Наприкінці минулого року понад сотня жителів села Розтоки звернулися до народного депутата України Максима Заремського із проханням на законодавчому рівні дозволити проводити непромислові руслорегулюючі роботи в гірській річці Черемош та посприяти в будівництві берегоукріплень. Така потреба визріла через часті підтоплення повенями домівок, господарських споруд, погребів, полів, руйнування доріг та мостів, які останніми десятиліттями трапляються в Карпатах дедалі частіше. Тут варто наголосити, що йдеться не про масовий видобуток корисних копалин із дна водойм, а саме про руслорегулюючі роботи — розчищення та збільшення пропускної спроможності русла, відведення річки від обійсть та інфраструктурних об’єктів.

Щоб прийняти зважене рішення, народний депутат України Максим Заремський спрямував запит до фахівців басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет. Що й дало привід для скликання робочої групи, яку очолив заступник начальника басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет Олександр Рошко. В обговоренні взяли участь депутати Усть-Путильської ТГ, громадськість, представники органів місцевого самоврядування з Івано-Франківщини та представницької гілки влади Вижниччини, фахівці дорожньої служби.

Руйнівна сила стихії

«Ми завчасно боїмося весни, коли почнуть танути сніги й у Черемоші підніметься рівень води. А що буде влітку, коли випадатимуть проливні дощі впродовж кількох днів? Що робити, коли посеред ночі вода вкотре наповнюватиме оселі? Коли врешті буде прийнято розумне рішення і річка перестане нам загрожувати?», — запитували горяни у членів робочої групи, які 12 січня взялися обстежувати дві небезпечні ділянки Черемошу в селі Розтоки.

Урочище Пісок. Під постійною загрозою затоплення тут перебуває півтора десятка господарств. Улітку 2020 року повінь істотно пошкодила (підмила) бетонну дамбу, утворивши прірви вздовж дорожнього полотна. Звісно, діри засипали. Та люди побоюються, що наступна повінь може вщент зруйнувати укріплення й затопити їхні будинки.

Розтоківчани кажуть, коли у 2008 році паводок завдав колосальних збитків Путильщині, річка зайняла обжиті ними території і стала небезпечною.

— Ось тут раніше були наші толоки, випасалася худоба, а тепер тече Черемош. Відтоді ми живемо в постійному страху. До того ж дамба пошкоджена. Потрібно відвести русло річки та укріпити берегову лінію, щоб запобігти можливому лиху, — вважають місцеві жителі.

Центр Розтоків, де Черемош часто виходить із берегів, намагаючись зайняти обжиті людьми території, теж під загрозою затоплення. Щоб запобігти нещастю, русло річки не завадить розчистити від піщано-гравійних намивів, а береги — укріпити габіонами.

Не проти цього й сусіди — керівники органів місцевого самоврядування Івано-Франківської області, бо річка не раз затоплювала й їхні підвідомчі території. Якщо раніше сторони не могли зійтися на спільному рішенні, то тепер твердо готові об’єднати зусилля і приборкати Черемош.

14 років полеміки: чи вдасться цього разу вирішити наболілі питання?

Минуло 14 років відколи у 2008-му паводок завдав чи не найбільшої за роки незалежності України шкоди Путильщині. Відтоді стихійні природні явища відбуваються мало не щоліта. А жителі Розтоків щоразу опиняються в епіцентрі лиха. Місцеве населення звикло щороку зустрічати різних представників робочих груп з на-
дією, що вже цього разу воно діждється реальних результатів.

І вже першим вагомим досягненням влади за останні два роки стали добудова мостів у Розтоках у рамках «Великого будівництва Президента України», а також прокладання якісних шляхів, ремонт та будівництво інших мостів на Путильщині. Цього року масштаби робіт зростуть. І дороги таки підуть у гори!

Та для запобігання наслідкам повеней цього недостатньо. Бо все-таки потрібно проводити руслорегулюючі роботи в місцях, де є реальна загроза населеним пунктам. А гравій має слугувати потребам громади для будівництва дамб, обслуговування місцевих доріг. Та це не має стати приводом для перетворення річок на піщані кар’єри. Адже через надмірні дії знову постане загроза пересихання русел чи навпаки підтоплень сіл, знищення риб та інших живих організмів. Не секрет, що, незважаючи на заборону видобувати піщано-гравійну суміш із річок, є непоодинокі факти браконьєрства. А це неприпустимо. Тому прийняття відповідних законодавчих дозволів водночас мусить передбачати й жорсткішу систему покарання осіб, що намагатимуться незаконно видобувати сировину з русел річок.

— Щоб прийняти правильне рішення, обов’язково хочу почути думку фахівців басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет. Маючи проект майбутніх робіт та його кошторисну вартість, буду міркувати над джерелами фінансування необхідних заходів. Також потрібно надати законний дозвіл на розчистку русел гірських річок у місцях, де є реальна загроза підтоплення територій. Тоді громади отримають можливість покращити стан комунальних доріг. Та наголошу: промисловий (масовий) видобуток піску і гравію з гірських річок має залишитися під суворим табу. Водночас доведеться контролювати обсяги видобутку піщано-гравійної суміші, аби не нашкодити природі. Свою пильність у цій справі мають проявляти й самі горяни», — прокоментував Максим Заремський.

Свої дії аргументував і заступник начальника басейнового управління водних ресурсів річок Прут і Сірет Олександр Рошко. Він зауважив, що робоча група в Розтоках працює за ініціативи народного депутата України Максима Заремського, спираючись на звернення громадян, підкріплені сотнею підписів. Ідеться про урочище Пісок села Розтоки, де потрібно запобігти підмиванню дамби вздовж автомобільної дороги Р-62 «Криворівня—Чернівці». Ще одна небезпечна ділянка є в центрі села. Після обстеження місцевості спільно із представниками сусідньої області будуть надані відповідні пропозиції, а відповідні фахівці візьмуться за виготовлення проектно-кошторисної документації щодо руслорегулюючих та берегоукріплювальних робіт у цій місцевості. Також Держагентство водних ресурсів України готує на розгляд депутатів Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Водного кодексу України в частині надання дозволу на видобуток піску та гравію з русел гірських річок.

Прес-служба народного депутата України Максима Заремського.

Фото надано прес-службою народного депутата.