Ніхто про це навіть не згадує, бо життя змінилося і після 24 лютого почався новий відлік, нові пріоритети і сенси існування.
Сотні тисяч людей залишили свої офіси, роботу, свої сім'ї і звичний спосіб життя десь позаду, і стали до зброї. Такого гуртування напевно ніхто не міг уявити, коли біля тебе може бути викладач у мінометному розрахунку, а оператором ПК – вчорашній бізнесмен-мільйонер. Життя до та після...
Я звичайний громадянин, батько двох дітей, викладач, художник, який мав чудову роботу... Я хотів би ростити та виховувати своїх дітей, купити собаку, яку мріють мати мої діти, їздити на риболовлю… але ж – ні!
Ворог вирішив напасти на Україну і зробити так, щоб мої діти плакали!
Я не знаю на що розраховувало військово-політичне керівництво рф, коли надумало заїхати військами на наші території. Як на мене, то це дуже тупий вчинок, бо щоб не сталося в майбутньому, а наш народ ніколи не складе зброю хоч би хто того вимагав!
Нашим дітям потрібен мир!
Нам потрібна Перемога!
ЗСУ – любов!
Слава Україні!!!
Київ.
