Про це заявив заступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма під час недавнього пресбрифінгу.
Упродовж останніх днів відновили свою роботу 97 великих магазинів на звільнених територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської областей. Найближчого місяця відновить роботу ще сотня великих магазинів, які закрилися через війну, додали у Офісі Президента.
«росія… розбомбила кілька десятків нафтобаз, щоб позбавити українців доступу до пального, намагалася позбавити також доступу до водопостачання та електрики, знищивши тисячі кілометрів ліній електропередач та близько 10 тис. трансформаторних підстанцій.
Однак Україна забезпечила пальним аграріїв, а ціни на АЗС вдалося утримати на прийнятному рівні, зокрема, за рахунок скасування мит і податків, обмеження націнок заправних мереж», — заявив заступник голови ОП.
Не може не радувати й той факт, що від початку війни, державі вдалося врегулювати ціни на деякі продукти. Однак підвищення цін на них все-таки відбулося, як і на інші категорії товарів.
Так, з початку дії воєнного стану, за даними Держстату, в Україні найбільше подорожчали продукти харчування та безалкогольні напої. Ціни на них зросли на 6,2%. Зокрема, найбільше зростання торкнулося фруктів та овочів – 21,3% та 15,5% відповідно.
Якщо переглянути подорожчання інгредієнтів для борщу, то з початку березня до середини квітня ціни зросли так: м'ясо – на 21,3%; картопля – на 14,5%; буряк – на 3%; морква – на 13,3%; сметана – на 9,1%.
Водночас, як вважають в Економічному дискусійному клубі, основна причина зростання цін –відсутність можливості імпорту, адже порти Чорного моря заблоковані. У деяких випадках товари завозять в обхід: через інші країни, тому і вартість на них зростає.
Експерти стверджують, що існують проблеми, пов’язані з логістикою та постачанням. Тому у деяких містах полиці часом переповнені продуктами, а десь їх просто не вистачає. Так, у деяких районах столиці не вистачає молочної продукції. Разом з тим, покращилася ситуація з яйцями, м'ясом та консервами. Однак купити недорогого сиру чи ковбаси все ще складно.
Ситуація під Києвом трохи відрізняється. Наприклад, дуже важко знайти свіжу рибу, значно зменшився вибір круп, сирів та хліба. А буває важко знайти навіть сіль чи соду. Також у магазинах деяких районів Київщини немає дріжджів… та бананів.
Можливо, справді на банани спостерігається дефіцит, але доступні яблука. Причому за цілком конкурентними й демократичними цінами – від 10 гривень за кілограм. Бери – не хочу!
А от те, що війна росії проти України спричинила катастрофічні зміни на продовольчому світовому ринку, вже, здається, ні у кого не викликає жодного сумніву. Схоже, немає практично жодної країни, яку не торкнулися б наслідки цього вторгнення. Якщо не сьогодні, то завтра!
Завдяки експорту вітчизняної продукції Україна фактично годувала 400 млн. людей! Сьогодні це джерело перекрите. Відтак багато країн постали перед загрозою голоду в поточному і наступному році.
Запасів зернових та олії в Україні вистачить, як мінімум, на два роки. Таким чином, нашій країні голод у жодному разі не загрожує. Але обсяги валютної виручки також суттєво скоротяться.
На цьому наголосив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
«Минулого року ми зібрали 72 млн. т зерна. Для того, щоб нам наїстися, треба 18 млн. т на рік. Залишається близько 53-54 млн т. Це наш експортний потенціал.
До початку військових дій російської федерації Україна вивезла 26,5 млн т. Решта зависла в припортових елеваторах. Основні потужності вивезення зерна – це порти Чорного моря. "Укрзалізницею" через західний кордон перевозиться мізерна частина.
Порти Чорного моря зараз повністю заблоковані військово-морськими силами рф. Держава запровадила ліцензування та квотування експорту. Та й чисто технічно зараз нічого не вивезти».
Тому навіть якщо Україна не посадить і не посіє цього року нічого, дефіциту продовольства не буде: нам реально вистачає запасів на два роки.
Реальні проблеми будуть у тих країн, де ми представлені на ринках, – стверджує експерт і нагадує, що, – загалом, Україна годує 400 млн людей у ??світі. Наші традиційні ринки – північ Африки, Єгипет, Марокко, Туніс, а також Близький Схід, Ізраїль, Південно-Східна Азія та Китай. Якусь кількість кукурудзи ми веземо в Латинську Америку. 75% пшениці, яку їдять єгиптяни – це українська пшениця…
Страшно навіть уявити, що буде, якщо на ці ринки цьогоріч нічого не поїде.
Але, схоже, що йде до того.
