Пілотний проект іде на посадку. Гіпертоніки сподіваються на продовження

В Україні триває пілотний проект з державного регулювання цін на лікарські засоби для гіпертоніків. Його суть у тому, що медичні препарати для лікування гіпертонії хворі купують в аптеках зі знижкою (до 90 відсотків їхньої вартості). Різницю в ціні компенсує держава. Щоб придбати в такий спосіб ліки, хворий має прийти до аптеки з виписаним рецептом. А без цього фармацевтам заборонили відпускати препарати від гіпертонії.

Нагадаємо: експеримент здійснюється згідно з постановою Кабміну №340 від 25 квітня 2012 року. Термін дії проекту — останній день нинішнього року.

У Вінниці, за інформацією міського управління охорони здоров’я, понад 55 тисяч хворих на гіпертонію потребують медикаментозного лікування. Але далеко не всі вони взяли участь у вигідному для них проекті, що дає можливість протягом року економити від 500 до 1000 гривень. Як з’ясувалося, частку вини за це мають розділити між собою хворі та їхні лікарі. Хоча найбільше звинувачували... фармацевтів.

— Цей проект виконує ще одну важливу роль, — каже заступник головного лікаря Вінницького центру медико-санітарної допомоги №6 Людмила Непийвода. — Він дає можливість хворим принаймні раз на місяць показатися лікареві. Ліки виписують із розрахунку на місячну потребу. Коли пацієнт звертаються по рецепт, його оглядають, перевіряють тиск, у разі необхідності корегують схему лікування. Раніше більшість дослухалися, як то кажуть, до порад сусідки. Мовляв, їй допомогли такі-то пігулки і мені допоможуть.

У згаданому Центрі сімейної медицини №6 медикаментозній корекції гіпертонії підлягають майже десять тисяч хворих. «Ті з них, хто хоч раз скористався можливістю менше платити за ліки, продовжують робити це надалі, — розповідає Людмила Непийвода. — Бо знижка справді відчутна. Наприклад, один з імпортних препаратів коштує 391 гривню, а за рецептом його продадуть за 70 гривень. Незважаючи на це, все одно не всі звертаються до свого лікаря».

Пацієнти пояснюють причину небажанням вистоювати в чергах під кабінетами. Хоча право виписувати такі рецепти надано не тільки сімейним лікарям. Їх можна отримати в терапевта, кардіолога.

— У рецепті вказано не назву препарату, а діючу речовину, що лікує хворобу, — наголошує заступник головного лікаря. — Така речовина міститься в різних препаратах. Хворий сам вибирає той, який йому підходить залежно від вартості чи виробника. Назву медикаменту в рецепті записано латиною. Документ скріплюється, крім печатки лікаря, ще й спеціальною печаткою червоного кольору з написом «Вартість підлягає відшкодуванню».

Але не все так просто в пілотному проекті. Подекуди хворі не лише залишаються без ліків зі знижкою, а й не можуть придбати їх за повну вартість. Навіть рецепт не допомагає.

Хвора на гіпертонію із приміського з Вінницею села Якушинці у п’ятницю, 25 жовтня, не змогла придбати вкрай необхідні ліки. В одній з аптек обласного центру їй відмовили у цьому, хоча жінка прийшла з рецептом. Вона тримала в руках лікарський документ, скріплений печаткою, слухала пояснення аптекаря, але не могла зрозуміти, в чому її вина.

Заступник завідувача аптеки Тетяна Беспалько пояснила: рецепт виписано з порушенням встановлених норм. Прийняти його не може, бо тоді не відшкодують гроші, а провина за недогляд ляже на аптекарів. Продати без рецепта теж не можна — всі препарати для лікування гіпертонії тепер відпускають тільки за рекомендацією лікаря.

— Помилку допустив лікар, постраждала хвора, а крайньою виявилася аптека, — каже Тетяна Миколаївна. — Саме так розмірковують люди. Жодного дня не обходиться без скандалів.

Як стверджує пані Тетяна, в рецепті сімейного лікаря з Якушинець не було печатки з написом «Вартість підлягає відшкодуванню». Друга помилка в тому, що замість міжнародної назви вказано торгову назву препарату. Та ще й не латиною.

Прізвище лікаря, який допустив одразу декілька помилок, в аптеці записали в зошит, його завели на пропозицію управління охорони здоров’я. Туди записують тих ескулапів, які не дотримують встановлених вимог. Такі списки передають головним лікарям, і ті на своїх нарадах проводять уроки «лікнепу» з підлеглими. Через їх неуважність пацієнти змушені витрачати час, вистоюючи в черзі до того самого лікаря.

Вінничанка пані Валентина нарікає на те, що препарат однієї з іноземних компаній, який вона постійно приймає, раніше продавали зі знижкою, а тепер за нього треба платити повну вартість.

Леся Бідзіля, завідувачка відділу одного з аптечних підприємств, пояснює жінці, що вона могла б вибрати вітчизняний аналог, на який встановлено знижку. Пацієнтка про це не знала. Чи лікар не пояснив, чи інша причина, але вона заплатила повну вартість.

— Люди психологічно налаштовані на придбання препарату, який приймали раніше, — каже Л. Бідзіля. — Але ж їм дано право вибирати залежно від вартості, виробника. Усе це треба з’ясовувати під час розмови з лікарем і аптекарем.

Незважаючи на все це, співрозмовниця вважає, що такий експеримент потрібен. Попри соціальне напруження, яке склалося у стосунках аптекарів з хворими, фармацевти з розумінням сприйняли ситуацію, в якій опинилися, і тактовно терпляче роз’яснюють кожному важливість такої справи. Кажуть, що дедалі більше людей починають із розумінням ставитися до відпуску ліків за рецептами. Багато хто запитує: чи буде продовжено проект наступного року?

Вінницька область.