Уточнюється, що середня ціна хліба пшеничного (650 грамів) у січні становила 25,20 грн, а 15 лютого вона досягла рівня 27,70 грн.

На початку лютого пшеничний хліб подорожчав до рекордної за останні п’ять років ціни — 25,90 грн. Хоча рік тому в супермаркетах він коштував 20,46 грн.

Також на понад 2 гривні подорожчав 600-грамовий пшеничний «Цар Хліб» — нарізка. У січні 2022 року буханка в середньому коштувала 23,40 грн, а у лютому — 25,96 грн. Хоча у квітні минулого року за такий хліб співгромадяни платили в середньому 21 грн.

І хоч на початку січня Мінагрополітики оприлюднило перелік виробників соціальних продуктів, яким для потреб виробництва природний газ внутрішнього видобутку постачатиметься з обмеженою 25-відсотковою націнкою, хліб продовжує дорожчати.

Тим часом експерти кажуть, що підвищення вартості хліба відбувається попри зниження ціни на газ для його виробників, обмеження торгових надбавок та щоденний моніторинг цін.

Чому? Пояснила експертка інформаційно-аналітичного центру «Агро Перспектива» Лариса Гук.

Виявляється, ще наприкінці грудня пекарям вдалося домовитись із торговими мережами про підвищення цін на хліб масових сортів на 5—10% протягом січня. Інакше навіть за наявності пільгових цін на газ колапсу на ринку продовольства навряд чи вдалося б уникнути.

«...Контракти між виробниками продтоварів та роздробом припускають, що постачальники мають право змінювати ціни раз на місяць і не більш як на 5%. Інакше роздріб може відмовити їм у своїх полицях...» — наголосила експертка і пояснила, що «...справа не в примхах торговців, просто... торговим мережам відомі матеріальні можливості українських споживачів. Адже саме вони визначають попит на пропоновану продукцію за певних цін».

Порожні полиці нікому не потрібні так само, як і низький попит на їхній вміст.

«...До речі, обмеження в 10% на збільшення ціни встановлені урядом не для виробників продуктів, які отримали пільговий газ, а для роздрібних продавців. От вони й правлять бал...» — резюмує експертка.

Зате імпорт вітчизняної сільгосппродукції до ЄС у 2021 році збільшився до 8,4 млрд дол., проти 6,7 млрд дол. у 2020 році. Про це розповів заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік Національної академії наук України Микола Пугачов.

«Понад 80% у експорті припадає на олію та жири, зернові та олійні культури, залишки переробної промисловості. Минулого року всі названі товарні групи продемонстрували зростання у вартісному виразі, здійснивши вирішальний вплив на нарощування нашого загального аграрного експорту...» — повідомив учений.

У 2021 році Україні вдалося повністю вичерпати квоти на безмитні поставки до країн Євросоюзу меду, яблучного і виноградного соків, ячмінної крупи і борошна, консервованих томатів, обробленого крохмалю, оброблених продуктів із зерна, яєць і м’яса птиці. У січні 2022 року цілком використана квота на мед.

Загалом Україні вдалося суттєво покращити показники агропродовольчого експорту у 2021 році, успішно пристосувавшись до роботи на зовнішніх ринках в умовах триваючої пандемії COVID-19.

Що стосується перспектив у 2022 році, то вони мають сприятливий вигляд за умов соціально-економічної стабільності в Україні та основних наших державах-партнерах, гарного врожаю культур, які формують вітчизняний експорт, та відсутності різких змін світової ринкової кон’юнктури, повідомив  Микола Пугачов.

Підсумовував Віктор БОНДАР.