Дитячий майданчик у Лисиничах.

У ході децентралізації на Львівщині було створено 73 об’єднані територіальні громади. Після місцевих виборів 2020 року утворилася Львівська міська територіальна громада, до складу якої, окрім Львова, увійшли ще 19 довколишніх населених пунктів. Громади функціонують, розвиваються, змінюються, будують дороги, відкривають ЦНАПи, ремонтують школи, народні доми...
Проте торік з’являлися рішення судів щодо населених пунктів, які увійшли до Львівської громади, але прагнуть отримати назад свою «незалежність».


Офіс Львівської громади у селі Рясне-Руське.

Чому громади хочуть вийти зі складу Львівської ТГ

Наприкінці минулого року Апеляційний суд підтвердив законність рішення про вихід Дублян зі складу Львівської ОТГ. Його ініціатором став місцевий житель, координатор Комітету захисту прав громад Віталій Горбатенко, який розповів, що в грудні Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2021 року про вихід міста Дубляни зі складу Львівської територіальної громади.

Віталій Горбатенко розповідає: «Це ще раз засвідчило, що права мешканців міста Дубляни при так званому об’єднанні зі Львовом було порушено. За увесь час, який передував завершенню цієї реформи, жоден керівний чиновник Львова не приїхав до Дублян поспілкуватися і переконати містян об’єднатися. Натомість, все це робилося кулуарно в київських кабінетах і, зрозуміло, не в інтересах Дублянської громади».

Також торік Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив попереднє рішення Окружного адміністративного суду Києва, який скасував розпорядження уряду про приєднання села Малехів до Львівської ОТГ. Відповідну постанову суд ухвалив ще 30 червня за зверненням Малехівської сільської ради.

Мешканці Малехова апелювали до того, що під час формування плану було порушено процедуру добровільності, адже перспективний план розроблявся на основі Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Загалом, за інформацією директора департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації Степана Куйбіди, нині Львівська обласна державна адміністрація бере участь у десяти таких судових справах або у ролі відповідача, або у вигляді третьої особи. Низка цих справ перебуває в апеляційній або касаційній інстанції. Деякі з них — в Окружному адміністративному суді Києва, оскільки відповідачем є Кабінет Міністрів України, а Львівська ОДА є третьою стороною.

Степан Куйбіда розповів про те, до чого апелюють громади і яка позиція Львівської ОДА. За словами посадовця, «географія позивачів до суду — різна. Є позови щодо Нових Стрілищ по Бібрській ОТГ, є і по Новокалинівській ОТГ. Стебник хоче бути окремо, а не в складі Дрогобицької ОТГ, у судах перебувають позови від Винників. У касаційному — справи по Малехівській сільській, Дублянській міській радах. Є по Рясне-Руській, яка увійшла до складу Львівської МТГ. Здебільшого позови стосуються Львівської міської територіальної громади. Щодо судових позовів по названих сільських радах, то всі вони хочуть бути окремо», — зауважує Степан Куйбіда, і наголошує на тому, що навіть якщо суд прийме рішення на користь позивача, то він особисто не бачить механізму, як це можна «відкотити» назад.

Заявники апелюють до того, що, на їхню думку, не витримано процедуру добровільного об’єднання, тобто не було почуто і не виконано волю громади чи органу місцевого самоврядування, який її представляв.

Яка ж позиція Львівської ОДА? Степан Куйбіда зазначає: «Наша позиція полягає в тому, що коли об’єднання завершувалося і затверджували адміністративно-територіальний устрій базового рівня, то у відповідності до перехідних положень Закону «Про місцеве самоврядування» поставлено було завдання дещо інше, в якому було доручення Кабінету Міністрів сформувати адміністративно-територіальний устрій, і посилання до добровільності не було. Тоді, відповідно до законодавчої бази, обласні державні адміністрації були розробниками таких проектів адміністративно-територіального устрою. Далі ми передавали їх у Кабінет Міністрів, де здійснювали оцінку, чи правильно все було зроблено. Безперечно, оцінювали і юридичну процедуру, наскільки обгрунтованою є пропозиція ОДА. Тоді Кабмін їх затверджував, і вони ставали підставою для проведення чергових виборів. Ось тут ключове, з чим ми не погоджуємося».

Ті суди, які нині відбуваються, мають два прості підгрунтя — не було якісно проведено комунікацію з громадами, тобто громади не розуміли, куди вони йдуть і що їх чекає. Друге — це індивідуальні інтереси тих, хто звертався до суду.

Думки експертів розійшлися

Депутат Львівської міської ради, голова адвокатського об’єднання «Марусяк і партнери» Володимир Марусяк переконаний, що «на папері» процес децентралізації завершився ще до місцевих виборів 2020 року.

«Спочатку він був добровільним, а згодом тих, хто не встиг об’єднатися, долучили до громад у примусовому порядку. Ось саме цей «примусовий» порядок сподобався не всім. Воно і не дивно, адже такого досвіду агломерації в України ще не було. Де його брати? Звісно, необхідно переймати досвід інших країн, які мають наближені історико-культурні та ментальні цінності, щоб зрозуміти як ми можемо цю агломерацію будувати. Друга — це комунікація з мешканцями громади. Пересічний громадянин не завжди розумів для чого йому децентралізація взагалі», — каже Володимир Марусяк.

Депутат зазначає: «Усі ці судові процеси розпочато з попереднім керівництвом місцевих рад, які і нині намагаються підкладати дров до вогню та давати людям марну надію. За рік часу новоствореним об’єднаним громадам вдалося ліквідувати ради, інвентаризувати майно та закрити казначейські рахунки. Вже всі інфраструктурні речі громада перекинула на Львів. За великого бажання все це можна відкрутити назад, але, якщо налаштування цього процесу зайняло рік, то на зворотний шлях знадобиться щонайменше два роки».

