Уже станом на початок квітня, за підрахунками Державного агентства автомобільних доріг України («Укравтодор»), внаслідок повномасштабної російської агресії було знищено 13 відсотків вітчизняних доріг. І від того моменту ця катастрофічна цифра тільки збільшується. А щоб відбудувати зруйновану за два місяці війни дорожню інфраструктуру, лише за попередніми розрахунками, знадобиться у понад 3,5 раза більше коштів, ніж Україна витратила на свої дороги за п’ять передвоєнних років (2016--2020 роки). На їх обслуговування, поточні та капітальні ремонти, включаючи рекордні суми, виділені на «Велике будівництво» шляхів у 2020 році! 

Тож в якому стані наше транспортне господарство, які регіони постраждали найбільше і які у нас перспективи на відбудову? За подробицями та коментарем «Голос України» звернувся до заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Володимира Крейденка.

– Отже, Володимире Вікторовичу, скільки за час війни знищено транспортної інфраструктури України? Які області зазнали найбільших втрат?

– За підрахунками експертів, на сьогодні майже 30 відсотків усієї інфраструктури України пошкоджено або зруйновано через воєнні дії. Найбільших втрат, звичайно, зазнали ті регіони, де відбувалися або ще тривають найзапекліші бої – Донеччина, Луганщина, Київщина, Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, а також – Херсонська, Миколаївська та Запорізька області. У решті регіонів є лише поодинокі та незначні випадки пошкоджень інфраструктури. 

Загалом на сьогодні, наприклад, майже 23 тис. км доріг та 300 мостів і шляхопроводів мають різні ступені ушкоджень та руйнувань, спричинених війною.

– Скільки часу та грошей знадобиться, щоб відновити транспортну інфраструктуру хоча б станом на 24 лютого?  

– Наприклад, на відновлення цих 23 тис. км доріг необхідно 835 млрд грн, а для відбудови мостів та шляхопроводів – ще 39 млрд грн. Щоб провести ремонтні роботи на майже всіх цих інфраструктурних об’єктах, знадобиться приблизно два роки. Варто зауважити, що це лише попередні підрахунки, адже, на жаль, війна ще триває, тому руйнування та знищені об’єкти ще з’являтимуться, відповідно й грошових коштів та часу на їх відновлення знадобиться більше.

– Чи отримала Україна зиск від заарештованих в Україні «російських трофеїв»: вагонів, цистерн, платформ?

– Як мені відомо, у рамках розслідування кримінального провадження за фактом навмисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, український суд наклав арешт на майже 18 тис. залізничних вагонів, що належать підприємствам не лише росії, а й білорусі. Вирішується питання про конфіскацію арештованих вагонів у дохід держави. Сподіваюсь, що ці вагони ще обов’язково стануть у пригоді Україні.

– Що з нашою газотранспортною системою? Як вона працює під час війни? Санкції на неї також впливають? Через неї й досі прокачують блакитне паливо на Європу?

– Оператор ГТС України зберігає операційний і технологічний контроль над газотранспортною системою держави та продовжує забезпечувати безперебійний транзит газу до Європи, а також – транспортування газу для потреб населення України. Ситуація є максимально контрольованою, наскільки це можливо в умовах війни. 

На сьогодні є складнощі з доступом на об’єкти в регіонах, де тривають бойові дії. Крім того, навіть у визволених від окупантів містах територію спочатку повинні перевірити військові через високі ризики мінування. 

Незважаючи на війну, росія продовжує продавати газ до Євросоюзу через Україну. Без українського маршруту росія втратить стабільне джерело валютного виторгу і їй доведеться скорочувати видобуток газу. Торік вона отримала за експорт енергоносіїв майже 260 млрд доларів, а цьогоріч тільки з початку активної фази війни – уже майже 40 млрд доларів. 

Нині росія намагається перевести розрахунки з Україною за поставки газу в Європу в національну валюту, аби врятувати російську економіку на тлі міжнародних санкцій. Проте українська сторона не має наміру виконувати російські забаганки та, порушуючи умови контракту, приймати оплату за транзит газу в російських рублях замість доларів США та євро.

– Щодо волонтерської діяльності: як допомагаєте своїм виборцям? Вони нині в окупації? Чи маєте зв’язки з місцевою владою?

– Оскільки я був обраний до Верховної Ради України за виборчим списком партії «Слуга народу», мої виборці – в усіх куточках нашої держави, де підтримали цю політсилу. Звичайно, багато моїх виборців, на превеликий жаль, нині перебувають також на окупованих територіях. Проте я глибоко переконаний у тому, що така ситуація дуже скоро зміниться й російський окупант забереться з української землі. 

Що стосується волонтерської діяльності, то я зі своєю командою організовуємо координацію, збір та доставку гуманітарної допомоги, речей першої необхідності, медикаментів, продуктів харчування, одягу, засобів гігієни, підгузків тощо вимушеним переселенцям. Декілька разів, наражаючись на небезпеку та об’їжджаючи манівцями, нам навіть вдавалося доставляти гуманітарну допомогу нашим співгромадянам у декілька населених пунктів на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

Також передаємо нашим військовим, правоохоронцям, рятувальникам і залізничникам аптечки, а київським лікарням – медикаменти, перев’язочні матеріали, антисептики, комплекти медичного одягу та операційного покриття.

У своїй волонтерській діяльності наша команда тісно співпрацює з українськими діаспорами деяких міст Німеччини та Чехії, які не лишилися осторонь у цей скрутний для України час та активно допомагають гуманітарними вантажами, за що ми їм дуже вдячні. 

– З якими країнами ведуться (чи ведуться?) перемовини стосовно відбудови транспортної інфраструктури України? Уже після нашої Перемоги, ясна річ…

– Відбудова транспортної інфраструктури України після війни розглядається в комплексі у контексті відновлення та відбудови всієї країни. Вже утворено відповідну Нацраду, до якої увійшли представники Кабінету Міністрів, Офісу Президента тощо. Нині тривають предметні перемовини щодо участі у відновленні української інфраструктури із керівництвом деяких європейських держав. Наприклад, Велика Британія та Швеція вже погодилися допомогти відбудувати Київську та Миколаївську області відповідно. 

Переконаний, що наші друзі та партнери не залишать Україну сам на сам із руйнівними наслідками військової агресії росії та нададуть фінанси і власних фахівців для відбудови України.