що треба ходити на сесії, що вони вибрані людьми і несуть певну відповідальність. Публічність привела до ефективного прийняття рішень, адже кворуми тепер є, депутати почали системно звітувати. А якщо ти звітуєш — то ти відвертий. Це довіра. А коли вона є, легше працювати, менше конфліктів. Коли ти відкритий — людина до тебе приходить не з претензією, а з потребою. Звітування керівника і депутатів — дуже дієвий механізм.

Загалом у 2020 році громада провела майже 30 заходів для залучення громадськості — це 3,5 тисячі учасників (45 відсотків від населення громади). І хоч відвідувачі заходів можуть повторюватись, але для такої невеликої громади — це високий рівень участі мешканців у прийнятті рішень у громаді.

На переконання заступника сільського голови Андрія Гринішака, особливо важливо залучати людей до прийняття тих рішень, що є особливо резонансними та мають суспільну важливість. Наприклад, щоб прийняти рішення про те, кого висувати на посади старост, у громаді провели громадські слухання в кожному селі. Кандидатури старост погодили з мешканцями. Залучали людей до прийняття рішення щодо місця будівництва нового дитячого садочка.

«Секрет успіху нашої громади — у бажанні втілювати механізми залучення, які дають нам можливість чути людей та разом приймати правильні рішення в інтересах громади. Громадські слухання, бюджет для громадян, інші механізми — усе це показує людям, що їхня думка важлива, на неї зважають. Механізми залучення необхідні передусім для нас, місцевої влади. Ми не прийшли сюди робити те, що хочеться нам — ми працюємо для людей. Механізми залучення довели свою дієвість, тож наша громада планує надалі активно розвивати їх», — резюмував Андрій Гринішак.

Переконують результати

«Ключова перемога в тому, що влада перестала боятися громадськості. Механізми залучення вигідні як для влади, так і для мешканців, хоч в обох сторін є свої застереження. Головне, побачити в людях не проблему, а ресурс, і в першу чергу інтелектуальний ресурс. На досвіді ми побачили, що завдяки співпраці можливо налагодити діалог у громаді», — зазначила Анна Товстуха.

Відкритість влади та здатність залучати людей до прийняття рішень — дієвий механізм для налагодження довіри у громаді. Досвід громад-партнерів DOBRE показує, що нічого краще не переконує людей, ніж реальні результати спільної праці. Приміром, втілені в життя проекти. Бути відкритими і зрозумілими для людей — найкращий спосіб стати громаді справжньою командою.

Факт

Завдяки громадському бюджету в Дзвиняцькій громаді встановлювали спортивні та дитячі майданчики, вуличні тренажери, облаштовували відеонагляд та паркан у школах.

Ольга ТКАЧЕНКО, Український кризовий медіа-центр.

Петро МЕЛЬНИК.