Такий вигляд має осучаснений полігон.
Лише один тиждень 53-тя окрема механізована бригада провела на цьому полігоні, готуючись до бригадно-штабних навчань. Але, повернувшись з пекла на передовій, люди опинились в іншому пеклі, вже в тилу. Жахливі умови на полігоні змусили вояків, які пережили страшні випробування, відважитися на відчайдушний крок. 46 бійців бригади вирушили до Миколаєва у 40-кілометровий похід, щоб розповісти власну правду, донести її до військового прокурора, привернути увагу з боку громадськості та ЗМІ.
Cумнозвісний похід 2016 року.
Марш відчайдушних чи порушників?
Реакція на неочікуваний похід виявилася різною. Фейки та дезінформація конкурували з реаліями, про які замовчували, та офіціозом — «у нас все добре». Хтось, коментуючи подію, називав відчайдухів порушниками військового статуту, хтось — «походом аватарів», інші щиро співчували хлопцям та висловлювали обурення. Але більшість погоджувалася з обуренням: невже за два роки війни, за умов серйозного фінансування армії, нашим захисникам не змогли створити пристойних умов перебування на мирній території.
Чому вояки відважилися на такий рішучий крок, дізнавалася в очевидців тих подій. Вони висловлювали власні припущення та міркування. Відомі волонтерки Олена Снісаревська та Ірина Абрамова були на полігоні з першого конфліктного дня. Олена давно вела цю бригаду як військовий психолог. Її бачення причин: «Думаю, що зіграв вплив багатьох факторів. Передусім — перервана комунікація між командуванням та особовим складом. І не тільки в цій роті, а загалом у цій бригаді. Річ у тім, що колишній комбриг, точніше тимчасовий виконувач обов’язків Юрій Беляков, був для всіх батьком рідним і відмінним воїном. Утім, тоді лікувався після поранення.
Призначений новий комбриг — повна протилежність Белякову. Полковник Валерій Водолазський. Хоча вважаю, що кого б не призначили, навіть найкращого, неминуче було б порівняння і початкове відторгнення.
Водолазський через своєрідний характер очевидно не зміг налагодити грамотно комунікацію і пішов на конфронтацію спочатку з офіцерським складом, а згодом це позначилося і на інших».
Другою причиною експерти вважали переїзд спочатку на полігон в Черкаське, потім, без чіткого пояснення, перекидання бригади до «Широкого лану». Перехід здійснений з грубими логістичними помилками. «Навіщо в принципі направляти на навчання (спершу в Черкаське, а потім у «Широкий лан») бригаду, яка підлягає демобілізації вже в березні? — ставив тоді запитання військовий експерт, журналіст Юрій Бутусов. — Адже навчати людей логічно було б на початку їхньої служби, а не в кінці. А, крім того, в яку суму стала бюджету операція з виведення бригади з фронту, перекидання її спочатку на один полігон, а потім на інший? Скільки витратили на солдатів, більшість яких через кілька тижнів мали піти у запас?»
Ще одна подія додала обурення до настроїв бійців. У роті «протестантів» сталася трагедія, від серцевого нападу помер боєць, якому не змогли надати медичну допомогу. До всіх мотивів додалися фізичне виснаження, емоціональне напруження, брак обмундирування та обладнання.
І ще одну причину незадовільних умов для бійців називали військові начальники всіх рангів. Виявляється, виною всьому — погода. Несподівано почав танути сніг, утворилася багнюка. Отакої!
А волонтер Юрій Бірюков шість років тому заявляв, що підготовкою місця розташування бригади мало займатися винятково командування армійської частини. «Чому ніхто не подумав про те, що полігон до питань розміщення 53-ї бригади не має стосунку. Місце та можливість підключення до електромереж, близькість до джерел водопостачання забезпечено. Все інше — проблеми командування». Вчинок бійців, на його думку, підпадає під дезертирство, самовільне покидання військової частини. «Хоч прокуратура і заплющила очі із гуманних причин та через громадський резонанс. 46 бійців порушили статут, командування статут порушило. Є порядок, правила, закон, якому потрібно слідувати, дотримуватися», — зазначив він.
Військова прокуратура тоді відреагувала миттєво, не шукаючи «стрілочників» і не роблячи крайніми самих бійців. За неналежне виконання службових обов’язків до адміністративної відповідальності притягнуто командний склад бригади та окремих осіб командування. Ще ніколи офіцери такого рівня не відповідали власною свободою за невиконання Статуту Збройних Сил України і прийняття неправильних управлінських рішень.
На шляху до стандартів НАТО
«Широкий лан» — не зовсім полігон, як його звикли називати. Він є 235-м Міжвидовим центром підготовки військових частин та підрозділів. До його складу входять дві окремі структури, загальновійськовий та авіаційний полігони. Площа загальновійськового — 29 тисяч гектарів, максимальна глибина — 48 кілометрів, максимальна ширина — 16 кілометрів. Це ті ділянки території, які можуть бути задіяні при проведенні навчань. По периметру — 245 кілометрів, 64 — під’їдні дороги. Насправді, найбільший в Європі. І за площею, і за рівнем завдань. Заснований він був у 1952-му.
