Після Нового року ціни на продукти і далі зростатимуть через різке здорожчання енергоносіїв, інфляційні процеси та відповідні тенденції на світових ринках. А вони вже сигналізують, що саме ці чинники призведуть до зростання цін на продовольство у 2022 році якнайменше на 20—30 відсотків.

Продукти та енергоносії

Треба зазначити, що ціни на продукти пішли вгору не лише в Україні, здорожчання, передусім газу, торкнулося всіх країн Європи. Енергоносії стали предметом відвертого шантажу та навіть гібридної війни. Тому ми теж є заручниками цієї ситуації. Але для українців проблема є гострішою через нижчі статки, а звідси — купівельну спроможність.

А у разі найгіршого сценарію виробники змушені будуть істотно підняти відпускні ціни, що автоматично призведе до зростання вартості продуктів у роздрібній торгівлі на 50—80 відсотків.

Чи врятує ситуацію запропоноване урядом держрегулювання на ціни соціального пакета продуктів? Питання доволі складне. Якщо регуляторні інструменти будуть половинчастими, або ж несвоєчасними, продовольчі товари зникатимуть із продажу один за одним, бо виробництва зупинятимуться. Інший негативний чинник — можливе погіршення якості продуктів, на які розповсюдиться держрегулювання.

Уже зазначала, що є нагальна потреба у негайному створенні міжгалузевого антикризового центру і для переговорів з постачальниками енергоносіїв, і для діалогу з харчовою промисловістю. Навіть у випадку можливого робочого конфлікту з МВФ, найперше, що потрібно врегулювати — це встановити гранично допустимі ціни на газ та електроенергію для харчової промисловості, щоб останні не стали «кілерами» сільгоспіндустрії.

Крім того, зростання споживчої вартості продуктів, непідйомні ціни на енергоносії можуть спровокувати галопуючу інфляцію, яка вдарить і по пересічних українцях, і по держбюджету загалом. Якщо ж їх не вдасться загнуздати, ми точно отримаємо інфляцію у 10 відсотків. Тому фінансисти вже передбачають можливе просідання гривні до 30—32 за долар нинішнього року.
Іншим ризиком майбутнього сільськогосподарського сезону є здорожчання та дефіцит добрив. Через дорогий газ мінеральні добрива вже підскочили на 35 відсотків. І є загроза, що аграрії будуть спроможні придбати лише третину від необхідного обсягу добрив.

Це все при тому, що наші аграрії у 2021 році зібрали рекордний врожай зернових та зернобобових у 106 мільйонів тонн. І вже експортовано 30,7 мільйона тонн, що на 5,6 мільйона тонн більше, ніж торік.

Чому?..

Журналісти різних видань цікавляться у мене здорожчанням цін на овочі борщового набору.

На тлі зростання цін на газ та електроенергію, а з ними й істотного підвищення цін на великий перелік продуктів, зростає зацікавленість споживачів до вживання овочів, які ми звикли називати борщовим набором і які належать до продуктів групи здорового харчування. Це при тому, що площі під овочевими культурами в Україні є невеликими порівняно із зерновими. Коригують ринок овочів не тільки скорочення посівних площ до 3—5 відсотків щорічно, а й кліматичні чинники, які змушують борщовий набір поступово мігрувати з південних областей у центральні та західні.

Також однією з причин є зменшення рентабельності овочівництва, в той час як прибутковість зернових з гектара чи олійних вже наблизилася до прибутковості продуктів борщового набору.

Саме ці компоненти, плюс погодні чинники, а також вибір виробників на користь зростання товарної якості овочів, використання якісного та дорожчого насіння, а ще дефіцит робочої сили і потужностей для зберігання є ключовими складовими зростання цін. Додайте ще логістичні витрати, вартість пального, яка теж стрімко йде догори, маржу ритейлу в торгівлі, і отримаєте пояснення, чому овочі дорожчають.

Причому, така тенденція триватиме. І не лише через зростання газу та електроенергії. Вартість бензину А-95 за минулий рік зросла на 22 відсотки — до 30,47 гривні за літр, а ще додайте зростання цін за оренду приміщень та збільшення окладів працівникам.

Тим більше, що інші продукти, більше залежні від газу, який продають промисловості по 56 тисяч гривень за 1 000 кубометрів, чи електроенергії, яка зросла удвічі, демонструють стрімкий стрибок цін. А ми вже знаємо, що збільшення цифр на одних цінниках у супермаркетах автоматично підтягує ціни на інших. Це економіко-психологічний чинник. При цьому, як свідчить аналіз ринку, левову частку маржі великі торговельні мережі отримують саме з продажу овочів та фруктів. І найбільше заробляють в овочевих відділах на бананах!

Лише картопля у виручці торгівлі не перевищує 6—8 відсотків. До речі, торік ми спостерігали збільшення її врожаю на 1,4 відсотка — до 21,1 мільйона тонн, причому, 98 відсотків виробництва картоплі — це домашні господарства.

