Олександр Корнієнко.
Яким має бути український парламент майбутнього? Відповідь на це питання шукали учасники інтерактивної панельної дискусії «Парламент ДІЄ: цифрове майбутнє та інновації в роботі Верховної Ради України». Про діджиталізацію законодавчого органу влади говорили через призму старту Програми USAID, яка фінансується агенцією США з міжнародного розвитку, «РАДА: наступне покоління».
Народні депутати, представники апарату Верховної Ради та донорських організацій, які підтримують розвиток українського парламентаризму, ділилися думками з приводу того, що потрібно зробити, щоб парламент став сильнішим та ефективнішим, а також зручним для тих, хто в ньому працює та хто з ним взаємодіє.
У попередньому випуску «Голос України» вже писав про те, якою бачить цифрову трансформацію парламенту Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко. У своєму виступі він також акцентував на можливому запровадженні дистанційного голосування законодавців. Спираючись на світовий парламентський досвід, де відповідна процедура реалізується різними способами ідентифікації, він припустив, що всі перепони щодо схвалення дистанційного голосування в нашій країні «знаходяться в площині політичній, а не технічній». «Тому далі в нас, як політиків, завдання — спробувати домовитися, — сказав О. Корнієнко. — На жаль, є політичні сили, які будуть категорично проти. Із різних причин. Але ми спробуємо цей процес інтенсифікувати, почати обговорювати конкретні можливості, конкретні тексти. Звичайно, треба врахувати всі застереження. Це не має бути щоденним режимом роботи. Але на випадок надзвичайних ситуацій, пандемії, введення певних надзвичайних станів тощо цей інструмент в українського парламенту точно має бути».
Іще один вимір змін — це парламент ззовні, зауважив Перший заступник глави законодавчого органу влади. За його словами, те, що відбувається всередині — хвилює тільки народних депутатів та працівників апарату Верховної Ради. А от зовнішнє обличчя щодня видно сотням тисяч людей. Нині, до речі, офіційний сайт Верховної Ради — один зі найбільш відвідуваних парламентських сайтів у світі. Утім, виборці отримують інформацію й через інші парламентські медіа. І це завжди виклик, переконаний О. Корнієнко, тому що медійне обличчя Верховної Ради має встигати за часом і відповідати його вимогам. «У нас досі немає повноцінного застосунку для телефону, який би з одного боку відображав зміст сайту, з іншого — мав би переваги аплікейшинів, які важко реалізувати на самому сайті, — зауважив він. — Як кожен додаток, наш буде набагато краще інтегрований з іншим вмістом телефону — з календарями, іншим софтом (забезпеченням). І ми з вами розуміємо, що це не просто якась блаж. Це давно вже мають всі супермаркети з їхніми бонусними системами, інформаційні агенції — та будь-яку сферу візьміть. У державних органів із цим поки що погано». Водночас, продовжується робота і над повним перезавантаженням і ребрендингом сайту. А відтак — кропітка робота з діджиталізації процесів усередині Верховної Ради триває, резюмував О. Корнієнко.
Керівник апарату Верховної Ради Вячеслав Штучний подякував партнерам за те, що вони вже протягом тривалого часу допомагають впроваджувати інновації в діяльності апарату. «Ми працюємо над діджиталізацією, над всіма процесами, щоб полегшити роботу народним депутатам, помічникам народних депутатів, працівникам апарату й виборцям, — наголосив він. — Для того, щоб парламент був відкритим, а інформація доступною. Із початком пандемії ми швидко відреагували і перейшли на роботу, яка дозволяє працювати дистанційно комітетам, нині працюємо над онлайн-голосуванням. Це досвід парламентів світу, як відповідь на ситуацію, що склалася».
Утім, основне питання, яке виникає під час впровадження нових додатків — це кібербезпека, вважає В. Штучний. Він нагадав, що кілька тижнів тому сталася нова кібератака, яка паралізувала роботу багатьох сайтів державних органів влади. Очільник апарату зазначив, що кожен ранок і вечір тоді починались із запитання керівнику відповідного управління «Як справи?» і відповіді «Ми відбиваємося». «Ми не маємо права на помилку в цьому напрямку, тому що це — Верховна Рада, це — вищий законодавчий орган країни. Тут повинно все працювати чітко», — наголосив В. Штучний. Він також розповів, що нині в апараті Верховної Ради працюють над оновленням системи допуску до приміщень. А саме — над запровадженням програми розпізнавання обличчя. Це дозволить полегшити пропуск — не доведеться показувати посвідчення.
«Говоримо також про доступ та рівні можливості для маломобільних груп населення, — наголосив В. Штучний. — У нас є багато питань, які ми хочемо впровадити в життя. Ми не повинні жити тим, що було вчора, маємо жити тим, що буде завтра».
Заступник голови комітету, голова підкомітету цифрової та смарт-інфраструктури, електронних комунікацій, кібербезпеки та кіберзахисту Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко акцентував увагу на тому, що запит на цифровізацію парламенту виходить насамперед від суспільства. «Суспільство стає більш цифровообізнаним і воно хоче мати більш мультимедійний парламент, — сказав він. — Воно не хоче просто дивитися телеканал «РАДА», а хоче заходити на цифрові платформи і бачити, як проходить обговорення якогось законопроекту. Цифрова трансформація, яку ми вже давно запустили в країні, зробила свій відбиток на суспільстві. Тому думаю, що ми маємо змінити повністю весь принцип роботи цифрової платформи «РАДА» для того, щоб вона ставала більш мультимедійною з точки зору саме комунікації парламентарія та суспільства, виборця і парламенту».
Спираючись на власний досвід, народний депутат каже, що нині виборець хоче бачити виступи депутата, за якого він голосував. За сучасних умов це не дуже вже й складно зробити, запевнив О. Федієнко. За його словами, тепер парламентарії користуються фактично двома цифровими майданчиками — це офіційний сайт Верховної Ради та Фейсбук. «У Фейсбуці в нас зараз і приймальня депутата, і обговорення законопроектів, і багато інших комунікацій ведеться, — каже народний обранець. — Відбувається розгалуження інформації і це ускладнює її пошук. Тому я б дуже хотів, щоб колись з’явився інструмент, який дозволить кожному громадянину створити для себе цілісну картинку роботи того чи іншого народного депутата».
Під час дискусії О. Федієнко також пояснив необхідність оновлення в парламенті цифрової системи «РАДА». Мовляв, розробник системи вже припинив офіційно її підтримку. «Нині це фактично міна уповільненої дії і в разі руйнації цієї цифрової системи Рада зупиниться», — сказав народний депутат. За його словами, якщо це станеться, не існуватиме іншого технологічного механізму голосування, окрім підняття руки й лічильної комісії. Саме тому оновлення системи вже найближчим часом не уникнути.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
