Третій місяць українці об’єднані навколо небачених викликів. Об’єднаний світ у підтримці України проти російської агресії. Згуртована, як ніколи, українська влада і політичні сили. Верховна Рада в умовах воєнного стану працює в режимі 24 на 7 і ухвалює надважливі закони. Переважна більшість розглянутих та ухвалених рішень – це питання, пов'язані з соціальним захистом, підтримкою армії, економіки, нашої незалежності. Про це – в ексклюзивному інтерв’ю Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука парламентській газеті «Голос України». 

– Не один рік росія свідомо проводить політику геноциду щодо Українського народу. Як зазначив в одному зі звернень президент росії путін, кремль цією «спецоперацією» має на меті «остаточно вирішити українське питання». І тепер уже весь світ є свідком цієї війни, намагань фізичного знищення українців! Нещодавно парламент ухвалив Заяву Верховної Ради «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» (№ 7276), співавтором якої є і Ви. Відповідно до документа, дії, вчинені збройними силами рф, її політичним та військовим керівництвом, вважаються геноцидом Українського народу. На яку міжнародну підтримку ми маємо розраховувати і які подальші дії парламенту, аби забезпечити міжнародне розслідування цього злочину й покарати винних? 

– Українці віддають найцінніше – своє життя за мир у світі. Тож закликаємо світ визнати геноцид Українського народу з боку росії. У цьому питанні не може бути жодних «а яка різниця?» чи м’якших замінників. Коли ж у когось досі закрались сумніви щодо звірств росії – візит до України розставить усі крапки.

Ми закликаємо міжнародну спільноту сприяти розслідуванню злочинів російської федерації й забезпечити невідворотність покарання організаторів і виконавців цих злочинів.

Постанова «Про Заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» – це не про політику. Нам не потрібна просто політична заява про геноцид.

Ми формували її, щоби вона, як юридична складова, лягла в обвинувальний вирок спеціально для Міжнародного кримінального суду. Тож під час зустрічі з Головним прокурором Міжнародного кримінального суду Карімом Ханом передав йому цю прийняту постанову, перекладену англійською мовою.

Він уже почав своє незалежне розслідування на місцях вчинення воєнних злочинів і працює заради верховенства права та справедливості для жертв та потерпілих.

Немає вищого злочину, ніж геноцид. Тому доводити його треба дуже скрупульозно, вивіряючи всі юридичні деталі. Враховуючи це, ми мобілізуємо всі державні зусилля для законодавчого забезпечення необхідних інструментів для ефективного розслідування. Парламент України відкритий до співпраці та всіляко сприяє в цьому.

У Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який створює правовий механізм співробітництва з Міжнародним кримінальним судом, що забезпечить притягнення винних до відповідальності.

Важливо, щоби розслідування цього злочину якомога швидше було передано до суду й був невідкладно прийнятий вирок. Той, хто винен, має відповісти за все.

 Під час спільного візиту до Бородянки, Бучі та Ірпеня із Головою Сенату Парламенту Чеської Республіки Мілошем Вистрчілом і Маршалком Сенату Республіки Польща Томашем Гродзьким.

– Верховна Рада на період воєнного стану запровадила низку податкових стимулів для бізнесу, зокрема, передбачивши можливість сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі двох відсотків замість податку на прибуток, ПДВ та інших платежів. Може, варто проаналізувати, як працюють ці нововведення та продовжити дію деяких із них, які гарно себе зарекомендують, у післявоєнний час? 

– Ми підтримували бізнес до та під час війни й підтримуватимемо після. Вважаю, що в повоєнний час має бути забезпечене для малого й середнього бізнесу максимально комфортне середовище щодо податків та адміністративних умов.

Хоча нині важко загадувати наперед, ми потроху будуємо плани, як відновлювати країну після бойових дій. Звісно, це стосується й економіки. Зокрема, ведуться обговорення про те, що повну дерегуляцію бізнесу, яка стала вимушеним кроком на період війни, потрібно закріпити на законодавчому рівні й після скасування воєнного стану в Україні.

Ми працюємо над тим, щоби повернути великий, середній та малий бізнес до праці на тих територіях, де немає воєнних дій. Адже це робочі місця. Треба усвідомлювати, що бізнес в умовах воєнного часу – це вже виконавець соціальної функції. Тому парламент України підтримує всі ініціативи уряду, спрямовані на розвиток української економіки.

– До війни в Україні так і не було завершено судову реформу, тож і маємо ситуацію, що, наприклад, Окружний адміністративний суд Києва, до роботи якого є багато нарікань та який не раз пропонували ліквідувати, якось дуже підозріло незадовго до повномасштабного вторгнення росії відкрив провадження за позовом Януковича до Верховної Ради щодо відсутності в парламенту повноважень на прийняття актів про самоусунення Президента України. Чи не варто навіть в умовах війни завершити судову реформу, щоб люди бачили – вони воюють за державу зі справедливим правосуддям? 

– Питання Окружного адміністративного суду Києва не єдине в контексті судової реформи, а саму по собі ліквідацію чи припинення діяльності державного органу, як показує досвід, не можна назвати завершенням цієї чи будь-якої іншої реформи. Потрібно водночас чітко розуміти, хто й за якими процедурами виконуватиме функції, які покладалися на ліквідовану інституцію.

Тому минулого року було ухвалено низку важливих законів, у яких закріплено дієві механізми для кадрового оновлення та фактичного перезапуску двох ключових органів у системі правосуддя – Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за участі міжнародно визнаних експертів.

