«Вважаю, що це гарно продумана стратегія дій. Зараз для них основне – відтягнути час».Таку думку щодо збору підписів священиками УПЦ (МП) за трибунал над очільником РПЦ патріархом Кірілом висловив у передачі «Духовна абетка» на регіональному ТВ «12 канал» головний військовий капелан Волинської єпархії Православної Церкви України протоієрей Михайло Бучак (на знімку), який вже восьмий рік духовно опікується воїнами Збройних Сил України, котрі воюють із російськими агресорами.
«Перше, що вони зробили, – заклик непоминання Кирила, і це дуже спрацювало. Народ сприйняв ідею „на ура“: „Боже, які ж у нас хороші батюшки, вони не поминають Кирила!“ Ну, подвиг зробили, знаєте, зберегли життя тисячам українців. Минув час, і цей меседж уже теж не працює, і треба ще один. Зараз другий меседж: ми звертаємося до пентархії – до п’ятьох найстарших патріархатів – із проханням засудження дій патріарха Кирила, який благословив війну, засудження його підтримки ідеї „русского мира“, і т. п. Але ми всі розуміємо: це не буде мати ніякої дії на сьогоднішній день, це затягує час. Зараз будуть обговорювати… Люди цікавляться: як це, що, хто? “А чи наш батюшка є в цих списках, що виступив з осудженням Кирила?” – “Ой, який в нас батюшка хороший, Боже, мій!” Ну, кликав 20 років “русский мир”, а тут раптово сказав, що “русский мир” поганий», – розмірковує капелан.
«Це достатньо цікава стратегія, і скажу: отці, а нащо відкривати Америку? Та вийдіть із російської церкви! Напишіть заяву від імені свого, що вимагаєте, щоб завтра, післязавтра, не знаю там (часу в нас дуже мало), але прийняв Синод, Собор прийняв. В онлайн-режимі служили? Служили. То можна в онлайн-режимі зустрітись і вийти зі складу РПЦ. Оце вихід! Оце крок: “ми не можемо мати спільного з демонічною структурою РПЦ”. Оце, я вважаю, вчинок! А оте – “ми в складі РПЦ, але ми проти “русского мира” - це все одно, що “я сьогодні у ворожій армії, але страшно засуджую те, що ми вбиваємо”. Ще раз кажу: це достатньо грамотно, логіка працює. Але не по-Божому»! І не по-українськи. По українськи, на сьогоднішній день, це стіна між ворогом і мною»…
«Між іншим, мене цікавить, – продовжує Михайло Бучак, – а ті священники, які підтримали російську армію (ми маємо відеофакти, маємо все), – вони вже виключені зі складу УПЦ (МП)? Щось не чув поки що. Може, вони ще мають час на покаяння? Ну, десь там підтримували ж вбивство дітей і ґвалтування… Тобто це теж питання, і треба дії, а дій немає. Є тільки такі популістські заяви. Дій немає. Чому? З 2014-го року, коли в нас ішла війна, священники на території Донецька, Луганська, т. зв. ДНР-ЛНР, відверто підтримували вторгнення і все інше. Проте вони не були заборонені в служінні, вони не були відлучені від церкви», - висловлює своє обурення капелан ПЦУ.
«Я цього не розумію. Я розумію, що має бути або темрява, або світло. А оце сіре, щось таке, де немає чіткої позиції. Найстрашніше, що немає духовної позиції в них. От і все… Звертатися до тих патріархів, яких ви ще вчора засуджували, що вони визнали Православну Церкву України? Не розумію! Ви сміялися вчора з Варфоломія, а сьогодні звертаєтеся до нього? Не розумію! Може, спочатку вибачення в них попросите, в тих патріархів? Ну, попросіть у Патріарха Вселенського вибачення, що ви не праві були, і тоді до нього звертайтеся. Як же на сьогоднішній день звертатися до того, кого вчора зневажали? Це не позиція або позиція лицеміра».
Готуючи цей матеріал, я звернув увагу на одну деталь. Більшість воїнів Збройних Сил України з Волині, які загинули від рук російських агресорів, відспівують саме у храмах Православної Церкви України. Чому так, адже в краї церков УПЦ Московського патріархату значно більше? Подумай над цим, шановний читачу. У цьому теж є глибокий підтекст.
Луцьк.
Фото з ТВ «12 канал».
