Томаш Гродзький.

У засіданні Верховної Ради у п'ятницю взяла участь польська парламентська делегація, яка перебувала в Україні з офіційним візитом на чолі із Маршалком Сенату Республіки Польща, професором Томашем Гродзьким. «Сьогодні ми є свідками безпрецедентної парламентської підтримки з боку нашої дружньої Польщі», — зазначив на початку засідання Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Він повідомив, що голова делегації висловив бажання виступити із короткою промовою перед українськими парламентаріями.

Томаш Гродзький звернувся до народних депутатів українською мовою, у відповідь на це сесійна зала зустріла його гучними оплесками. «У мене немає українських коренів, — сказав Маршалок польського Сенату. — Уся моя родина родом із західної Польщі. Відтак я живу в Щецині, в який у жорстокій долі війни закинуло багато ваших земляків. Із ними разом упродовж багатьох поколінь ми побудували унікальне місто, переповнене духом свободи, приязні та толерантності». Утім, за словами пана Гродзького, навіть якби він і не мав жодних зв’язків із Україною, то все одно, будучи поляком, приїхав би сюди «без жодних вагань, керуючись моральним бажанням підтримати друзів». «Є прислів’я «Друзі пізнаються в біді», — зауважив Т. Гродзький. — Тому ми й прибули сюди такою широкою делегацією. Зверніть увагу, що тут є представники різних політичних сил, які в Польщі часто ведуть між собою гострі політичні суперечки. Але в питанні прояву солідарності та підтримки українському народові ми повністю єдині». «Ми прекрасно знаємо, що означає поневолення народу та «совєцьке» ярмо, від якого ми визволилися 30 років тому, — продовжив він. -Ми розуміємо, як мало який народ, що означає — бути позбавленим суверенітету». Від імені делегації та всього польського народу Маршалок запевнив, що поляки готові зробити все, що в силі сенаторів верхньої та нижньої палати польського парламенту, щоб ніхто не наважився порушувати суверенітет України, її територіальну цілісність та право українського народу на самовизначення.

Перед тим, як розпочати традиційну Годину запитань до уряду, народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні. Представниця «Європейської солідарності» Софія Федина наголосила, що народним депутатам необхідно прийняти законопроект, який збільшує термін розслідування розстрілів, що сталися під час Революції Гідності. Мовляв, це дозволить «покарати всіх убивць Героїв Майдану», а це і буде справжнім вшануванням пам’яті загиблих. А Голова Верховної Ради Р. Стефанчук поінформував колег по парламенту, що в четвер він мав низку зустрічей з родинами тих, хто віддав життя за Україну. Серед них були й родичі Героїв Небесної Сотні. А у вівторок родичів загиблих запросять у сесійну залу і вони будуть присутніми під час парламентського засідання. «Окрім цього, ми домовилися напрацювати низку нових законодавчих ініціатив, які внесли родини Героїв Небесної Сотні та родини загиблих у війні. Ми обов’язково це пропрацюємо і зробимо все, щоб парламент виконав свою місію — надав статус та соціальний захист цим категоріям населення», — зазначив Р. Стефанчук.

Годину запитань до уряду за пропозицією представника «Батьківщини» Михайла Цимбалюка розпочали з доповіді саме міністра оборони Олексія Резнікова.

Він розповів про ситуацію на кордонах України, її деескалацію та про стан укомплектування сил територіальної оборони. «Щільність подій нині дуже висока, — зауважив він. — Тож хочу звернути увагу на загальний контекст того, що відбувається. А також на основні виклики». У четвер, 17 лютого, за його словами, було зафіксовано «аномальні події, які помітно відрізняються від того, що спостерігалося з початку року. Наше завдання приборкати цю аномалію, щоб вона не стала прологом для ескалації», — підкреслив він.

