Виривалися під обстрілом – епопея каховського журналіста

Після таких нелюдських випробувань репортер обласної газети «Новий день» зрозумів, що чекати, доки за ним прийдуть вдруге, не варто. Й пішов на ризик, відправившись у смертельно небезпечну подорож.

- Самі їхати не ризикнули. У соціальних мережах знайшли контакти земляків, котрі планували також вирушати в напрямку Миколаєва. І сформували цілу гуманітарну колону з п’яти машин, з поміж-яких була й наша, - розповідає дружина Олега Батурина Наталя. – З Каховки до Херсона проїхали сім блокпостів окупантів, з Херсона до лінії розмежування – ще шістнадцять. І на кожному перевіряли паспорти, прискіпливо обдивлялися багажники та салони автівок. За Херсоном звернули з траси на ґрунтові дороги, де мало бути безпечніше. Але й там не вбереглися: біля Баштанки, вже на Миколаївщині, колону біженців обстріляли з позицій рашистів. Влучили у передній мікроавтобус, але наша машина і ми самі, на щастя, вціліли, й зуміли дістатися на вільну землю. Їхати було дуже складно: дорожні знаки познімали, Інтернет у зоні бойових дій не працював, підказок, що допомогли б зорієнтуватися, не було. Але під вечір вже дісталися мирного Кропивницького.

Після всіх поневірянь Олег Батурин не відцурався ні журналістики, ні патріотичних поглядів. Обіцяє, що «пересиджувати» тяжкі часи не збирається, і надалі буде вірним солдатом інформаційних військ України. Такої позиції, до речі, дотримуються переважна більшість працівників регіональних медіа на Херсонщині. Через що окупанти просто скаженіють: днями вони викрали редактора інформаційного сайту Нова Каховка City Олександра Гунько, котрий висвітлював проукраїнські мітинги, виламали двері в офісі херсонського радіо «Булава», влаштувавши там обшук навіть попри те, що після окупації воно в ефір не виходить. Шукають і працівників Херсонської міської типографії – либонь, є плани запустити й друкувати на її базі якесь колабораціоністське видання.