Коли маже 60% боєздатної російської армії зосереджено на українських кордонах, коли понад 20 провідних країн евакуйовують дипломатів з Києва, коли міжнародні авіакомпанії обмежують польоти до України, коли весь світ — на межі повномасштабної війни в Європі, винуватець цього жаху Росія в останні години миру робить таку заяву:

«Ми зацікавлені в співпраці з нашими європейськими партнерами... зі США — і в торгово-економічному, й інвестиційному, і з питань безпеки», — цитують російські ЗМІ слова Дмитра Пєскова, офіційного рупора Володимира Путіна. При цьому він застерігає, що дефіцит спілкування на одному фланзі компенсується спілкуванням на іншому. Росія буде шукати можливості розширення взаємодії там, де вона бачить взаємність.

Про що свідчить остання заява Кремля? Торги розпочалися. Усе побачене і почуте останніми місяцями — це намагання команди Путіна підвищити рейтинг Росії залякуваннями війною з Україною.

У Кремлі розуміють, що Росія найближчими десятиліттями не стане країною, з якою захочуть дружити навіть народи колишнього СРСР. Останні події наочно продемонстрували, що навіть число білорусів, які підтримують створення союзної держави, згідно із соціологічними дослідженнями, скорочується. Від Росії сахаються, як від прокаженої. Нині Кремль хоче змусити Україну до дружби під дулами автоматів.

«Вигравши Крим, з точки зору режиму Росія втратила Україну. Зайшовши в Україну, втратить весь світ, — вважає російський письменник Віктор Єрофєєв, — і програє в Росії: і режим лусне, і Росія лусне».

У Москви маленький вибір: або лягти під Захід, або під Китай. Там сучасні технології, ринки споживання газу та нафти, інвестиції та торговельні партнери. Перед торгами Кремль надуває щоки і демонструє біцепси, вимагає, щоб з ним рахувалися. Останні дипломатичні десанти з Європи і США до Москви тому найкраще підтвердження. До Путіна їдуть, з ними ведуть діалоги, його залякують і вмовляють. Триває умиротворення агресора. Тільки хто з Путіним захоче розмовляти завтра, коли його солдати повернуться в казарми. Росія самоізолюється на довгі роки.

Захід сприйняв нові правила гри Кремля задля миру на планеті, навіть зіграв на підвищення градуса напруження, хоч там прекрасно розуміють, що нащадки орди не мають ресурсів для ведення тривалої повномасштабної війни — насамперед економічної. Бюджет Росії менший від бюджету Каліфорнії — одного з найбільших штатів США. Про що йдеться? Про ядерну дубинку? Про неї нині говорять хіба що божевільні російські ура-патріоти, залякуючи цивілізований світ радіоактивним попелом.

Ще раніше Дмитро Пєсков заявляв, що Європа могла бути більш безпечною, якщо б Захід не перебував в ейфорії і не намагався підім’яти під себе Росію.

Про що торги? Путін проситиме в Європи та США мінімізувати економічні санкції і закрити очі на окупацію Криму та відкрити вікно можливостей для впливу на Україну. А заклики міністра закордонних справ Сергія Лаврова надати письмові гарантії безпеки — це лише прикриття торгів, це блеф. Які гарантії можна надавати найбільшій ядерній країні — вона останніми агресивними кроками і так сколихнула все людство. Ні США, ні Китай, жодна велика країна не просить жодних гарантій. Гарантії потрібні слабким, а не сильним. Це черговий абсурд Кремля, як і те, що Україна може загрожувати безпеці Росії.

Торги Путіна — це вимушені кроки у відповідь на одностайну лінію Заходу на умиротворення агресора. Інакше на Росію чекають ізоляція і часи застою. Не буде офшорів, не буде відпочинку в Туреччині, не буде віл на європейських курортах, не буде мільярдів у західних банках. Кожна замкнена система гине — це за законами фізики. Ми вже проходили цей урок на прикладі існування СРСР і його боротьби з внутрішніми та зовнішніми ворогами. Пригадуєте входження в Афганістан і розпад через десять років найбільшої імперії світу. Росія — це залишки колишньої імперії, продукт напіврозпаду СРСР, і процеси підуть далі, якщо знову самоізолюватися від світу.

Ось чому нині Кремль гарячково шукає виходу з кризи, яку сам і створив, окупувавши Крим та частину Донбасу.


На знімках: маневри російських і білоруських військ біля кордонів України.

Фото з відкритих джерел.