Після резонансної історії 2016-го на державницькому рівні ухвалено рішення взятися за масштабні будівельні роботи. Тоді ж вони і розпочалися, на що було виділено 370 мільйонів бюджетних гривень. Стаціонарний бригадний табір мав відповідати всім стандартам НАТО, щоб таке приниження гідності військових більше не повторилося. Першу чергу будівництва планували здати вже до кінця 2017 року.
Проте заплановані роботи не були виконані. Більше того, у 2019-му вже почали говорити про масштабне розкрадання грошей з боку фірми-підрядника. Будівельна компанія отримала від держави 130 мільйонів гривень, але на 37 мільйонів роботи так і не виконала. Замість сучасної їдальні — будівельний майданчик, готовими були лише плац та спортивний майданчик. Попередні будівельники вирвали зі стін електропроводку, залишили на відкритих ділянках будматеріали, які вимокли під дощем, також у каналізаційний колодязь було вилито «міксер» бетону, водопровідні труби були задуті монтажною піною.
Коли НАБУ завершило тривале розслідування по «Широкому лану», то викрило групу у складі колишніх посадових осіб Міноборони та бізнесу. Слідство встановило, що посадові особи Міноборони у змові з представниками ТОВ організували прийом робіт та послуг з облаштування польового табору «Широкий лан» у с. Улянівка (Миколаївська обл.) у такий спосіб, що ТОВ отримало від Міністерства оборони України понад 37 мільйонів гривень за роботи, які фактично не виконало. Сума завданих державі збитків унаслідок незаконної переплати підтверджена висновком Державної аудиторської служби та експертизами. Справу скеровано до суду.
У 2020-му будівництвом 11 казарм на стаціонарному бригадному таборі почала займатися 1-ша окрема бригада Державної спеціальної служби транспорту, а інженерними спорудами та мережами, благоустроєм території — 36-й шляховідновлювальний полк. А рік тому, у березні 2021-го, стаціонарний табір на 235-му Міжвидовому центрі підготовки військових частин та підрозділів «Широкий лан» прийняв першу бригаду. На бойове злагодження тоді прибула 57-ма окрема мотопіхотна бригада імені кошового отамана Костя Гордієнка.
Нарешті особовий склад замість наметів у степу розмістився у стаціонарних казармах. Про це повідомляв https://mil.in. ua/uk. Загальна площа будівель табірного містечка становить 26 тисяч квадратних метрів. Це, зокрема, десять казарм покращеного типу для військовослужбовців-чоловіків, одна казарма покращеного типу для військовослужбовців-жінок. У казармах обох типів є приміщення інформаційного центру, кімната побутового обслуговування з прасками та прасувальними дошками, душові. Для харчування особового складу побудована їдальня, яка здатна за півтори години прийняти до 2 500 осіб. Під’єднано зовнішнє електропостачання, очисні споруди, інженерні мережі. Діють котельня та каналізаційно-насосна станція, висаджено понад 740 дерев. На території стаціонарного бригадного табору також є стройовий плац та спортивний комплекс.
У серпні минулого року Президент України Володимир Зеленський особисто переконався у належному стані полігона та стаціонарного табору, новозбудованих інфраструктурних об’єктів. Він відвідав командно-штабне тренування за участю Командування Об’єднаних сил та інших органів військового управління Збройних Сил України із залученням військових частин та підрозділів. Президент поспостерігав за тим, як протиповітряна оборона відпрацьовує відбиття повітряного нападу противника, а армійська авіація здійснює підтримку наземних сил та забезпечує висадку десанту. У маневрах взяли участь винищувальна, штурмова, транспортна та безпілотна авіація Повітряних сил ЗСУ, зокрема безпілотні літальні апарати «Байрактар». Також Зеленський спостерігав за діями ракетних військ і артилерії з бойовими стрільбами з різних артилерійських систем, зокрема реактивних, під час підтримки дій військ. Крім того, успішно відбулися практичні стрільби протитанкових підрозділів прямою наводкою та з ракетних комплексів «Джавелін», «Стугна», «Корсар» по броньованих об’єктах противника. Главі держави продемонстрували, як механізована бригада Сухопутних військ звільняє населений пункт від диверсантів та веде бій із силами противника, що контратакують.
Тепер Широколанівський полігон, нарівні з Яворівським, стане достойним місцем для проведення міжнародних військових навчань. Табірне містечко створене за новими підходами, передбачає цілком автономну інфраструктуру і враховує іноземний досвід, зокрема, держав — членів НАТО. Немає сумнівів, що завдяки Ширлану значно розшириться географія спільних навчань з підрозділами збройних сил держав — членів Північноатлантичного альянсу. А взагалі вся ця шестирічна історія з Широколанівським полігоном — урок та застереження. Не можна байдуже та безвідповідально ставитися до власної армії. Особливо в нинішній ситуації, коли ворог біля воріт.
Спальне приміщення казарми у стаціонарному бригадному таборі.
Миколаївська область.
Фото з відкритих джерел і Тараса ЧМУТА.