Про це інформує Офіційний портал Києва. За його даними, цьогоріч із бюджету міста виділено 11 млн грн на початок оновлення цієї системи оповіщення. Зокрема, планується перехід від аналогової моделі оповіщення до цифрової, що є «більш релевантною з огляду на вимоги часу і технологій».

Мовляв, концепт та відповідний проект нової системи міські спеціалісти розробили ще минулого року. Аналогів в Україні немає. За приклад брали системи, що працюють у Польщі, Нідерландах, Німеччині та США. Як зазначив чиновник, в умовах ризику подальшої зовнішньої агресії та небезпеки зовнішнього конфлікту місцева влада змушена діяти рішуче для захисту Києва та його мешканців. «Насамперед ідеться про те, щоб усі ланки цивільного захисту міста працювали швидко і дієво», — наголосив Пантелеєв. За його словами, система оповіщення є гарантією чіткої координації дій у разі надзвичайної події з урахуванням масштабу та причини. А ось коли запрацює оновлена система на тлі майже щоденних прогнозів та повідомлень з різних джерел про плани Путіна «дійти до Києва», у КМДА чомусь не конкретизують.

Проте Пантелеєв каже про оновлення інструкцій для різних груп та категорій щодо порядку дій у разі надзвичайної ситуації та інструкції стосовно того, на які канали комунікації звертати увагу і як діяти після сигналу тривоги.

А щодо споруд цивільного захисту в КМДА переконують, що за останні сім років кількість укриттів на випадок надзвичайної ситуації в столиці збільшили втричі. І радять подивитися їх на мапі, що є на Офіційному порталі Києва. Пройшла за посиланням і, чесно кажучи, не одразу зрозуміла, як нею користуватися. У разі «надзвичайної ситуації», тим паче за відсутності електрики та Інтернету, скористатися такою підказкою буде неможливо. А на житлових будинках, принаймні Солом’янського району, через який пролягає мій маршрут на роботу, жодного вказівника з надписом «Укриття», як це було, скажімо, у 2015-му, не бачила. Хоча за цей час у старому районі столиці серед «сталінок» і «хрущовок» (у яких, до речі, були передбачені підвальні приміщення для укриття, але нині їх використовують «не за призначенням» здебільшого напівлегальні хостели), побудували кілька сучасних багатоповерхових житлових комплексів... Куди ховатися в разі НП великій кількості людей з цього масиву (у конкретному випадку маю на увазі мешканців ЖК «Малахіт» по вул. Богданівській, 7-А і прилеглих будинків «старого» житлофонду), залишається загадкою. Адже на мапі «укриттів та підвалів» КМДА в тому мікрорайоні значиться лише один відповідний об’єкт по вул. Богданівській, 24.

Звичайно, у новобудові такого класу має бути підземний паркінг, який, за інформацією департаменту муніципальної безпеки КМДА, зараховується до фонду захисних споруд цивільного захисту, як і підземні переходи. Але паркінг на мапі не значиться. А підземних переходів навколо немає. Щоправда, є станція метро «Вокзальна» — приблизно за 15 хвилин ходу. Адже саме метро київський міський голова Віталій Кличко назвав «головним бомбосховищем» міста... Проте, враховуючи пасажиропотік столичного залізничного вокзалу, сподіватися, що та станція в разі потреби стане гумовою, не варто.

До речі, раніше пан Пантелеєв звертав увагу на те, що «в мирний час споруди подвійного використання можуть використовуватися для господарської діяльності, а в разі виникнення надзвичайної ситуації балансоутримувачі та керівники закладів повинні відчинити двері та надати захист населенню». Цікаво, а вони про це знають? І чи пустять? Бо на тій мапі КМДА такі споруди «подвійного використання» теж не позначені.

У пошуках офіційної інформації від місцевої влади, як же все-таки діяти і куди йти, почувши звуки сирени чи то оновленої, чи старої, на сайті КМДА виявила інструкцію «Про укриття населення м. Києва та порядок оповіщення під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру». А в ній — рекомендації киянам, що треба робити «під час виявлення підвального (або іншого) приміщення біля їхнього помешкання, яке придатне для укриття у разі виникнення надзвичайної ситуації». Тобто це своєрідний натяк на те, що треба діяти самим. Усе просто: ось вам вудка, а рибу ловіть самі!

Алгоритм пошуку місця укриття такий:

1. З’ясувати, чи належить це приміщення до захисних споруд цивільного захисту, скориставшись інформацією на Офіційному порталі Києва або районної в місті Києві державної адміністрації.

2. Якщо це приміщення не належить до захисних споруд цивільного захисту, звернутися до районної в місті Києві державної адміністрації відповідно до адреси, за якою розташовано таке приміщення, зателефонувавши або

надіславши листа із зазначенням:

своїх контактних даних;

адреси цього приміщення;

опису його характеристик (площа, стан (задовільний або незадовільний), приблизна кількість осіб, які можуть у ньому укритися, тощо);

за можливості фото цього приміщення (якщо ви звертаєтеся письмово).

3. Разом із представниками районної в місті Києві державної адміністрації оглянути це приміщення (за бажання).

4. Дочекатися відповіді від районної в місті Києві державної адміністрації про прийняте рішення щодо такого приміщення.

5. У разі, якщо не буде відповідного реагування з боку районної в місті Києві державної адміністрації, звернутися до Контактного центру міста Києва за телефоном: 15-51.

Цікаво, скільки часу піде на реалізацію цієї «покрокової інструкції» від КМДА? Утім, напевно, час діяти! Без паніки, але наполегливо. Спокійно, але рішуче. Хоча б тому, що в нас уже восьмий рік триває російсько-українська війна, і маємо бути готові до будь-яких сценаріїв.

P.S. Цей матеріал готувався наприкінці минулого тижня, тому в ньому використані посилання на заступника голови КМДА Петра Пантелеєва. 14 лютого київський міський голова Віталій Кличко під час брифінгу фактично повторив усю цю інформацію. Наразі в столиці розпочалася комплексна перевірка територіальної підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту міста, яка триватиме до 25 лютого.