Директор департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації Сергій Натрус (другий ліворуч), т.в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець (другий праворуч) та голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики і природокористування Олег Бондаренко (перший праворуч) під час відвідання сміттєперевантажувальної станції із сортувальним обладнанням.

Фото прес-служби Донецької ОДА.

Ознайомлення з перебігом будівництва сміттєперевантажувальної станції із сортувальним обладнанням у місті Бахмуті, запуск робочої лінії в регіональному насіннєво-селекційному центрі в місті Лимані та відвідання садиби Бантиша і регіонального ландшафтного парку «Краматорський» увійшли до програми перебування в Донецькій області т.в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця та голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики і природокористування Олега Бондаренка.

У перспективі — переробка та сортування 90 відсотків твердих побутових відходів

Керівник Міндовкілля та голова профільного комітету Верховної Ради України побували на сміттєперевантажувальній станції із сортувальним обладнанням, що зводиться в Бахмуті в рамках національної програми «Велике будівництво». Після її запуску буде створено 39 нових робочих місць із перспективою їх збільшення.

Директор департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації Сергій Натрус повідомив, що екологічною програмою, яка реалізується на Донеччині, передбачено створення до 2030 року умов для збору, сортування та переробки 90 відсотків твердих побутових відходів.

«Сортувальна станція в Бахмуті є пілотним проектом та частиною обласного комплексу поводження з відходами. Вона дасть змогу сортувати до 60 тисяч тонн сміття на рік та відбирати з відходів пластик, скло, метал та інші матеріали, які можуть бути перероблені та реалізовані. У перспективі такі станції з’являться по всій області, а на чотири регіональні полігони твердих побутових відходів потраплятиме не більш як 10 відсотків побутових відходів», — зазначив Сергій Натрус.

Т.в.о. міністра високо оцінив напрацювання в реалізації екологічних програм і наголосив, що після завершення будівництва всій країні буде показано приклад того, як має розвиватись система управління відходами. «Такі об’єкти, як сміттєперевантажувальна станція в Бахмуті, повинні масштабуватись по всій країні, до того ж у геометричній прогресії», — наголосив Руслан Стрілець.

Голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зазначив особливу важливість того, що новозбудований комплекс у Бахмуті здійснюватиме механічне сортування побутових відходів і, зокрема, відокремлюватиме продукти із вторинної сировини — паперу, полімерів, скла та металу, зменшуючи тим самим обсяг відходів, що зазвичай потрапляли для захоронення на полігон.

«Це один із тих заходів, які потрібно впроваджувати на місцевому рівні для вирішення питання управління та зменшення накопичення відходів, — підкреслив Олег Бондаренко. Звичайно, вирішення таких важливих питань потребує комплексного підходу та значних інвестицій не тільки від держави, а й від приватних інвесторів.

За три роки відновлять 1200 гектарів лісів

У Лимані міністр та голова комітету ознайомилися із запуском робочої лінії в регіональному насіннєво-селекційному центрі. Цей об’єкт зведено в рамках національної програми «Велике будівництво» лише за вісім місяців. Голова Донецької обласної державної адміністрації Павло Кириленко повідомив, що збудований у Лимані центр є другим в Україні. «Згідно із прогнозними підрахунками, насіннєво-селекційний центр у Лимані дасть змогу за три роки відновити 1200 гектарів лісів. Підхід до створення центру полягає не лише в переході від ручної праці до автоматизації, а й у тому, що сучасні шведські технології дадуть можливість вирощувати до 95 відсотків саджанців. Також це і створення нових робочих місць, у перспективі — збільшення обсягів виготовлення деревини та розвиток економіки області», — зазначив керівник області.

Як наголосив Руслан Стрілець, будівництво цього центру свідчить про застосування вже зараз системного підходу до покращення екологічного стану в країні.

Голова парламентського комітету Олег Бондаренко зауважив, що цієї осені в рамках реалізації екоініціативи «Зелена країна» висаджено понад 58 мільйонів дерев — це на 40 відсотків більше, ніж планувалось. Інновації, що впроваджуються не тільки на Донеччині, а й в інших регіонах, дадуть змогу, за його словами, збільшити кількість саджанців та сприятимуть подальшій реалізації програми «Зелена країна», яка передбачає висадження мільярда дерев за три роки та збільшення площі лісів на мільйон гектарів за 10 років. «Збереження та відтворення лісів — це один із топ—пріоритетів діяльності Комітету з питань екологічної політики та природокористування», — підкреслив Олег Бондаренко.

Історична садиба стане ще одним «туристичним магнітом» краю

Історична споруда — садиба Бантиша, якій понад 130 років, та регіональний ландшафтний парк «Краматорський» стали окремою локацією на маршруті керівника Міндовкілля та голови парламентського комітету. Парк «Краматорський» як об’єкт туризму три роки тому прийняв лише 130 відвідувачів за рік. У 2021-му число відвідувачів парку зросло вже до 18 тисяч. Після відновлення садиби Бантиша тут запрацює одна з головних принад парку — електронний Музей природи, який перетворить парк на привабливе місце для туристів із різних регіонів України.

Історична споруда — садиба Бантиша, якій понад 130 років.

Також на території ландшафтного парку в рамках національної програми «Велике будівництво» зводиться реабілітаційний центр для диких птахів, де буде створено комфортні умови для їх лікування та адаптації. Хворих особин привозитимуть сюди на реабілітацію з усієї України. Руслан Стрілець високо оцінив проведену роботу на місці історичної будівлі та в регіональному ландшафтному парку.

Театралізована презентація відновленої садиби та планів її розвитку стала підтвердженням того, що надалі це місце буде «туристичним магнітом», який підвищить інтерес гостей до екологічних маршрутів краю. 

«Упродовж 2021 року території природно-заповідного фонду України було розширено на 35,5 тисячі гектарів, — зауважив Олег Бондаренко. — Розширення та розвиток природно-заповідного фонду України має бути одним з основних пріоритетів екологічної політики країни, адже такий механізм є найбільш ефективним у процесі охорони природних екосистем, унікальних природних територій, ландшафтів та рідкісних видів рослин і тварин».

Донецька область.

Фото автора.