Донедавна у сумських буряківників і цукроварів залишалась бодай мізерна надія на відродження галузі. Цю надію понад два роки вселяли в їхні душі заяви нинішнього керівництва області про поступове відродження на Сумщині — одному з найпотужніших цукрових регіонів України — буряківництва. Утім, сумчани тепер навчені: швидше дочекаєшся серед літа снігу, ніж виконання тутешніми багатіями власних обіцянок. Це підтверджують події двох останніх «цукрових» місяців. Спочатку, всупереч масовим протестам, було пущено під ніж Угроїдський цукровий завод. У відповідь на критику «Голосу України» та інших ЗМІ «гарячі поборники інтересів народу» лише руками розводили, мовляв, це приватна власність.
А наприкінці минулого тижня слідом за угроїдською цукроварнею пішов у небуття донедавна найбільший в Європі Сумський ордена «Знак Пошани» Червонозоряний рафінадний завод. Під радісні крики будівельників-мінерів «ура!», на підприємстві було зруйновано останній виробничий цех.
Після цієї «радісної» події сумчани ламають голови, що зводитиме на місці рафінадного флагмана влада... задля «подальшого розквіту»: черговий торгово-розважальний центр, сумську Ейфелеву вежу, сучасний бізнес-центр, штаб-квартиру ООН чи, можливо, вулицю червоних ліхтарів?
Сумська область.