«З 1 січня по 16 лютого включно, по лінії дотику в Донецькій та Луганській областях з боку тимчасово окупованої Росією території зафіксовано 107 обстрілів позицій наших воїнів і чотири обстріли населених пунктів. У тому числі 22 рази — із забороненої Мінськими домовленостями зброї. Зазвичай фіксувалося від двох до п’яти порушень на добу. Були періоди, коли кілька днів не фіксувалося жодного обстрілу, або протягом 30 днів не загинув жоден із наших воїнів. Натомість 17 лютого ворог здійснив 60 обстрілів, з яких 43 — із забороненої зброї. Застосував ствольну артилерію, міномети різних калібрів, гранатомети, стріляв із протитанкових ракетних комплексів.

Обстріли розпочалися близько 5-ї години ранку і з перервами тривали до 14 години. Потім був сплеск близько 22-ї години. Вони відбувалися майже по всій лінії дотику — від Станиці Луганської до Широкиного», — зазначив міністр.

Він поінформував також про всі втрати, яких зазнали території, які потрапили під обстріли, зауваживши, що під особливим прицілом опинилися навчальні заклади та житлові приміщення. Тобто найбільше постраждало мирне населення, а це військовий злочин. Однією з причин проведення такої масової провокації стало засідання Ради безпеки ООН, яке було присвячене саме Мінським домовленостям, переконаний О. Резніков. Мовляв, Росія завжди перед засіданнями тристоронньої контактної групи, перед зустрічами в Нормандському форматі, перед будь-якими важливими міжнародними подіями, які стосуються російсько-української війни, влаштовує подібні інциденти. Так, російські пропагандисти вказували на те, що обстріляний садочок знаходиться на тимчасово окупованій території. Вірогідно, вони розраховували, що наші війська порушать домовленості і дадуть привід звинуватити Україну в атаках на мирних людей. Але цю брехню вдалося легко спростувати, запевнив міністр оборони. Він подякував усім бійцям та командирам за витримку.

Україна діє чітко в межах досягнутих домовленостей та процедур, запевнив О. Резніков. Передусім із залученням спеціальної моніторингової місії ОБСЄ був задіяний координаційний механізм відповідно до заходів з посилення режиму припинення вогню, узгоджений 22 липня 2020 року. Наша делегація в тристоронній контактній групі звернулася до координаторів ТКГ від ОБСЄ з ініціативою невідкладного скликання позачергового засідання робочої групи з питань безпеки, а після цього — засідання ТКГ з питань порушення режиму припинення вогню. Також Міноборони спільно з Міністерством внутрішніх справ за участі колег з інших відомств швидко організували візит групи журналістів, у тому числі й міжнародних ЗМІ, щоб вони на власні очі побачили обстріляний садочок. «Як наслідок — ворог отримав абсолютно протилежну картину до тої, на яку сподівався, — зазначив О. Резніков. — Тепер увесь світ знатиме, хто руйнує мир на Донбасі».

Міністр оборони наголосив: «Провокації не зупиняться. Кремль все одно готує обґрунтування для визнання ОРДЛО за сценарієм, відпрацьованим у Грузії. Незалежно від того, чи він буде реалізований — просто, щоб мати цей варіант на столі». А відтак він заявив: «Україна посилює свою оборону, але в нас немає наміру вчиняти жодних силових дій стосовно ОРДЛО чи Криму. Ми будемо рухатися політико-дипломатичним шляхом. Бо там наші громадяни і ми не будемо піддавати їх небезпеці». Урядовець закликав не вірити чуткам про український наступ.

О. Резніков повідомив, що не може підтвердити інформацію російської сторони про відведення військ. Цього не відбувається, натомість триває переміщення сил та засобів. Підрозділи російських військ нараховують майже 129 тисяч наземного компоненту. А із врахуванням морського та авіаційного компоненту, ця кількість сягне 149 тисяч. Основна маса військ вже стягнута, а днями до Чорного моря зайдуть ще три російських кораблі, зазначив міністр. Наша розвідка бачить усі рухи, які можуть складати потенційну загрозу для України. Ця інформація підтверджується даними міжнародних партнерів. Усі сценарії українська армія прорахувала і готова до них, запевнив О. Резніков. У рамках підготовки, яка триває в різних регіонах, проводять навчання ЗСУ. Постійно тренуються представники МВС та СБУ. А також розгортаються сили територіальної оборони. «Ми у жодному разі не применшуємо загрозу, але ймовірність масштабної ескалації оцінюємо як невисоку відносно до вторгнення в Україну в цілому», -сказав він.

