Спроба через суд добитися справедливості закінчилася невдачею. Петушинський районний суд Володимирської області, в якій опозиціонер відбуває покарання, відхилив його позов про ви-знання незаконною постанови про взяття його на облік як екстреміста і терориста.

«Я сиджу в цій в’язниці і стою на обліку як екстреміст і терорист, бо у владі нашій перебувають не лише злодії та лицеміри, а ще й просто якісь патологічні брехуни, яким важливо всіх звинуватити в якихось жахливих речах.

Абсолютно волюнтаристським способом сказати: «Він — терорист», — цитують російські ЗМІ слова Олексія Навального, сказані ним під час судового засідання.

Водночас Роскомнагляд — федеральний орган виконавчої влади, який виконує функції цензури стосовно ЗМІ та Інтернету — зажадав від «Медузы», «Дождя», «Эхо Москвы» та інших російських видань видалити десятки публікацій на основі розслідувань Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального, зокрема про «палаци Путіна».

Напередодні виборів 2021 року російська влада визнала Фонд боротьби з коруп-цією (ФБК) терористичною організацією та організувала масштабне цькування і переслідування членів фонду. Так відреагувала влада на політику фонду у просуванні проекту «Розумне голосування».

Упродовж доби «Медуза» видалила 17 матеріалів, написаних у 2017—2021 роках за матеріалами розслідувань ФБК. Якщо проаналізувати ці публікації, то одразу стане очевидним, що екстремізмом там і не пахне. Це розслідування про нерухомість та майно високопоставлених російських чиновників, зокрема, керівника Роскосмосу Дмитра Рогозіна, помічника президента Росії Володимира Мединського, депутата Держдуми Леоніда Слуцького, прем’єр-міністра Михайла Мишустіна, заступника голови ради безпеки Дмитра Медведєва.

Серед видалених матеріалів — розслідування про резиденцію на Чорноморському узбережжі Кавказу, яку, за твердженням ФБК, побудували для президента Росії Володимира Путіна.

Генпрокуратура РФ вважає, що не можна розповсюджувати матеріали організації, діяльність якої заборонена згідно із законом про протидію екстремізму. Це і стало причиною для втручання Роскомнагляду.

Від «Эхо Москвы» вимагають видалити 34 повідомлення, «Дождя» — 6, «Свободных новостей» — 9.

Останні події в Росії навколо цензури ЗМІ і навішування ярликів на опозиціонерів стали ще однією ілюстрацією того, що в цій країні за десятиліття нічого не змінилося, тільки ярлики стають дедалі агресивнішими. У 1917-му воювали з «буржуями», а в 2022-му — з «екстремістами і терористами». Ярлик — грізна і перевірена часом зброя російської влади для боротьби з тими, хто думає інакше, бо не треба нічого пояснювати. Такі само ярлики вішають і на сусідні країни, які обрали свій шлях розвитку і відмовляються підтримувати імперську політику Кремля. Агресія і нетерпимість до іншої думки — це обличчя нинішньої російської влади.