На думку Володимира Марусяка, більшість людей до цього не готові, усі втомилися і нарешті хочуть побачити результат.

«Спочатку був складний і тривалий процес приєднання, сьогодні окремі мешканці та колишні голови намагаються запустити зворотний механізм. А коли ж настане час працювати та будувати успішну громаду? Люди бажають спокою, прогнозованості та нормального, забезпеченого життя. Переконаний, що це може забезпечити Львівська громада, проте потрібно ще правильно донести інформацію мешканцям», — наголошує депутат.

Юрист і громадський діяч Юрій Танасійчук, погоджуючись із тим, що розширення міста Львова однозначно потрібне, зауважує, що в нашому законодавстві під час об’єднання громад ключовим було слово «добровільне». На думку експерта, між тим є різниця, як децентралізація проводилася в Польщі та в Україні.

«Як відомо, в Польщі уряд сам «нарізав» проекти громад. У нас дозволили до певного періоду добровільно створювати громади тим населеним пунктам, які між собою домовилися і мають певне економічне обгрунтування.

Коли цей період закінчився, громадам навколо Львова, на превеликий жаль, не спромоглися запропонувати варіант іншого об’єднання. І те, що Малехів, Дубляни, Винники готові вийти з великої ОТГ Львова — це вже наслідки цього».

Представництво громад у місцевій раді ніби формально забезпечено Виборчим кодексом. Але це представництво на тлі кількості осіб, які мешкають у Львові, розмивається. Вони втратили можливість розпоряджатися бюджетними ресурсами, які в них були чи які в них могли би бути в цьому періоді.

На думку Юрія Танасійчука, основний мотив — втрата суб’єктності: погоджувати рішення в межах своєї підгромади чи локальної громади. Це і стало основною причиною звернення в суд, пошуку справедливості і спроби довести, що це об’єднання територіальних громад не було добровільним.

Люди вже відчувають зміни

Як живеться нині приєднаним громадам, що було зроблено в 2021 році, розповів директор департаменту міської агломерації Львівської міської ради, депутат Львівської міськради Юрій Лукашевський.

За його словами, чого найбільше потребували громади, то це зручного доїзду. Нині ж фактично всі приєднані громади (а це 19 населених пунктів) з’єднані комунальним транспортом. Це переважно великогабаритні автобуси зручні та комфортні, які їдуть у Підбірці, Підрясне, Гряду, Рясне-Руське, Зашків, Рудне та Дубляни. Окрім зручного доїзду, люди можуть користуватися пільгами, тобто пенсіонери не оплачують проїзд, як це робили до об’єднання. Це впливає на гаманець, дає можливість зекономити.

Крім того, Львівська міська рада минулого року суттєво інвестувала у відновлення шкіл, садочків та іншої базової інфраструктури. Це стосується тих громад, де ми не утримували до того школи. Насамперед йдеться про приєднані місто Дубляни, села Грибовичі, Гряда, Зашків, Рясне-Руське.

Стосовно закидів, що доведеться їздити до Львова за довідками чи адміністративними послугами, то це питання вирішили шляхом відкриття ЦНАПів у кожній колишній місцевій раді. Окрім того, створили 10 сучасних Офісів Львівської громади, де ці базові послуги, які колись надавала сільська рада, залишили на місці. Йдеться про реєстрацію місця проживання, виписку, видачу довідок, необхідних для отримання субсидій, актів обстеження.

Щодо інфраструктури, то загалом за 2021 рік у приєднаних громадах Львів відремонтував 25 вулиць. Із наймасштабніших робіт можна також назвати реконструкцію шкіл у Брюховичах та смт Рудне. Ремонти та оновлення обладнання торкнулися чи не всіх міських установ в усіх приєднаних громадах.

Про те, що приєднані громади у міста в пріоритеті, свідчить і той факт, що у бюджеті розвитку для них передбачено 128 мільйонів гривень. Це досить велика сума. І це суто на розвиткові проекти, які запланували втілити лише департаменти та управління Львівської міськради, плюс частка у Громадському бюджеті Львова.

Ця сума, звісно, не враховує кошти на утримання громад — витрати комунальних підприємств, зарплати освітян, медиків, утримання шкіл, садків, бібліотек, народних домів і лікарень, офісів громади, громадського транспорту тощо. Це вже стрічки із загального бюджету.

Віримо, що нинішній рік буде ще комфортнішим і яскравішим для приєднаних громад. Адже в планах — чимало проектів.

«Те, що зроблено за рік — успіх»

Загалом, як зауважив директор департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації Степан Куйбіда, 2021-й був роком інституційного становлення для громад Львівщини. Рік був дуже непростим, але глобально він мав і багато успіхів з точки зору розвитку громад і того, як вони наповнюють бюджети.

«Ми бачимо, що було перевиконання місцевих бюджетів, бо у громадах краще працюють із підприємцями. Це позначилося й на обласному бюджеті. Зрозуміло, що ще не кожен населений пункт зміг це потенційно відчути.

Однак основне те, що це згуртувало громадян, особливо в тих громадах, де гарно підібрані старости, які добре працюють у старостинських округах з питань житлово-комунального господарства, благоустрою. Тому глобально навіть те, що зроблено за один рік — це успіх», — наголосив Степан Куйбіда.

Львів.

Фото автора та Львівської міської ради.