Затим міністр фінансів Сергій Марченко у виступі поінформував народних депутатів про забезпечення фінансовими ресурсами питань, які потребують нагального вирішення. За його словами, торік уряду вдалося досягти результатів, які стали надійною подушкою безпеки для ситуації, яку нині доводиться спостерігати навколо України та формування спокійної реакції на міжнародних ринках капіталу. «Україна зайшла у 2022 рік зі значним запасом ліквідності та сильними макроекономічними показниками, — зазначив урядовець. — І ми мали би усі передумови та інструменти для примноження цього успіху, якби не нова загроза — висока концентрація російських військ біля наших кордонів». Ситуація всередині країни з державними фінансами є контрольованою та спокійною, запевнив С. Марченко.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль виступив із доповіддю про стан енергетичної безпеки. Він повідомив, що енергетичні системи працюють стабільно та прогнозовано, усі споживачі забезпечені електроенергією, а жодних віялових відключень немає і не буде. Станом на 16 лютого, на складах є 822 тисячі тонн вугілля, що удвічі більше, аніж торік на цей період. А в порту розвантажується ще 300 тисяч тонн вугілля. Нині в експлуатації 13 з 15 атомних блоків електростанцій. А в газосховищах — 10,6 мільярда кубів блакитного палива. Серед ключових викликів, які стоять перед урядом — підготовка нашої системи до енергетичного безвізу з ЄС. Технічно ми майже готові до приєднання 2023 року до енергетичної системи Європи, запевнив Прем’єр-міністр.

На вимогу двох фракцій виступив представник фракції «Слуга народу» Олександр Ковальчук. Він зауважив, що протягом останніх місяців спостерігається ескалація ситуації на сході, а кількість російських військ уздовж спільного кордону нарощується. Заяви російських посадовців про наміри не наступати — брехлива пропаганда. Натомість, останніми днями посилилися масові кібератаки, сліди яких ведуть у Росію. Також здійснюють загрозливі та недружні дії в акваторіях Чорного та Азовського морів, які не можна трактувати інакше, як блокаду українських портів. Парламентарій також вказав на обстріли Станиці Луганської, назвавши їх «відвертими актами тероризму проти мирних мешканців, які здійснюються російською армією». «У ці складні дні ми підтверджуємо свою відданість пошуку дипломатичних шляхів урегулювання конфлікту, що розпочала РФ, — сказав О. Ковальчук, якого біля трибуни підтримували однопартійці. — Також ми не дозволимо безкарно здійснювати збройні провокації проти цивільних громадян України та нашої інфраструктури». Він також закликав світ посилити санкції проти В. Путіна та його оточення вже зараз.

Також на вимогу двох фракцій з трибуни виступив представник «Європейської солідарності» Петро Порошенко. Він апелював до результатів соціологічного дослідження, яке засвідчує, що дві третини українців хочуть вступу нашої країни в НАТО. «Ми розуміємо, що шлях до альянсу довгий, і маємо посилювати власну армію», — сказав П. Порошенко, і додав, що нам потрібна протиповітряна та протиракетна зброя, яка дозволить захистити наше небо. Парламентарій закликав поставити на голосування проект закону про збільшення фінансування української армії на 50 мільярдів гривень.

Після перерви заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк зачитала низку депутатських запитів та звернень. А затим народні депутати виступали з трибуни у форматі роботи «Різне».

Учора вітали з днем народження народну депутатку Софію Федину.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.