Причина та сама, з якою з перших років незалежності зіткнулася Україна: Кремль намагається використовувати поставки газу як засіб політичного тиску, простіше кажучи — шантажувати.
Нагадаємо, що Росія постачає майже 40% палива в країни Європейського Союзу. За інформацією журналу «Шпігель», одна з найбільших країн Європи — Німеччина — з Росії отримує понад третину нафти і більш як половину газу. Втрата європейського ринку, навіть часткова, може стати могутнім ударом по економіці РФ.
Після окупації Криму «Газпром» почав гарячково шукати інші ринки збуту. Одним з таких напрямів став Китай. Розрекламований проект «Сила Сибіру» протяжністю 2159 кілометрів, запущений у 2019 році, виявився більше пропагандистським, ніж економічним. На його будівництво витрачено від 55 до 70 млрд доларів — з урахуванням вартості облаштування газового родовища і переробного заводу.
Далі — найцікавіше. За якою ціною Росія продає Китаю газ? Це питання свого часу дуже розлютило вже колишнього заступника керівника «Газпрому» Олександра Медведєва. Він відповів, що кожній домогосподарці немає потреби знати ціну газу.
За повідомленнями «Інтерфаксу», у 2021 році ціна для Китаю була така: у першому та другому кварталах — 121 долар США за тисячу метрів кубічних, у третьому — 172, у четвертому — 196. Як говорив Аркадій Райкін, ну дуже смішні ціни.
А тепер про обсяги: планували постачати у 2020 році 5 млрд метрів кубічних, 2021-му — 10 млрд, у 2022-му — 15 млрд. Згідно з проектом «Сила Сибіру» експортна потужність газопроводу становить 38 млрд кубометрів газу на рік. Експерти газового ринку досі ставлять під сумнів, що на проектну потужність вдасться вийти в 2025 році, як планували. Про ціни на газ «Газпром» скромно мовчить. Російські ЗМІ вважають, що Кремль робить Китаю щедрі подарунки.
Доречно нагадати, що переговори з Китаєм розпочалися в 2009-му й невідомо, як довго тривали б ще, якби не окупація Криму. Росія за будь-яку ціну намагалася зробити прорив на східному напрямі, навіть за рахунок платників податків, зменшивши гаманці пересічних росіян. За оцінкою експертів, великі об’єми газу було продано з мінімальною рентабельністю, у рази меншою ціною, ніж Європі.
Очікують, що пропагандистський проект «Сила Сибіру» окупиться в 2048 році, чого нинішні пенсіонери Кремля вже не побачать.
Для порівняння, Росія минулого року експортувала до Європейського Союзу 128 млрд кубічних метрів газу, з них третину через Україну.
А тепер про український ринок, який нині втрачено для нашого північного сусіда. Він поступово зменшувався від 50,1 млрд кубометрів у 2006 році до 25,8 млрд кубічних метрів у 2013-му. Газовий шантаж призвів до того, що Україна перебудувала енергетичний ринок і зменшила використання природного газу. Ми тепер щорічно використовуємо 30 млрд кубічних метрів газу, з них 20 млрд — власного видобутку, а 10 млрд кубічних метрів експортуємо з країн Європейського Союзу. Перекриття російського газового краника допомогло Україні стати конкурентоспроможною.
Росія без великих капіталовкладень мала надійного партнера, якого втратила через спроби пов’язувати політику з економікою. Тепер ще захитався і європейський ринок. Причини — ті самі, Росія не змінюється, газ і надалі залишається політичною зброєю Кремля.
Російські ЗМІ тим часом обговорюють тему закупівлі торік Європейським Союзом у США 22 млрд кубометрів скрапленого газу на суму 12 млрд євро. Уже в січні цього року Європа отримала скрапленого американського газу на суму понад 4 млрд євро. Росіяни хвилюються, бо США можуть стати основним постачальником скрапленого газу в Європу.
Тим часом Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що попит на газ в Європі різке впаде, споживання зменшиться через пандемію.