Леонід Івашов, генерал-полковник у відставці, голова Загальноросійських офіцерських зборів виступив проти війни з Україною і закликав Володимира Путіна піти у відставку з посади президента РФ.
Він очолює Академію геополітичних наук та Міжнародний центр геополітичного аналізу, доктор історичних наук, професор кафедри теорії і історії міжнародних відносин Московського державного інституту міжнародних відносин. У 1992—1996 роках — секретар Ради міністрів оборони країн СНД, у 1996—2001 роках — начальник головного управління міжнародного військового співробітництва міністерства оборони РФ. Його предок — ротмістр Василь Івашов — був декабристом, якого царський уряд відправив у заслання до Сибіру.
Звернення генерала з’явилося на сайті Загальноросійських офіцерських зборів — це незалежна від владних чиновників громадська організація, яка з 2003 року об’єднує ветеранів і діючих військових, співробітників правоохоронних та силових структур.
«Спроби через ультиматум і загрози застосування сили змусити «полюбити» РФ та її керівництво безглузді та вкрай небезпечні. Застосування військової сили проти України, по-перше, поставить під сумнів існування самої
Росії як держави; по-друге, назавжди зробить росіян і українців смертельними ворогами; по-третє, будуть з одного та іншого боку тисячі (десятки тисяч) загиблих молодих, здорових хлопців. Що, безумовно, позначиться на майбутній демографічній ситуації», — вважає генерал-полковник Леонід Івашов.
На його думку, нинішнє керівництво Росії не здатне вивести країну із системної кризи, що може призвести до повстання народу та зміни влади в країні. За підтримки олігархату, корумпованого чиновництва, підгодованих ЗМІ та силовиків вирішили активізувати політичну лінію на остаточну руйнацію російської державності та винищення корінного населення країни.
«Раніше Росія (СРСР) вела вимушені (справедливі) війни, і, як правило, коли іншого виходу не залишалося, коли життєво важливі інтереси держави та суспільства опинялися під загрозою. А що сьогодні загрожує існуванню самої Росії і чи є такі загрози?» — запитує росіян Леонід Івашов і називає головну загрозу — це деградація в країні, яка носить системний характер, а в будь-якій складній системі руйнування одного з елементів може призвести до обвалу всієї системи. Це, на його погляд, головна загроза Російської Федерації. І за допомогою війни влада хоче далі утриматися на плаву та зберегти награбовані в народу багатства.
За його експертною оцінкою, зовнішні загрози не є критичними, зберігається стратегічна стабільність, угруповання сил НАТО не нарощуються, загрозливої активності не виявляють. Нагнітання ситуації навколо України має насамперед штучний, корисливий характер для деяких внутрішніх сил, РФ зокрема.
Для того щоб Україна залишалася дружнім сусідом для Росії, необхідно було для неї продемонструвати привабливість російської моделі держави та системної влади. Але РФ такою не стала, її модель розвитку та зовнішньополітичний механізм міжнародного співробітництва відштовхують майже всіх сусідів, і не лише.
«Від президента РФ ми, офіцери Росії, вимагаємо відмовитися від злочинної політики провокування війни, в якій РФ опиниться сама проти об’єднаних сил Заходу, створити умови для реалізації на практиці ст. 3 Конституції РФ і піти у відставку», — наголошує генерал-полковник Леонід Івашов.
Довідково
Леонід Івашов народився 1943 року в Киргизькій РСР. Російський військовий та громадський діяч. Закінчив Ташкентське вище загальновійськове училище. Пройшов шлях від командира розвідвзводу у Прикарпатському військовому окрузі до заступника командира полку Таманської дивізії. На його формування великий вплив мала служба в серпні 1968-го у Празі у складі радянського військового контингенту, після якої він відмовився отримувати посвідчення учасника бойових дій.
Служив у центральному апараті міністерства оборони СРСР — начальником секретаріату цього міністерства, коли його очолювали маршали Дмитро Устінов та Сергій Соколов.
Він був противником розширення НАТО на схід. У 2002 році заснував та очолив Військово-державний союз Росії. Член експертної ради та постійний автор міжнародного аналітичного журналу «Геополітика».
Фото з відкритих джерел.