Водночас судова реформа не обмежиться цими двома законами та Верховна Рада України ухвалить усі рішення, необхідні для утвердження в Україні дійсно справедливого правосуддя, у тому числі – щодо справ, розгляд яких наразі належить до компетенції вищезгаданого суду.

– Коли депутати мають намір повернутися до звичної пленарної роботи. Які можуть бути зміни в календарних планах? 

– Український парламент поступово повертається до більш звичного режиму роботи. Наприклад, під час розгляду законопроєктів відновлюються виступи від депутатських фракцій та груп. Засідання стають довшими. Раніше більшість питань ухвалювалися в режимі консенсусу, а тепер – за дещо розширеною процедурою: перше читання, друге читання.

Тривають дискусії щодо повернення до традиційного режиму роботи Верховної Ради та висвітлення її пленарних засідань. Як ви знаєте, наразі засідання транслюються тоді, коли мине дві години після їх завершення.

– Що буде з «ОПЗЖ», Медведчуком і тими, хто упродовж двох місяців не виконував свої законодавчі обов’язки? 

– На виконання рішення РНБО була припинена діяльність фракції «Опозиційна платформа – За життя». Дехто з депутатів готується об’єднатися у відповідні парламентські групи, дехто – залишиться позафракційним, у них є таке право. Будемо очікувати заявок і рішень від цих колег.

Наразі потрібно відмежовувати заборону партії та розпуск фракції. У законодавстві України чітко передбачено, що питання про заборону політичних партій – це питання рішення суду. Ми очікуємо рішення суду щодо партії «Опозиційна платформа – За життя».

Крім цього, найближчими днями ми розглядатимемо питання, пов’язане із забороною проросійських партій. Там уже більш чітко прописана процедура та наслідки заборони проросійських партій.

Щодо Віктора Медведчука, в статті 81 Конституції чітко передбачено сім випадків позбавлення мандата народного депутата. У нас поки що немає конституційних підстав забирати в нього мандат, адже людина тільки під слідством. Треба вирок суду. Якщо  отримаємо вирок, безперечно, припинимо його діяльність як народного депутата. Але він може й сам написати заяву про дострокове припинення депутатських повноважень. 

– Коли буде ухвалено законопроєкт про відшкодування збитків за зруйноване майно й що він передбачатиме? 

– Відповідний законопроєкт № 7198 уже прийнято за основу й наразі готується до другого читання. Він передбачає, що власники зруйнованого російськими окупантами житла зможуть самостійно обрати, де хочуть отримати нове помешкання.

Держава відбудовуватиме зруйновані приватні житлові, садові та дачні будинки. Якщо ж пошкоджено багатоквартирний будинок – може бути зведений аналогічний у тому самому кварталі чи мікрорайоні.

Немає прив’язки до місця проживання. Кожна людина обиратиме собі населений пункт, де хоче жити. Однак він за певними характеристиками повинен відповідати тому населеному пункту, де особа мешкала до війни. Наприклад, за кількістю населення, оскільки є істотна різниця між вартістю квадратних метрів у мегаполісі й у невеликому місті.

Якщо хтось бажає переїхати з меншого міста до мегаполіса, може це зробити, доплативши за житло. Законопроєктом також передбачено компенсацію за зруйновані приватні будинки, квартири, а також недобудовані об’єкти – але якщо в них уже були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції. 

– У парламенті зареєстровано законодавчу ініціативу, якою пропонується, щоб Україна разом з усім цивілізованим світом 8 травня відзначала День пам’яті й перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, а 9 травня щоби ми разом з усіма країнами ЄС святкували День Європи. На думку авторів цього законопроєкту, ми не повинні відзначати день Перемоги в дату, на якій свого часу наполіг Сталін, а до того ж разом із нинішнім агресором, що знищує українські міста й села та вбиває мирних людей. Чи підтримає парламент цю законодавчу ініціативу? 

– Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт, який передбачає відзначення 8 травня Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, а 9 травня – Дня Європи. Цей законопроєкт буде виноситися на розгляд парламенту і відповідно ухвалюватимемо рішення щодо нього.

Вважаю, що скоро в календарі з’явиться для всього Українського народу нова найважливіша дата – це День перемоги у війні з росією. На жаль, на кожне покоління припадає своя війна. Але ми й не маємо забувати про інші покоління, про мужність і звитягу наших дідусів і бабусь. Найголовніший меморіал – людська пам’ять, яка з покоління в покоління несеться у вічність і осідає в наших серцях.

– Українська влада продовжує працювати в турборежимі! Щодня ми бачимо і відчуваємо велику підтримку нашої країни, яка попри агресію росії намагається стати членом Європейського Союзу. Першу частину анкети для членства в ЄС уже надіслано до European Commission, роботу над другою частиною теж розпочато. Коли можна очікувати приєднання нашої держави до європейської сім’ї? 

– Мрію, щоби рішення про питання членства України в ЄС було прийнято 9 травня, щоби показати путіну, що таке справжній День перемоги. Рішення ЄС щодо невідкладної євроінтеграції України стане ключовим чинником стримування російської агресії. А також справедливою винагородою Українського народу за його боротьбу за свободу, демократію та європейські цінності!

Членство в Європейському Союзі є цивілізаційним вибором українців. За опитуваннями, проведеними ще до початку війни, європейську інтеграцію підтримували 67 відсотків населення України. Це наш мандат.

Визнання та реалізація європейської перспективи критично важливі для просування позитивних змін в Україні. Це стало б чітким сигналом підтримки Українського народу, особливо в нинішніх умовах безпрецедентних загроз українській державності з боку росії.

– Дякуємо за розмову.

Фото  з офіційної сторінки Руслана Стефанчука у Фейсбуці.