Андрій Кожем’якін, Іван Кириленко, Юлія Тимошенко.

Верховна Рада розпочала свою роботу під головуванням Першого заступника Голови Верховної Ради Олександра Корнієнка, який оголосив про створення в парламенті нових міжфракційних об’єднань: «Україна без олігархів» (голова Олексій Мовчан), «Порядок денний: деколонізація» (голова Володимир В’ятрович) та «Євроатлантична Україна» (голова Людмила Буймістер).


Анастасія Радіна, Юрій Кісєль, Олена Мошeнець.

Перейшовши до розгляду питань порядку денного, Верховна Рада включила, розглянула й ухвалила (322 — «за») за процедурою ед-хок проект постанови «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (№ 7064).

Доповідаючи цей проект від авторської групи, народний депутат Юлія Клименко («Голос») подякувала всім міжнародним партнерам, які протягом 24 годин після визнання незалежності так званих «ЛНР» і «ДНР» запровадили як персональні санкції, так і санкції проти юридичних осіб РФ. «Але тепер наша черга. Бо український парламент має відреагувати на російську агресію. Український парламент має першим ініціювати всі санкції щодо фізичних осіб, які анексували частину нашої території, визнавши незалежність «ЛНР» і «ДНР». Всі ті люди, які піднімали руки в держдумі, раді федерації, радбезі РФ за те, щоб анексувати територію України, мають понести покарання у вигляді санкцій», — констатувала вона.

Федір Веніславський від імені Комітету з питань нацбезпеки та розвідки підтримав ухвалення постанови. Водночас, звертаючись до міжнародної спільноти, закликав її також долучитися до запровадження персональних санкцій проти тих депутатів, які ухвалюють злочинні рішення.

Власне, проектом постанови пропонується схвалити та внести на розгляд Ради національної безпеки і оборони України пропозиції щодо застосування на десять років санкцій проти депутатів держдуми, політиків та чиновників Росії, причетних до визнання самопроголошених республік. Серед таких заходів, зокрема, блокування активів — тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань; заборона участі у приватизації, оренді державного майна; заборона користування радіочастотним ресурсом України; припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони.

Народні депутати також розглянули два альтернативні законопроекти «Про право на цивільну вогнепальну зброю» (№ 5708, № 5708-1). Доповідаючи основний проект, народний депутат Ігор Фріс зауважив: час для здійснення такого кроку з огляду на стан, в якому нині перебуває держава і ми, настав. «Ми зібрали все найкраще, що було подано в попередніх законопроектах, зауваження Мін’юсту, МВС, Мінохорони здоров’я, юридичного апарату Верховної Ради і напрацювали новий законопроект, який врегульовує питання обігу цивільної зброї, вогнепальної зброї для громадян України, які постійно проживають на території України. Цей законопроект визначає питання суб’єктів, типів зброї, типів боєприпасів для неї, визначає питання єдиного реєстру зброї та його ведення органами МВС», — наголосив І. Фріс, додавши, що предметом регулювання цього проекту не є короткоствольна вогнепальна зброя, і цим він відрізняється від альтернативного.

Доповідаючи альтернативний проект, Андрій Шараськін («Голос») акцентував увагу на суттєвих відмінностях між законопроектами, навіть у їхніх назвах (назва альтернативного документа «Про право на самозахист та обіг цивільної зброї»). «А це категорично різні речі. Ми звикли до того, що у громадян є обов’язки, але де наше право? Припиніть ділити громадян на категорії. Таке вже було, це тоталітарні пережитки. Є висновки конституціоналістів, які прямо вказують, що ми не маємо ділити громадян на категорії, звужувати їхні конституційні права», — наголосив він.

У свою чергу представник Комітету з питань правоохоронної діяльності Олександр Дануца, зазначивши, що комітет підтримав ухвалення основного проекту, зауважив, що ним визначаються відповідні терміни та поняття, запроваджується поділ цивільної вогнепальної зброї на категорії А, B, C, D, E (залежно від її технічних характеристик). І встановлюються види зброї, заборонені до цивільного обігу, а також умови, за яких фізичні та юридичні особи мають право набувати у власність зброю, що перебуває в цивільному обігу, та боєприпаси до неї. Крім того, законопроект передбачає, що видача першого посвідчення власника зброї здійснюється строком на три роки, а кожного наступного (продовженого) — на п’ять років за місцем реєстрації особи або постійного проживання (перебування) у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку тощо.

