Cпроба перейти таку дорогу з першого разу вдасться не кожному.

Чесно кажучи, важко уявити, як можна звикнути до сусідства з такою дорогою, як у Кетрисанівці, що в Кропивницькому районі на Кіровоградщині. Ця дорога, як велетенський пітон, котрий увесь час і всіма м’язами перебуває в постійному русі, і диву даєшся, як можна призвичаїтися «ділити» з фурами, що йдуть без упину в напрямку південних портів та в зворотний бік, одну й ту саму проїжджу частину. А почасти й тротуари, бо поблизу магазинів ці довгоміри паркуються таким чином, що обійти або об’їхати їх — ще та проблема!

Цілком «валідольна» справа — дорогу перейти

Словом, важко залишитися байдужим, бачачи ці автомобільні тороси у селі, котре «передає» далі, ближче до моря, і першим на Кіровоградщині «приймає» потоки вантажів, здебільшого так чи інакше пов’язаних з експортною діяльністю аграріїв, промисловців, перевізників... Ці черги із фур вздовж бордюрів, вічно насторожені позиркування перехожих у бік водійських кабін («А що там у тебе на умі — перечекати, поки перейду через дорогу, чи додати газу?»), достоту серцево-прискорювальні перегони худоби, котра взагалі «не реве» в правилах дорожнього руху, — все доводить, що, по-перше, нові дороги в Україні (там, де вони з’явилися) — досягнення недовговічне, по-друге, — про комфорт на дорогах ми й далі говоримо, ніби й не підозрюючи, що користувачами шляхів є не лише автомобілісти. І не лише зернотрейдери, постачальники пальмової олії, маргарину без молока, м’ясопродуктів без м’яса, рибопродуктів без риби тощо...

А вода тече...

...В Європі, щоб не давити пішоходів і не доводити до інфарктів батьків, чиї діти грають у футбол поряд із шосе, всім отим крамом і збіжжям навантажили під зав’язку річковий транспорт і залізницю. А наша країна, досягши свого часу обсягу вантажоперевезень річками на рівні 65 мільйонів тонн на рік, в 2016-му переправляла внутрішніми водами заледве... шість мільйонів тонн. Дніпро, Дунай, Десна, Прип’ять... стали забувати про цей свій економічний потенціал. Як інформує заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко, 75 відсотків гідротехнічних споруд знаходяться в незадовільному стані. За його ж словами, перенаправлення вантажів (з автомобільних шляхів на судноплавні) зменшило б витрати на ремонт доріг на один мільярд гривень протягом чотирьох років і дало б економічний ефект на рівні 16 мільярдів гривень на рік...

Вигода — всім?

«Математики» собі мріють, а тим часом Кетрисанівка, а далі й Ольгівка, Возсіятське, Водяно-Лорине... жертвують власними комфортом і безпекою заради того, щоб новочасний чумацький рух приносив комусь (бо остаточним набувачем вигоди є ж не лише держава та держбюджет, тобто — народ) прибуток. Утім, один незаперечний позитивний ефект від цього всього таки є: далекобійники, котрі полюбили Кетрисанівку (бо ми ж на її прикладі обговорюємо проблему) серцем і шлунком, дають сякий-такий виторг приватній сільській торгівлі. А це значить, що на кілька чи на пару десятків місцевих сімей менше сьогодні думає гірку думу про заробітки за кордоном чи переїзд у місто. І то — ложка меду в тій «бочці дьогтю», де міграційні процеси загрожують спустошити село. Молоді люди розповідають, що тримаються хат, поки діти ходять у садочок. Сьогодні навіть сорокарічні рушили — хто в Миколаїв, хто в Кропивницький, позачинявши двори на п’ять замків. Але то вже інша тема...

Про безпеку школярів подбають, принаймні — біля школи

«Ми відкриваємо в Новоградівці поліцейську дільницю, — повідомив заступник голови Кетрисанівської сільської громади Дмитро Гурдиш (на знімку). — Щоб пильнувати за ситуацією на наших дорогах, починаючи вже від кордону з Миколаївською областю. А тут, в Кетрисанівці, встановили дві залізобетонні опори навпроти школи. Думаю, прилади відеоспостереження (що їх встановлять на згаданих опорах, — Авт.) змусять водіїв частіше гальмувати й збавляти швидкість перед «зебрами», на перехрестях. Камер, до речі, буде аж чотири — серйозний такий контроль. А моніторинговий зв’язок із цих камер буде виведений в поліційний офіс у Бобринці.

Фото Івана КОРЗУНА.