Тим часом, часник, буряк, цибуля, морква, капуста чудово продаються. Насамперед морква, ціни на яку лише з грудня зросли на 19 відсотків і продовжують йти вгору в перші тижні нового року — до 8—12 гривень за кілограм. Це зумовлено передусім скороченням кількості моркви на ринку, адже запаси з необладнаних сховищ уже продано. Проти аналогічного періоду минулого року морква вже зросла у ціні у 2,2 раза.

Подібна ситуація і з усім набором борщових овочів, ціни на які на початок 2022 року згідно з офіційною інформацією зросли на 54,1 відсотка.

Так, з грудня середня ціна картоплі зросла на 2,23 гривні за кілограм — до 13,6 гривні, цибуля подорожчала на 3,4 гривні за кілограм — до 14 гривень. Капуста підскочила у ціні на 6,13 гривні за кілограм — до 15,5 гривні.

Щодо моркви, її середня ціна наразі становить 11,55 гривні за кілограм, що дорожче на 3,7 гривні від ціни овоча місяць тому. За минулий місяць подорожчав і буряк на 2,28 гривні за кілограм, і тепер його середня ціна становить 15,07 гривні.

Картопля зросла у ціні на гривню — до 13,6 гривні за кілограм. Цибуля здорожчала до 14 гривень за кілограм. Кілограм білої коштує понад 27 гривень, а синьої — майже 25.

Як уже зазначала, оптові ціни на моркву зросли вдвічі, на цибулю — у 2,5 раза, на капусту та буряк — утричі. Середня роздрібна ціна часнику наприкінці 2021 року в торговельних мережах досягла 105 гривень за кілограм, отож у грудні проти листопада він подорожчав на 10 відсотків.

Тобто аграрії вже прораховують майбутні інвестиції у якісний посадковий матеріал, добрива, ціни на які підтягує вартість енергоносіїв, та на захист від форс-мажорів і шкідників.

Ще однією причиною намагання фермерів правити вищу ціну за овочі є відтік обігових коштів на купівлю землі.

Є загроза зупинки теплиць

Але хороший борщ не приготуєш без томатів, болгарського перцю та зелені. А це теплична продукція із 100-відсотковою залежністю від енергоносіїв. І це світовий тренд, адже ціни на газ зросли всюди — і у нас, і у Туреччині, Польщі, Єгипті, Ізраїлі чи Марокко. Основним експортером тепличної продукції є Туреччина — 86 відсотків нашого імпорту.

Уже нині болгарський перець — і жовтий, і червоний — здорожчав майже до 90 гривень за кілограм, тобто на 7 гривень, проти останнього місяця 2021 року. Помідори вийшли на показник у 45 гривень, причому, популярні рожеві перетнули межу у 80 гривень.

Через здорожчання газу є загроза, що Україна може повністю втратити тепличну галузь. Станом на сьогодні, вже 30 відсотків тепличників зупинили роботу. А тепличні технології, на відміну від молокозаводів, на паузу не поставиш.

У собівартості продукції тепличних господарств частка енергоресурсів становить 50—60 відсотків, тому через газові тарифи ціна на українські овочі та зелень стає абсолютно неконкурентною порівняно з імпортною продукцією. Річ у тім, що у країнах ЄС, Ізраїлі та Туреччині держава компенсує виробникам частину вартості енергоносіїв, чого, на жаль, немає в Україні. При цьому, слід зазначити, що тепличні господарства згортаються і у Туреччині, і у Нідерландах, а не лише в Україні.

На сьогодні ціни на тепличну продукцію такі. Томати тепличні — 47—48 гривень за кілограм, томат тепличний рожевий — 60—65, томат чері — 43—45 гривень. Це оптові ціни.

Роздрібна ціна на томати така: томати тепличні — 53—58 гривень за кілограм, томат тепличний рожевий — 72—80, томат чері — 60—65 гривень.

Тобто за останні 2,5 місяця тепличні томати здорожчали у 2—3 рази. А у поточний зимовий та наступний весняний періоди ціни на тепличні овочі в Україні мають тенденції до різкого зростання. Ціновий стрибок може бути таким відчутним, що для великої частини українських споживачів свіжі помідори, огірки та перець у цей період будуть практично недоступні.

Ціни на м’ясо теж кусатимуться

Але який борщ без м’яса? А його вартість теж помітно зростає в ціні й у багатьох родин вже підриває сімейні бюджети.

З грудня картина на ринку така: споживча ціна на свинину становила 123,75 гривні за кілограм, тобто підвищилася на 6,8 відсотка порівняно з відповідним періодом 2020 року. В аналізованому періоді споживча ціна на сало збільшилася на 19,8 відсотка, порівняно з відповідним періодом 2020 року, і становила 90,24 гривні.

Варто зауважити, що впродовж 2021 року споживчі ціни на свинину зазнали найменших змін. Найбільше в цей період зросли ціни на м’ясо птиці.

