У них обмаль пального, вкрай важко знайти добрива та засоби захисту рослин. А головне - невідомо, чи вдасться зібрати й продати врожай.
«У нашому господарстві площі зменшуємо на 50-60 відсотків. Однак посівна триває. Вже посіяли ярий ячмінь, на черзі – соняшник. Добувати його насіння зараз також виявилося нелегко. Знайшли потрібне у Херсоні, відрядив по нього хлопців. А ті повернулися й кажуть – дорогою проминули вісімнадцять блокпостів росіян, і на кожному зупиняли. Із зрошенням – також ситуація не зрозуміла. Договір про транспортування води на полив із управлінням Північно-Кримського каналу у Каховці уклали ще наприкінці минулого року, а тепер там ніхто не може сказати точно, чи дадуть воду, чи ні, хоча сам канал заповнений», - непокоїться директор найстарішого у краї фермерського господарства «Зоря Херсонщини» (Каховський район) Леонід Кириченко.
На своїх землях він вирощує не тільки зернові та олійні культури, а й велику «лінійку» овочів з борщового набору. Є в нього й плантація полуниці. Та до війни значну частину своєї продукції продавав великим торговельним мережам по всій Україні. А зараз частина супермаркетів закрилася чи зруйнована обстрілами, та й постачати дари ланів фурами через зони бойових дій фізично неможливо. От і думай, що з тими овочами потім робити.
Херсонська область.
