Про це під час публічного звіту про підсумки діяльності Державної казначейської служби України за 2021 рік розповіла голова Казначейства Тетяна Слюз (на знімку).

Так, Казначейство має право залучати кошти єдиного казначейського рахунку (ЄКР) для покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів та Пенсійного фонду України шляхом надання позик.

У 2021 році потреба в наданні позик місцевим бюджетам зменшилася порівняно з 2020-м. Протягом року було надано позик на суму 2,7 млрд грн, що на 1,0 млрд грн, або в 1,4 раза, менше, ніж у 2020 році.

Найбільші обсяги позик було надано місцевим бюджетам таких областей: Хмельницької — 0,32 млрд грн; Дніпропетровської — 0,31 млрд грн; Черкаської — 0,26 млрд грн.

У 2021 році місцеві бюджети Луганської, Харківської областей та міста Києва не зверталися до Казначейства щодо надання позик на покриття тимчасових касових розривів.

Однією з найбільших проблем для ЄКР, зазначила голова Державної казначейської служби України Тетяна Слюз, залишається заборгованість Пенсійного фонду України за позиками на покриття тимчасових касових розривів, яка утворилась в період з 2007-го по 2014 рік, а також у 2020—2021 роках, і станом на 01.01.2022 року становить 70,3 млрд грн.

Протягом 2021-го в Пенсійного фонду України виникали тимчасові касові розриви, пов’язані з виплатою пенсій, на покриття яких Казначейством було надано позик у сумі 184,2 млрд грн. Пенсійним фондом України погашено заборгованість за позиками на загальну суму 176,0 млрд грн. Заборгованість Фонду станом на 01.01.2022 року за позиками, наданими в 2021-му, становить 8,2 млрд грн.

Не менш актуальним для Казначейства є питання непогашеної заборгованості, яка утворилася станом на 01.01.2015 року за безвідсотковими позичками (наданими у 2009 році) та середньостроковими позиками (наданими у 2010—2014 роках). Загальна сума заборгованості за такими позиками становила 9,0 млрд грн, у тому числі заборгованість бюджету міста Києва — 3,7 млрд грн (або 41% від загального обсягу). Питання погашення заборгованості місцевих бюджетів за цими позиками досі залишається законодавчо неврегульованим.

***

Під час заходу голова Державної казначейської служби України поінформувала про результати діяльності Казначейства за звітний період. Особливу увагу було приділено питанням виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та видатками, відшкодуванню податку на додану вартість, перерахуванню міжбюджетних трансфертів, здійсненню погашення та обслуговування державного боргу, використаним коштам державного бюджету органами Державної казначейської служби України, електронним сервісам Казначейства.

У заході взяли участь представники громадської та науково-експертної рад при Казначействі, громадських об’єднань, організацій роботодавців, професійних спілок, некомерційних організацій та засобів масової інформації.

Особлива увага присутніх була зосереджена як на питаннях обслуговування Казначейством бюджетних коштів, так і інформаційної безпеки автоматизованих систем та сервісів Казначейства в умовах посилення кіберзагроз.

Тетяна Слюз подякувала всім учасникам публічного звіту за зацікавленість роботою органів Казначейства, відзначила професійну та злагоджену працю казначейської спільноти України, яка забезпечила безперебійну роботу казначейської системи.

Казначейство продовжує планово працювати у 2022 році.

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та згідно зі встановленими карантинними обмеженнями захід відбувся у форматі відеоконференції.


 

У структурі активів, загальна сума яких станом на 01.01.2022 року становила 147,4 млрд грн, обліковуються: гривневий еквівалент коштів на валютних рахунках у сумі 39,9 млрд грн, що становить 27%, та кошти на єдиному казначейському рахунку (далі — ЄКР) у сумі 15,7 млрд грн, що становить 11%.
Крім того, у загальній сумі активів обліковується заборгованість за позиками, наданими з ЄКР, на суму 79,3 млрд грн, або 54%, зокрема:
за позиками Пенсійного фонду України (наданими у 2007—2021 роках) — 70,3 млрд грн, або 48%;
за середньостроковими/безвідсотковими позиками (наданими місцевим бюджетам у 2009—2014 роках) — 9,0 млрд грн, або 6%.


Станом на 01.01.2022 року загальна сума пасивів становила 147,4 млрд грн. Найбільшу частку від загальної суми коштів, що обліковуються в Казначействі, становлять кошти місцевих бюджетів та розпорядників коштів місцевих бюджетів — 58,1 млрд грн, або 39%. Порівняно з 2020 роком залишки зазначених коштів збільшились на 14,3 млрд грн.
Кошти державного бюджету становлять 40,5 млрд грн, або 28%. Порівняно з 2020 роком залишки зазначених коштів зменшились на 18,4 млрд грн.
Інші кошти клієнтів становлять 47,5 млрд грн, або 32%, кошти позабюджетних фондів становлять 1,3 млрд грн, або 1%.


Одним з основних інтегрованих показників розвитку економіки та виконання бюджету є динаміка коштів на рахунках Казначейства, які включають гривневі кошти, що обліковуються на ЄКР, та кошти на валютних рахунках, відкритих на ім’я Казначейства.
На 01.01.2022 року на ЄКР обліковувалися кошти в сумі 15,7 млрд грн.
За період 2013—2021 років (станом на 1 січня кожного року) цей показник становив відповідно 0,5 млрд грн, 1,7 млрд грн, 3,0 млрд грн, 9,0 млрд грн, 14,3 млрд грн, 5,1 млрд грн, 9,9 млрд грн, 17,5 млрд грн та 12,0 млрд грн.
Стосовно коштів на валютних рахунках Казначейства, їхній гривневий еквівалент станом на 01.01.2022 року становив 39,9 млрд грн.
За період 2013—2021 років (станом на 1 січня кожного року) він становив відповідно 3,7 млрд грн, 3,2 млрд грн, 12,0 млрд грн, 35,4 млрд грн, 33,4 млрд грн, 63,5 млрд грн, 47,2 млрд грн, 30,8 млрд грн та 58,7 млрд грн.
Так, загальний обсяг коштів на рахунках Казначейства в національній валюті (гривня) та в іноземній валюті (гривневий еквівалент) станом на 01.01.2022 року становив 55,6 млрд грн.

Вл. інф.

Фото надано управлінням організаційно-розпорядчої роботи та взаємодії з громадськістю Казначейства.

Інфографіка з публічного звіту про підсумки діяльності Державної казначейської служби України за 2021 рік.