Але скорочення маточного поголів’я свиней втричі не дає підстав драматизувати щодо підвищення цін на неї. На мою думку, зростання вартості свинини не буде критичним. Наведу такі аргументи. Так, поголів’я основних свиноматок за останні 30 років — з січня 1991 року по січень 2021 року справді скоротилося утричі. При цьому загальне поголів’я свиней в Україні за цей же період теж скоротилося у 3,3 раза, а виробництво свинини — у 2,2 раза. Однак, слід відмітити, що у структурі загального поголів’я свиней частка основних свиноматок зросла від 5,6 у 1991 році до 6,1 відсотка. Крім того, станом на 1 січня 2021 року їх кількість збільшилася на 2,4 відсотка порівняно з відповідним періодом 2020 року і становила 359 тисяч голів.

Відчутне зростання цін на свинину спостерігається, зазвичай, на новорічні та великодні свята, а також на межі літнього й осіннього сезонів. Високі ціни на свинину в усіх ланках продовольчого ланцюга в Україні насамперед залежать від фактичної собівартості живих товарних свиней і узгодженості відносин між учасниками ринку м’яса свиней. Таку ситуацію зумовлює низка чинників. З одного боку, це інфляційні процеси, а з іншого —різке, більш як наполовину, зростання цін на зернові культури та епідемія африканської чуми свиней.

Водночас обмежена купівельна спроможність українців посилила напруженість конкуренції між свининою та курятиною, що призвело до переваги останньої.

Накладаються тенденції світового ринку м’яса

Необхідно наголосити, що цінова ситуація, що склалася на ринку м’яса України, фактично віддзеркалює стан цін на світовому ринку. Зокрема, зростання цін на м’ясо птиці та яловичину є загальносвітовою тенденцією. На відміну від цього, ціни на свинину зменшилися через тривале зниження закупівель до Китаю і скорочення внутрішнього попиту в Європі за незначного збільшення пропозиції свиней, придатних до забою.

Крім того, згідно з інформацією Держмитслужби імпорт свинини Україною зріс на 45 відсотків. У 2021 році Україна імпортувала 40,6 тисячі тонн свинини, тоді як у 2020 році — 22,3 тисячі тонн. У грошовому вимірюванні імпорт свинини за рік зріс на 36,1 відсотка — до 74,1 мільйона доларів.

У 2021 році свинину ввозили переважно з Данії, Польщі та Нідерландів. Експорт української свинини протягом 2021 року становив 3,8 тисячі тонн.

Зросла у ціні й яловичина — на 3—5 відсотків. Фахівці сектору стверджують, що для виробництва яловичини слід запровадити нульове мито під час ввезення та вивезення великої та малої рогатої худоби, за винятком телят вагою до 300 кілограмів. Для них варто встановити 10 відсотків вивізного мита. Відповідний законопроект наразі підготував КМУ, і він скоро буде переданий Верховній Раді. Тваринники переконані, що імпортне мито треба негайно прибрати, а також ввести спецрежим доданої вартості, знизивши ставку ПДВ до 7 відсотків з діючих 20. І цю схему необхідно застосувати на всіх етапах виробництва — від ферми до прилавку. Це дозволить виробникам акумулювати додаткові фінансові ресурси для розвитку, а споживач у кінці ланцюжка отримає зниження ціни.

В очікуванні закону про торгівлю

Сподіваються всі сільгоспвиробники і на приведення до порядку супермаркетів та магазинів, що зловживають на вхідних цінах. Прибрати це може закон про торгівлю, який зупинить грабунок сільгоспвиробників і затримки з розрахунками.

Невтішні новини і для тих, хто через економічні негаразди замінює у каструлі борщу свинину курятиною, вона у роздріб, попри намагання уряду зафіксувати ціни, теж вже зросла на 30 відсотків. Як і хліб, що вже виходить на вартість 40—50 гривень за буханець.

Ну і, звичайно, яка тарілка борщу може бути без ложки сметани, а молочна галузь, на тлі здорожчання енергоносіїв, теж переживає непростий період. Низка підприємств скорочує обсяги виробництва, деякі молокозаводи вже заявляють про швидку зупинку. А сметана від цього на прилавках магазинів уже зросла в ціні у середньому на 13,8 відсотка.

Ну, а для тих, хто за старою традицією полюбляє затовкти борщ салом із часником, теж мало втішної інформації. На українських базарах сало здорожчало до 180—200 гривень за кілограм, а «генеральське» подекуди вже продають по 350 гривень.

І ще раз доводиться наголошувати, що ціни на продукти в Україні вже вищі, ніж у Європі, за значно більших зарплатах там. Поляки, наприклад, витрачають на продукти 12 відсотків сімейного бюджету, а українці — до 50 відсотків. Це при тому, що ПДВ на продукти там не перевищує 5 відсотків, проти наших 20. Понад те, на тлі здорожчання енергоносіїв та пандемії, з другого півріччя 2022 року в ЄС збираються скасувати ПДВ на харчі. Також не варто забувати, що сільське господарство в країнах ЄС ще й дотується державою на 60 відсотків, а наші сільгоспвиробники, на жаль, жодних дотацій не отримують.


Ануш БАЛЯН, віце-президент НААН, академік, доктор економічних наук.