Під час обговорення народні депутати наголошували, що українці мають право озброюватися, щоб захистити свої родини, своє місто і свою країну. Представник «Голосу» Роман Костенко висловив сподівання, що у сесійній залі буде прийнято правильне рішення. Адже йдеться насамперед не про легалізацію зброї, а про її законний обіг. «Ми єдина країна в Європі, яка не має такого закону», — сказав він.

За підсумками обговорення народні депутати підтримали у першому читанні основний законопроект (274 «за»), водночас проголосувавши за скорочення вдвічі термінів його підготовки до другого читання.

Верховна Рада також розглянула пов’язані з попередніми документами два альтернативні законопроекти «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про право на цивільну вогнепальну зброю» (№ 5709, № 5709-1). Представляючи основний проект, Ігор Фріс («Слуга народу») зауважив: «Якщо ми надаємо право людям мати зареєстровану вогнепальну зброю, то повинні гарантувати їм безпеку і самозахист. Цей законопроект про розширення меж необхідної оборони, визначеної кримінальним законодавством. Ми вносимо ключові зміни в 36-ту статтю Кримінального кодексу, який говорить про необхідну оборону, виклавши її в абсолютно новій редакції. Маємо забезпечити право громадян на самозахист», — наголосив він. За результатами обговорення за повною процедурою народні депутати підтримали у першому читанні основний законопроект     № 5709 («за» 267). Крім того, депутати скоротили строки підготовки проекту до другого читання.

Щоправда, ухвалення цього рішення відбулося після перерви у засіданні парламенту, яка тривала майже півтори години. Оголошуючи перерву, Олександр Корнієнко запросив керівників депутатських фракцій та груп до кабінету Голови Верховної Ради. На нараді народні депутати обговорили можливість проведення позачергового засідання Верховної Ради, під час якого має бути запроваджено надзвичайний стан.

Після перерви вже під головуванням Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука народні депутати включили до порядку денного і, знову скориставшись процедурою ед-хок, одразу розглянули та ухвалили законопроект «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» (№ 7100).

Представляючи проект, лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко зауважила, що законопроект дозволяє в тяжкій ситуації забезпечити фінансування нашої оборони та армії за їх потребами. «У такій ситуації, яку ми нині переживаємо, перебуваючи у стані війни з РФ, ми не можемо допустити, щоб армія була недофінансована», — наголосила вона. І додала: документом передбачається, що грошове забезпечення для військовослужбовців з першої лінії фронту буде збільшено втричі. Також збільшаться видатки на фінансування закупівлі озброєння і військово-промисловий комплекс.

Цей законопроект, за словами Юлії Тимошенко, підписали представники всіх фракцій. І відповідно до законопроекту казначейським рахунком на період військових загроз розпоряджатиметься Кабмін з абсолютним пріоритетом і без обмежень для видатків на оборону. «Це означає, що якщо потрібно буде 100% видатків бюджету направити на оборону, то так і буде», — пояснила вона.
Верховна Рада ухвалила цей законопроект одразу в першому читанні та в цілому з урахуванням пропозицій профільного комітету та техніко-юридичними поправками («за» — 347).

Цей законопроект за рішенням народних депутатів було доручено невідкладно підписати Голові Верховної Ради та негайно відправити його Президенту на підпис.

Насамкінець співголова фракції «Європейська солідарність» Артур Герасимов попросив главу парламенту доручити профільним комітетам розглянути законопроекти про колабораціонізм (№ 5135) та проекти №№ 5101, 5102 щодо заходів інформаційної безпеки України.

Крім того, депутат закликав колег зібратися на позачергове засідання з тим, щоб розглянути та ухвалити законопроект про виділення додаткових мільярдів на українську армію.

У відповідь Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук дав відповідні доручення профільним комітетам.

На початку пленарного засідання народні депутати виступили із заявами та оголошеннями, під час яких було порушено низку актуальних питань. Тарас Тарасенко («Слуга народу») наголосив: РФ намагається принести «вічний мир» на нашу територію шляхом мінометних обстрілів. Він повідомив, що Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин на своєму засіданні підтримав звернення до Президента щодо введення воєнного стану в межах Донецької та Луганської областей.

Із заявою від двох фракцій виступив Сергій Шахов («Довіра»), який також привернув увагу до збільшення обстрілів у Луганській та Донецькій областях і наголосив, що нині, як ніколи, потрібна допомога для людей у «сірій зоні». «Люди чекають рішучих дій від Кабміну на їх перевезення із «сірої зони», — заявив він.

Із днем народження цього дня вітали представницю фракції «Слуга народу» Ганну Бондар.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.